Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА Іменем України
№11-806/2010
7 грудня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів: Велидчука В.М. та Захарчука С.В.,
з участю: прокурора Філя С.В.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок
Житомирського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2010 року, -
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючий керуючим групою відділення «УкрСиббанку» в м. Житомирі, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі п. „б", ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишений попередній – підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Згідно з вироком, 4 лютого 2006 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем ВАЗ-21065, державний номерний знак AM 3028 AA, та рухаючись в напрямку м. Києва, в лівій смузі руху зі швидкістю 80-85 км/годину на 128 км авто дороги ОСОБА_4 - Чоп поблизу с. Глибочиця, Житомирського району, Житомирської області порушив вимоги п. 1.3; 1.5; 2.3(б); 11.1; 11.2; 12.3 Правил дорожнього руху України, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, створив небезпеку для руху транспортним засобам, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, скоїв зіткнення із задньою частиною автомобіля КРАЗ - 250, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку та виконував маневр лівого розвороту, завдавши своїми діями матеріальних збитків.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ - 21065 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на обличчі та волосяній частині голови, забійної рани волосяної частини голови зліва, розриву барабанних перетинок, перелому кісток спинки носа, крововиливів над та під тверду мозкову оболонку, перелому кісток склепіння та основи черепа, геморагічного забою головного мозку саден на кистях, паралітичного питозу зліва, овтальмоплегії зліва, енофтальму зліва, помутніння рогівки лівого ока, атрофії зорового нерва лівого ока, міопії слабкої ступені правого ока, помутніння рогівки правого ока, часткової атрофії правого ока, травматичного мідріазу зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить справу щодо нього закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України та вказує на те, що він не згоден з вироком суду, який є упередженим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Суд розглядаючи справу не зробив повного і всебічного аналізу ситуації і не розмежував дії учасників пригоди. З матеріалів справи видно, що він не перевищував швидкісний режим і рухався не змінюючи смуги у прямому напрямку. Зненацька водій ОСОБА_5 JI.I., керуючи автомобілем КрАЗ, в порушення вимог Правил дорожнього руху з правого ряду почав здійснювати розворот, чим перетнув під прямим кутом смугу руху де знаходився його автомобіль. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснив, що він не міг передбачити маневру КрАЗа, а причиною виникнення ДТП являється невідповідність дій водія ОСОБА_5 JI.I. Правилам дорожнього руху. Допитані по справі свідки, які знаходилися в автомобілі КрАЗ дали суперечливі покази, що також підтверджує його невинність., По справі було проведено декілька авто технічних експертиз у різних експертних установах. Основний висновок експертиз полягає у тому, що експерти не змогли категорично висловитись з приводу його вину у цієї ДТП.
/Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який вважав, що вирок суду слід залишити без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_8, які підтримали апеляцію, обговоривши її доводи, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 вину не визнав та дав показання, які аналогічні доводам його апеляції, пояснивши, що автомобіль КРАЗ - 250, який рухався зі швидкістю 25-30 км/год., він побачив за 30 метрів, коли той почав маневр на смугу, його дії щодо уникнення зіткнення наслідків не дали.
В обґрунтування вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд першої інстанції послався на сукупність таких досліджених у судовому засіданні доказів, давши відповідну оцінку його показанням в судовому засіданні.
Суд дав критичну оцінку показанням засудженого ОСОБА_2 щодо швидкості руху автомобіля КРАЗ - 250 під керуванням ОСОБА_5 при виконанні маневру розвороту, що в попутному напрямку руху по правій смузі рухався вантажний автомобіль, оскільки останні спростовуються, як показаннями допитаних під час судового слідства свідків так і проведеними по справі судовими експертизами.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 JI.I., який постановою Житомирського районного суду від 01.07.2010 року звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 04.02.2006 року він рухався на автомобілі КРАЗ - 250 із с. Зарічани, Житомирського району в напрямку м. Рівне, для чого йому необхідно було розвернутися в районі АЗС, що розташована біля с. Глибочиця, Житомирського району на 128 км. а/д ОСОБА_4 - Чоп. Виконуючи маневр розвороту був впевнений, що встигне його завершити, проте змушений був зупинитися, щоб пропустити автомобіль, що рухався по зустрічній смузі, після чого відчув удар в задню частину автомобіля. В автомобілі в якості пасажира знаходився ОСОБА_9
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснив, що 04.02.2006 року він їхав з м. Києва та біля АЗС побачив перевернутий автомобіль ВАЗ-21065. В салоні даного автомобіля знаходився Машко та його діти, яких він допомагав витягувати із салону автомобіля. Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_4
Згідно протоколу огляду транспортного засобу, автомобіль КРАЗ - 250, державний номерний знак НОМЕР_1, знаходився в технічно справному стані (т. 1 а.с. 121-127).
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схеми до даного протоколу та фото таблиці вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася 128 км. авто дороги ОСОБА_4 - Чоп неподалік с. Глибочиця Житомирського району. Житомирської області, встановлено розташування транспортних засобів після їх зупинки, місце зіткнення автомобілів на проїзній частині, яке знаходилось в лівій смузі руху в напрямку м. Києва, розміри елементів проїзної части, описані механічні пошкодження автомобіля ВАЗ-21065 (т. 1 а.с. 2-15).
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи від 20.03.06 року № 418 та додаткової судово-медичної експертизи № 900 неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (т. 1 а.с. 145-147, 181-182).
Висновком судово-трасологічної експертизи № 299/102 встановлено, що первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між капотом переднім лівим крилом та бампером автомобіля ВАЗ-21065 і рамою з стрем'янками, кронштейном заднього лівого габаритного ліхтаря, картером заднього моста, лівим кутом платформи автомобіля КРАЗ-250, який відбувся під кутом 60 градусів на лівій смузі руху. Далі відбувся послідуючий контакт вищевказаних частин автомобілів (т. 1 а.с. 148-163).
Відповідно до висновку додаткової судово-трасологічної експертизи № 484/162 в момент початку виконання маневру лівого повороту /розвороту/ колеса лівої сторони автомобіля КРАЗ-250 в залежності від швидкості руху і величини кутової швидкості повороту передніх коліс водієм, могли знаходитись в найменш вірогідній формі в районі лінії дорожньої розмітки, що поділяє попутні потоки на відстані 30-50 см. (т. 1 а.с. 184-187).
Згідно висновку комплексної судової авто технічної та трасологічної експертизи № 828/302, яку провів експерт ОСОБА_11, на показання якого посилається апелянт, водій ОСОБА_5 JI.I. повинен був керуватися вимогами п.п. 1.3, 9.2/6/, 9.4, 10.1, 10.3, 10.4, 10.6 та лінією 1.2 дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами п.п. 2.3/6/, 11.1, 11.2, 11.3, 11.5 Правил дорожнього руху України.
З технічної точки зору, причиною виникнення аварійної обстановки по даної ДТП є невідповідність дій водія ВАЗ 21065 ОСОБА_2 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України (т. 1 а.с. 209-213).
За висновком комісійної судової авто технічної експертизи № 3073, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з пригодою знаходяться, як дії водія ОСОБА_5 J1.I., які не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України так і дії водія ОСОБА_2 які не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України (т.2 а.с. 177-183).
Висновком повторних судових транспортно-трасологічної та авто-технічної експертиз, проведених за матеріалами кримінальної справи за №№ 10620, 10621 відповідно до яких віддалення автомобіля ВАЗ-21065 під керуванням ОСОБА_2 від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки складало 90-167 м., а не 30 м., як засвідчує ОСОБА_2
Апеляційний суд погоджується з оцінкою суду першої інстанції показань засудженого ОСОБА_2 та визнання ним, що з технічної точки зору причиною створення аварійної обстановки і виникнення дорожньо-транспортної пригоди є невиконання вимог ПДР України, як підсудним ОСОБА_5, так і засудженим ОСОБА_2 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Оцінивши зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною вину ОСОБА_2 у порушенні вимог п.п. 1.5; 2.3(6); 11.1; 11.2; 12.3 Правил дорожнього руху України, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням дорожньо-транспортної пригоди, при якій потерпіла ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 2 КК України.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, але вчинений з необережності, дані про особу винного та всі обставини справи. Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання засудженого ОСОБА_2, судом не встановлено.
Суд прийняв до уваги те, що засуджений ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його позитивну характеристику, думку потерпілої, яка не наполягала на суворості покарання засудженому, вважала його невинним, а тому обгрунтовано призначив покарання засудженому ОСОБА_2 в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України.
Суд правильно звільнив засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п. „б" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року.
Посилання в апеляції на те, що по справі було проведено декілька судово-авто технічних експертиз, а суд не взяв до уваги всі їх висновки, основний зміст яких полягав у тому, що експерти не змогли категорично висловитись з приводу його вини у; цієї ДТП; допитані по справі свідки, які знаходилися в автомобілі КрАЗ дали суперечливі покази, що також підтверджує його невинність, є необґрунтованим, оскільки для вирішення певних питань, в тому числі і вказівок місцевого суду, органом досудового слідства, як того передбачено положеннями ст. 75 КПК України, були проведені: комплексна судово-авто технічна та трасологічна експертиза; чотири комісійні судово-авто технічні експертизи; повторна судово-транспортно-трасологічна та авто технічна експертиза, з яких проведення трьох експертиз було доручено експертам КНДІСЕ, а однієї - експертам ХНДІСЕ, з висновків яких видно, що при їх проведенні, до уваги брались всі дані, встановлені в ході досудового слідства. Висновок експерта не є обов’язковим для слідчого, прокурора та суду. В процесуальних документах досудового слідства дана оцінка проведеним по справі експертизам. Органом досудового слідства та судом були прийняті до уваги ці експертні висновки, які узгоджувались с сукупністю інших зібраних по справі доказів. В автомобілі КрАЗ перебував один пасажир ОСОБА_9, його показання в судовому засіданні не можна визнати суперечливими, але вони є менш детальними, що можна пояснити тим, що з моменту пригоди, до його допиту в суді, пройшло більш ніж чотири роки.
На підставі викладеного апеляція засудженого ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження, а тому вирок щодо нього слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного, суду Житомирської області від 22 вересня 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: