Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

№11-694/2010

26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних :правах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Зав’язуна С.М., Ткача С.О.

з участю прокурора: Сидоренка О.М.

засудженої ОСОБА_1

та її захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на постанову Попільнянського районного суду від 2 вересня 2010 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_1, -

встановив:

відповідно до вироку Попільнянського районного суду від 07.02.2008 року ОСОБА_1 було засуджено за ст.199 ч.І КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на неї обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

16 липня 2010 року до Попільнянського районного суду надійшло подання органу виконання покарань про скасування звільнення від відбування покарання засудженій ОСОБА_1 з тих мотивів, що остання не виконує покладені на неї судом обов’язки, зокрема не з’являється до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації, систематично вчинює іпмінштративіїі правопорушення.

Постановою Попільнянського районного суду від 2 вересня 2010 року подання органу виконання покарань було задоволено, звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням скасовано, засуджену направлено для відбування призначеного покарання.

Одночасно судом винесено окрему постанову, якою звернуто увагу органу опіки та піклування Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області та служби у справах неповнолітніх Попільнянської районної державної адміністрації про необхідність влаштування або встановлення опіки над малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В апеляції засуджена ОСОБА_1, посилаючись на те, що виконувати обов’язки по реєстрації у кримінально-виконавчої інспекції вона не могла через наявність двох малолітніх дітей, та що дані про нібито допущені нею правопорушення були сфабриковані працівниками міліції, просила скасувати постанову суду та звільнити її від подальшого відбування покарання або замінити на більш м’яке покарання. Крім того, посилається на те, що судом не досліджено та не вмотивовано в оскаржуваній постанові, чому її не було звільнено від відбування покарання після народження дітей на підставі ст.83 КК України, та чому не дотримані вимоги ст.ст.408-3, 411 КПК України.

На зазначену апеляцію від прокурора, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, надійшли заперечення, в яких вона просить залишити апеляцію засудженої без задоволення, як необґрунтовану, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_1 та її захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції з вищевказаних підстав, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про те, що ОСОБА_1 під час іспитового строку, встановленого вироком Попільнянського районного суду від 7 лютого 2008 року, не виконувала покладені на неї обов’язки, а також систематично вчинювала правопорушення, за що неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, ґрунтуються на перевірених в судовому засіданні доказах, зміст яких наведений в оскаржуваній постанові.

Зокрема, в справі наявні дані про те, що ОСОБА_1 не з’явилась на реєстрацію 23.04.2008 p., 28.05.2008 p., 25.06.2008 p., 03.07.2008 року, у зв'язку з чим 03.07.2008 року їй було винесено попередження. Проте, 23.07.2008 року та 27.08.2008 року засуджена знову не з’явилась на реєстрацію - без поважної причини, у зв’язку з чим 29.08.2008 року у ОСОБА_1 знов було відібрано пояснення та винесено друге попередження.

18.04.2008року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 181-1 КУпАП та працівниками міліції винесено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

24.09.2008року кримінально-виконавчою інспекцією у Попільнянському районі у засудженої відібрано пояснення та винесено попередження.

03.02.2009року ОСОБА_1 вдруге була притягнена до адміністративної відповідальності за ст.197 КУпАП.

12.05.2009року у засудженої відібрано пояснення та винесено попередження/

30.10.2009року з Попільнянського РВ УМВС надійшло повідомлення лро те, що ОСОБА_1 була відсутня за місцем проживання з 21.10.2009 року по 28.10.2009 року, у зв’язку з чим 02.11.2009 року у засудженої відібрано пояснення та винесено попередження про порушення покладеного на неї обов’язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

02.11.2009року кримінально-виконавчою інспекцією в Попільнянському районі винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_1 та зобов'язано засуджену з’являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції в Попільнянському районі кожну середу місяця.

Проте, ОСОБА_1 не з’явилась на реєстрацію 25.05.2010 року, 02.06.2010 року, 09.06.2010 року, 16.06.2010 року, 23.06.2010 року. При цьому у ОСОБА_1 відібрано пояснення про неявки на реєстрацію та було з’ясовано відсутність поважних причин неявки, у зв’язку з чим 25.06.2010 року ОСОБА_1 знов винесено попередження.

04.05.2010року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 178 ч.І КУпАП та винесено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн., у зв’язку з чим 12.05.2010 року кримінально-виконавчою інспекцією в Попільнянському районі у засудженої відібрано пояснення та винесено попередження.

25.06.2010року ОСОБА_1 знову була притягнена до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173-2 ч.І, 184 ч.І КУпАП та постановою Попільнянського районного суду від 25.06.2010 року накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 грн.

Отже, наведене, на думку колегії суддів, свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності обставин, які у сукупності свідчать про небажання засудженої стати на шлях виправлення.

Що ж стосується посилань засудженої в апеляції на те, що вона не мала змоги з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції один раз на місяць через наявність у неї двох малолітніх дітей, то ці доводи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, за змістом яких ця обставина не завадила ОСОБА_1. 04.05.2010 року вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 ч.І КУпАП (розпивання спиртних напоїв в громадських місцях), а 25.06.2010 року - правопорушення, передбачені ст. 173-2 ч.І, 184 ч.І КУпАП (насильство в сім’ї, не виконання обов'язків щодо виховання своїх же малолітніх дітей).

До того ж ОСОБА_1, будучи ознайомлена із порядком відбування покарання із випробуванням, та наслідками не виконання покладених на неї обов'язків про причини неявки на реєстрацію кримінально виконавча інспекцію не повідомляла, жодного підтверджуючого документу пре неможливість з'явитися на реєстрацію не надала.

Вважає необгрунтованими колегія суддів й доводи апеляції засудженої про те, що допущенні нею правопорушення були сфабриковані працівниками міліції, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 жодну постанову про накладення на неї адміністративного стягнення не оскаржила. До того ж деякі рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнення приймались не органами внутрішніх справ, а судом.

Посилання засудженої в апеляції на те, що судом при розгляді подання кримінально-виконавчої інспекції не взято до уваги наявність на її утримані двох малолітніх дітей, спростовується матеріалами справи, з яких видно, ще вирішуючи питання про скасування звільнення від покарання щодо ОСОБА_1, суд одночасно виніс окрему постанову щодо необхідності влаштування дітей засудженої або встановлення опіки над ними.

Твердження засудженої про те, що суд безпідставно не застосував щодо неї ст.83 КК України, суд вважає надуманими, оскільки положення зазначеного закону стосується звільнення від відбування покарання жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання в ; місцях позбавлення волі, тобто до засудженої ОСОБА_1, яка реальне покарання не відбувала, застосовані в даному випадку бути не можуть.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду від 2 вересня 2010 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неї - без зміни.

Судді: