Дата документу 19.07.2010

ЄУ № 2-1025/2010

Провадження №2-1025/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Д.С. Тарасова

при секретарі В.В.Півоваровій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Новопсковському районі Луганської області, в якому зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідачем в 2009 році йому не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії у встановленому розмірі ЗО % від мінімального розміру пенсії за віком, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2009 р.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. В наданому до суду запереченні просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2007 році виплати відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проводилося лише інвалідам (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру встановленої надбавки учасників війни (стаття 111 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік»). Стаття 7 Закону №2195 передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.02 р. за № 442/6730. П.2.3 цього положення передбачає ефективне використання коштів, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Законом «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у новій редакції. Тепер дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеного підвищення становив: з 01.01.2008-47 грн. (10% від 470 грн.), з 01.04.2008 -48,10грн. (10% від 481 грн.) Після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 (№10- рн/2008) постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 №530 встановлено, що діти війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») отримують підвищення: з 22.05.2008 - 48,10 грн., з 01.07.2008 - 48,20 грн., з 01.10.2008 - 49,80 грн. Саме в таких розмірах управління Пенсійного

фонду і виплачує підвищення дітям війни. Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.54 встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розмірах що діяли в грудні 2008 року. Ухвалою Конституційного Суду від 19.05.2009 (№27-у/2009) підтверджено, що у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком (установленого абзацом 1 частини 1 цієї статті) виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом та непоширення вказаного мінімального розміру пенсії за віком на правовідносини, що виникають на підставі інших законів. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-ІУ, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону №2195- IV.

Дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням серії АЗ № 006417 від

05.07.2005 року.

В травні 2010 року позивач звернувся до відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни за 2009 рік

02.06.2010 року відповідачем було повністю відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання таких виплат (а.с.5).

У 2009 році позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджено розпорядженнями відповідача , які містяться в матеріалах пенсійної справи..

Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам закону.

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, має право на отримання державної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-УІ було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна

соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачці державної допомоги як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року не ґрунтується на нормах закону, тому є неправомірною.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки , а . саме підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни у 2009 році. Крім того, .суд зобов’язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, з 01.01.2009 року, з урахуванням того, що позивачу сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд відповідно до ст. 88 ЦПК вважає необхідним стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду позову у розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2009 по 31.12.2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1

підвищення до пенсії у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни з 01.01.2009 по 31.12.2009 рік, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у розмірі 37 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а вразі подачі заяви про апеляційне оскарження - після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщд така не була подана.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя