Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83

Справа № 1-163/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у

складі:

головуючої - судді Малюк Т.О.

при секретарі Григоренко О.С.

з участю прокурора Могила С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, розлученої, на утриманні 1 дитина, раніше не судимої,

- за ст. 191 ч. З КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин за наступних обставин.

01.09.2008 року підсудна ОСОБА_1 уклала трудову угоду з приватним підприємцем ОСОБА_2, зареєстрованим виконкомом Вознесенської міської ради як фізична особа підприємець 02.09.1999 року за № 25210170000001883, згідно з якою прийнята на посаду продавця з повною матеріальною відповідальністю в магазин «Ірина», розташований в м. Вознесенську по вул. Матросова, № 173. Одночасно між приватним підприємцем ОСОБА_2 та підсудною ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно з яким ОСОБА_1 бере не себе повну матеріальну відповідальність за зберігання довірених її матеріальних цінностей, у зв'язку з чим зобов'язується:

-дбайливо ставитися до переданих для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей і вживати заходів для відвернення шкоди;

-своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості матеріальних цінностей;

-вести облік, складати і надавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених матеріальних цінностей;

-брати участь у інвентаризації довірених матеріальних цінностей.

Підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків у червні 2009 року привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 2200 грн.

В липні 2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 2700 грн.

В серпні 2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 3000 грн.

У вересні 2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 3200 грн.

У жовтні 2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 2700 грн.

В листопаді 2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 2200 грн.

В грудні 2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 2700 грн.

В січні 2010 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, під час виконання трудових обов'язків повторно привласнила ввірені товарно-матеріальні цінності на суму 2200 грн.

Крім того, протягом праці з червня 2009 року по січень 2010 року включно підсудна ОСОБА_3, працюючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, привласнила 3728 грн. 97 коп.

В травні 2009 року підсудна ОСОБА_1, працюючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю, недбайливо віднеслась до ввірених товарно-матеріальних цінностей, вчинивши розтрату товарно-матеріальних цінностей на суму 500 грн.

Всього протягом праці з червня 2009 року по січень 2010 року включно, підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця магазину «Ірина» з повною матеріальною відповідальністю привласнила та розтратила ввірені її товарно-матеріальні цінності на суму 25128 грн. 97 коп.

Підсудна ОСОБА_1 винною себе у пред'явленому її обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнала повністю та пояснила, що вона працювала продавцем у ПП «ОСОБА_2 У зв'язку з обставинами, які склалися у неї в сім'ї, вона з червня почала присвоювати гроші, належні ПП «Бойштян» по 2000 - 3000 грн. щомісяця. Крім того, у травні 2009 року вона неправильно розрахувалася з покупцями, внаслідок чого допустила розтрату у сумі 500 грн. Всього привласнила та розтратила товарно-матеріальні цінності на суму 25128 грн. 97 коп. На даний час на погашення шкоди відшкодувала 1000 грн. У вчиненому кається.

Винність підсудної у вчиненому підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що підсудна працювала продавцем у магазині «Ірина», який належить її на праві власності, з вересня 2008 року по січень 2010 року. У січні 2010 року вона провела інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, внаслідок якої була виявлено, що підсудна привласнила 25128 грн. 97 коп. Підсудна зізналася, що вона привласнила гроші та товари з магазину. На даний час підсудна відшкодувала 1000 грн. Таким чином, невідшкодована шкода становить 24128 грн. 97 коп., які вона просить стягнути з підсудної та обрати її покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Пояснення підсудної, потерпілої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються, тому у відповідності до ст. 299 ч. З КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудній ОСОБА_1 обвинувачення доведено у повному обсязі і у її діях, що полягають у розтраті, привласненні чужого майна, ввіреного особі, або яке перебувало в її віданні, вчинене повторно, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 191 ч. 3 КК України.

До обставин, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1, суд відносить: визнання нею своєї вини та щире каяття у вчиненому, те, що вона раніше не засуджувалася, наявність на її утриманні малолітньої дитини.

Обставин, які згідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує викладене, її характеристику з місця проживання, думку потерпілої і вважає можливим звільнити її від покарання з випробуванням та покладанням на неї певних обов'язків. Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов на суму 25128 грн. 97 коп. У судовому засіданні потерпіла зменшила позовні вимоги і просить стягнути з підсудної 24128 грн. 97 коп.

Суд вважає, що цивільний позов обгрунтований матеріалами справи та на підставі ст. 1166 ЦК підлягає задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. З КК України, і призначити її покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки з позбавленням права, займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_1 від відбування основного покарання - позбавлення волі - звільнити, якщо вона протягом 2-х років не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди 24128 /двадцять чотири тисяч сто двадцять вісім/ грн. 97 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Т.О.Малюк