Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
№10-307/2010
2 вересня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі суддів: Фоміна Ю.В.- головуючого,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
з участю: прокурора Володько А.І.,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3, на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2010
року, -
встановив:
Цією постановою на підставі ст.ст. 94, 97, 98, 236 - 7, 236 - 8 КПК України скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора ‘Житомирської області ОСОБА_4 від 8 червня 2010 року про порушення відносно неї кримінальної справи за фактом вимагання, привласнення коштів шляхом зловживання службовим становищем за -і. ст. 189 ч. 2, 191 ч. 2, 364 ч. 1 КК України залишено без задоволення за її безпідставністю.
В постанові суду зазначено, що 1 липня 2010 року ОСОБА_3 вернулася до суду із скаргою на зазначену постанову, де вказує на незаконність постанови та просить її скасувати з тих відстав, що у прокурора не було достатніх правових підстав для порушення вказаної кримінальної справи; не було проведено належну дослідчу перевірку, не було враховано документи та пояснення директорів шкіл Брусилівського району про отримання матеріальних благ за гроші, які вона передала; в порушення вимог чинного законодавства у постанові не зазначено конкретні обставини вчинення злочинів.
Згідно вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні підстави (фактичні дані), які вказують на наявність ознак злочину та реальність конкретної події злочину.
На думку автора постанови про порушення кримінальної справи було встановлено, що 31 травня 2007 року заступник голови Брусилівської районної державної адміністрації ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, грубо порушуючи вимоги ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», вимагала у фізичної особи - ОСОБА_5, яка діяла від ОСОБА_6, кошти в якості благодійної допомоги для покращення побутових умов у Долинівській загальноосвітній школі Брусилівського району, обіцявши позитивно вирішити питання щодо виділення ОСОБА_6 земельної ділянки на території району загальною площею 100 га. під будівництво гольф-клубу. Отримавши в цей же день від ОСОБА_7 в приміщенні РДА-кошти в сумі 4600 гривень та 5350 доларів США, ОСОБА_3 із вищевказаної суми використала 950 гривень на придбання холодильника «Норд» для Долинівської загальноосвітньої школи, а інші привласнила і використала на власні потреби.
З матеріалів справи та пояснень учасників процесу вбачається, що на час порушення кримінальної справи були підстави та був привод для порушення даної кримінальної справи:
-заява ОСОБА_7 про злочин, в яких вона зазначила, що в травні 2007 року, на вимогу ОСОБА_3, для позитивного вирішення питання щодо виділення земельних ділянок під гольф-клуб, передала їй гроші в сумі 4600 гривень та 5350 доларів США, про що остання дала розписки;
-ОСОБА_3 під час скоєння інкримінуємих їй дій та на момент порушення кримінальної справи перебувала на посаді заступника голови Брусилівської районної державної адміністрації;
-висновок почеркознавчої експертизи від 18 лютого 2010 року рукописний текст та підпис на розписках про отримання від ОСОБА_7 коштів виконані ОСОБА_3;
-пояснення опитаних на час порушення кримінальної справи свідків, та довідки відділу освіти Брусилівської райдержадміністрації, факт витрачання ОСОБА_3 коштів отриманих від ОСОБА_7 на покращення побутових умов у Долинівській загальноосвітній школі не підтвердився.
Вказані матеріали були підставою та приводом для порушення кримінальної справи, що оскаржується, висновки щодо доведеності або відсутності самого складу вказаних вище злочинів, суд не має право робити на даній стадії кримінального процесу, оскільки це підлягає доказуванню під час досудового слідства та може бути перевірено лише під час судового слідства у встановленому порядку.
Дана кримінальна справа була порушена компетентною особою. Крім того, під час розгляду даної скарги судом не встановлено порушення законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.
В апеляції особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3, поставлено питання про скасування вказаної постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки у прокурора Житомирської області не було достатньо приводів та підстав порушувати кримінальну справу відносно неї заст. ст. 189 ч. 2, 191 ч. 2, 364 ч. 1 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, пояснення особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію, пояснення слідчого Немчинінова С.М., перевіривши справу та матеріали кримінальної справи № 2570011/0, на підставі яких було порушено кримінальну справу, апеляційний суд визнає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236 - 8 КГЖ України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення оскарженої постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії процесу перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, при цьому закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.
З матеріалів справи видно, що при розгляді скарги ОСОБА_3, суд додержався цих положень кримінально - процесуального закону.
Суд першої інстанції заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінальної справи, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обґрунтовано прийшов до висновку про те, що прокурор Житомирської області, порушуючи відносно ОСОБА_3 кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбачених ст. ст. 189 ч. 2, 191 ч. 2, 364 ч. 1 КК України., дотримався вимог п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 94 КПК України, тому, що приводом до порушення кримінальної справи стали заява ОСОБА_7 про вчинений злочин та безпосередньо виявлення і прокурором ознак вказаних злочинів, при розгляді матеріалів дослідчої перевірки. Прокурор визнав, що у вказаних матеріалах є достатні дані, які вказують на наявність ознак вказаних злочинів. Отже, прокурором Житомирської області дотримано вимоги ч. 2 ст. 94 КПК України. З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Обґрунтування, яке викладене у скарзі та в апеляції, в тому числі і доводи про відсутність в діях ОСОБА_3 умислу та інших ознак складу злочинів, відноситься до оцінки доказів і може бути остаточно з'ясоване та перевірене лише в ході проведення по справі досудового слідства або під час судового розгляду справи по суті.
За таких обставин постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3, залишити без задоволення.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської області Франтовського М.М. від 8 червня 2010 року про порушення відносно неї кримінальної справи за фактом вимагання, привласнення коштів шляхом зловживання службовим становищем за ст. ст. 189 ч. 2, 191 ч. 2, 364 ч. 1 КК України залишено без задоволення за її безпідставністю, залишити без зміни.
Судді: