Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83

Справа № 1407/425/2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у

складі:

головуючої - судді Малюк Т.О.

при секретарі Бодюл А.О.

з участю прокурора Ціома В.В.

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

- за ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

і

01.01.2012 року близько 03.00 год. ранку підсудний ОСОБА_2, знаходячись біля магазину «Вишня», розташованого по вул. Синякова в м. Вознесенську, на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_1 удар рукою в обличчя, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа без зміщення уламків в області 8-го зуба, що відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що 1 січня 2012 року о 3-й год. він разом з друзями знаходився в центрі міста Вознесенська біля магазину «Вишня», що знаходиться по вул. Синякова. Він захотів випити пива, але грошей у нього було недостатньо, тому, побачивши ОСОБА_1, якого він знав візуально, попросив у останнього грошей на пиво. ОСОБА_1 у грубій формі відмовив йому та схватив руками, за пальто. Бажаючи визволитися від ОСОБА_1, він наніс йому правою рукою удар в щелепу. У вчиненому кається.

Винність підсудного у вчиненому повністю підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що він дійсно в новорічну ніч 2012 року знаходився зі своїм другом в центрі міста біля магазину «Вишня». До нього підійшов візуально знайомий йому підсудний ОСОБА_2 і попросив грошей на придбання пива. Він відмовив ОСОБА_2, сказавши, що йому самому недостатньо. Вони відійшли вбік і ОСОБА_2 наніс йому удар рукою в область правої щелепи, і він одразу відчув, що у нього перелом щелепи. Він поніс певні витрати на лікування, приблизно 1000 грн., але на даний час підтверджуючих документів не має, тому просить цивільний позов залишити без розгляду, а покарання підсудному обрати на розсуд суду.

Пояснення підсудного, потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, тому у відповідності до ст. 299 ч. З КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення доведено у повному обсязі і його дії, що полягають в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 122 ч. 1 КК України.

До обставин, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить визнання ним своєї вини та каяття у вчиненому.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує викладене, те, що він раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання, думку потерпілого і вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладанням на нього певних обов'язків.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1000 грн. У судовому засіданні потерпілий просив залишити цивільний позов без розгляду, оскільки ним не надано документи, які підтверджують його витрати.

Суд вважає можливим залишити цивільний позов без розгляду, надавши потерпілому можливість звернутися з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Вознесенського

міськрайонного суду ОСОБА_3