Справа № 22 ц-3994/08 Головуючий суддя у 1-й інстанції - Чебикін В.П.

Категорія - 5 Доповідач - Гоков П.В.

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2008 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого- Глущенко Н.Г.

суддів - Гокова П.В., Перцової В.А.

при секретарі: Білоконь Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення - треті особи Відділ громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС в Дніпропетровській області, Відділ опіки та піклування Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради

встановила:

Позивач просив усунути перешкоди в користуванні його приватним будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення та зняття з реєстрації відповідачки разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_3. Посилався на погане ставлення до нього з боку відповідачів та неможливість реалізувати в повному обсязі права власника.

Зазначеним рішенням суд відмовив в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач з посиланням на невідповідність висновків суду матеріалам справи, необґрунтованість рішення, просить його скасувати та постановити нове з задоволенням позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляції відсутні.

Встановлено судом , що позивач в 2001 році після звільнення відповідачки-онуки з місць позбавлення волі дав згоду на її проживання та реєстрацію разом з правнуком ОСОБА_3 у своєму будинку. Разом з ними деякий час проживав і фактичний співмешканець онуки -ОСОБА_4, з яким у позивача виникали конфлікти. Між позивачем та його онукою були деякі негаразди, але відсутні докази про те, що остання своєю поведінкою створювала умови неможливості спільного проживання.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з того, що відповідачка зі своїм сином є членами сім'ї позивача (який приходиться їм відповідно дідом та прадідом). Поселилися вони в будинок зі згоди власника та у встановленому законом порядку.

Співмешканець онуки наразі в будинку не проживає, а стосовно відповідачки підстав для виселення за мотивами неможливості спільного проживання - у розумінні ст. 116 ЖК

України - немає ( Заходи попередження чи громадського впливу за антигромадську поведінку до них не застосовувалися, факти такої поведінки з їхнього боку не доведені).

Не може погодитися колегія і з аргументами апеляції стосовно того, що позивач обмежений в реалізації повноважень власника, оскільки сама по собі присутність відповідачки в будинку як члена сім"ї таких обмежень не додає.

Окрім того, не можна не враховувати ту обставину, що у позивача конфлікти виникали не з онукою та її сином, а саме з Козинцем, який на даний момент мешкає за іншою адресою.

Колегією не встановлено й інших порушень закону, про які йде мова в апеляції.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу. ОСОБА_1 - відхилити

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.