Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
№10-312/2010
9 вересня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів: Михайловського В.І. та Слісарчука Я.А.,
з участю: прокурора Єгорова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора Богунського району м. Житомира на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2010 року, якою на підставі ст. ст. 148, 149, 150, 155, 165 - 1, 165 - 2 КПК України відносно : Звинуваченого
ОСОБА_1
Володимировича, 14.08.1982
року народження, -
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
встановив:
В постанові суду зазначено, що слідчий звернувся з поданням, де вказано, що 22.09.2008 року ОСОБА_2 помітив, що на одному з майданчиків для автомобілів останні знаходяться без нагляду. В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення з вищевказаних автомобілів акумуляторів, після чого він демонтував з автомобілів чотири акумулятори, які відніс до внутрішньої сторони паркану ВАТ «Житомир-Авто» з метою в подальшому їх забрати. Також, біля внутрішньої сторони паркану на землі він помітив ще два акумулятори, які також вирішив викрасти.
Після цього ОСОБА_2 повідомив про свої злочинні дії ОСОБА_1 та запропонував йому викрасти шість акумуляторів.
Цього ж дня ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 прибули на автомобілі без державних номерних знаків, який належав останньому, до території вищевказаного підприємства, де ОСОБА_2 через на території ВАТ « Житомир-Авто» та передав складені біля внутрішньої сторони паркану шість акумуляторів ОСОБА_1, який стояв біля внутрішньої сторони паркану. Після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 погрузили викрадені акумулятори у багажне відділення автомобіля та місце скоєння злочину залишили, чим ВАТ «Житомир-Авто» було завдано матеріального збитку на загальну суму 5160 гривень.
________
20.02.2009року за даним фактом проти ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ст. 185 ч. 3 КК України.
17.04.2009року було винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1, та щодо останнього винесено постанову про обрання запобіжного заходу - підписки про невиїзд і оголошено в розшук.
17.04.2009року досудове слідство по даній кримінальній справі зупинено на підставі ст. 206 ч. 1 КПК України.
В поданні слідчий зазначає докази якими доводиться вина ОСОБА_1, а саме протоколами допиту свідків, протоколом огляду місця події, протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 та іншими.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад три роки, тривалий час ухиляється від слідства, за місцем проживання відсутній, в зв'язку з чим його було оголошено в розшук, слідчий просить обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу - тримання під вартою.
Вивчивши матеріали кримінальної справи та заслухавши пояснення слідчого, вислухавши думку прокурора, який підтримав подання слідчого. обвинуваченого, суд прийшов до висновку про недоцільність тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, як крайньої міри запобіжного заходу, оскільки на думку суду, більш м’які заходи стримування можуть забезпечити у подальшому його належну процесуальну поведінку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив не застосовувати щодо нього міру запобіжного заходу взяття під варту, зазначив, що має постійне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, має постійне місце роботи торговий маркет «Київський», має неповнолітню доньку, яке знаходиться на його утриманні, зобов'язується з'являтися на виклики слідчого.
В матеріалах справи будь-які конкретні дані та достовірні докази про намагання ОСОБА_1 ухилятись від слідства і суду та дані про продовження ним злочинної діяльності, а також докази щодо існування фактів впливу з боку обвинуваченого на свідків і хід досудового слідства суду не надано.
Крім того, обвинувачений зобов'язується своєчасно з'являтися до слідчого та суду з метою встановлення істини у кримінальній справі та для виконання процесуальних дій. Сам факт звинувачення у вчиненні злочину без зазначених вище обставин не є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу - взяття під варту.
З змісту постанов про привід ОСОБА_1 в якості свідка від 28.10.2008 року, 30.10.2008 року, 22.12.2008 року, 20.02.2009 року, 01.04.2009 року вбачається, що адреса за якою слідчий постановив піддати приводу ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1, в той час як зі змісту подання про застосування міри запобіжного заходу тримання під вартою від 19.11.2009 року та зі змісту довідки ІТС УМВС в Житомирській області зазначено місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.
Постанова про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого від
17.04.2009 року йому не вручена, підпис ОСОБА_1 про застосування щодо останнього міри запобіжного заходу підписки про не виїзд в матеріалах справи відсутній. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані які характеризують особу, а саме характеристики з місця роботи або місця проживання, відомості про те, що місце проживання ОСОБА_1 встановлювалось належним чином та інші. Відсутній протокол затримання.
Питання щодо сприяння органу слідства у встановленні істини по справі не можна ставити в залежність до обраного запобіжного заходу, оскільки це є правом обвинуваченого, закріпленим законодавчо.
Відмова суду у обранні запобіжного заходу тримання під вартою не перешкоджає слідчому повторно звернутися до суду з відповідним поданням за умови виникнення підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляції прокурора Богунського району м. Житомира ставиться питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1 та направлення подання на новий судовий розгляд з посиланням на те, що вказана постанова є необґрунтованою, так, як згідно ч. 1 ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, а санкція ст. 185 ч. 3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення золі на строк від трьох до шести років. ОСОБА_1 було достовірно відомо про порушення органом досудового слідства кримінальної справи, однак останній виїхав за межі Житомирської області та тривалий час був відсутній за місцем проживання, про своє місце перебування та засоби зв'язку навмисно не повідомляв. Даний факт підтверджено обвинуваченим під час розгляду подання з суді та матеріалами кримінальної справи, а саме допитами дружини, документами складеними працівниками ОВС, які здійснювали оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення місцезнаходження звинуваченого. Також, судом не враховано, що ОСОБА_1 раніше двічі судимий, розшукувався компетентними органами Російської Федерації в зв'язку чим перебував тривалий час в міждержавному розшуку. Також останній категорично заперечив причетність до скоєння злочину, і таким чином перешкоджає встановленню істини по даній кримінальній справі. Висновок суду про те, що більш м'які заходи стримування можуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 не має ніякого обґрунтування.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора Єгорова О.М., який підтримав апеляцію з наведених в ній мотивів, пояснення слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи та матеріали кримінальної справи №070119/09 щодо ОСОБА_1, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги ст. ст. 148, 150 КПК України.
Постанова суду містить обґрунтування такого рішення, зокрема суд першої інстанції послався на те, що в матеріалах справи відсутні відомості, що підтверджують дійсну можливість ОСОБА_1 переховуватись від слідства і суду та дані про продовження ним злочинної діяльності, а також суду не надано доказів щодо існування фактів впливу з боку обвинуваченого на свідків і хід досудового слідства. Обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язується своєчасно з'являтися до слідчого та суду з метою встановлення істини у кримінальній справі та для виконання процесуальних дій. З змісту чотирьох постанов про привід ОСОБА_1 в якості свідка вбачається, що в них зазначена адрес АДРЕСА_1, в той час як з змісту подання та довідки ІТС УМВС в Житомирській області зазначено його місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд також послався на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого від 17.04.2009 року йому не вручена, підпис ОСОБА_1 про застосування щодо останнього міри запобіжного заходу підписки про невиїзд в матеріалах справи відсутній. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані які характеризують особу, а саме характеристики з місця роботи або місця проживання, відомості про те, що місце проживання ОСОБА_1 встановлювалось належним чином та інші. Відсутній протокол затримання.
Апеляційний суд також відмічає, що з пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 в засіданні суду першої інстанції слідує, що він має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не знав, що його викликає слідчий, працював в містах Києві та Харкові; як вбачається з матеріалів справи та кримінальної справи, достатніх підстав вважати, що він буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальній рішень, перешкоджати встановленню істини або продовжувати злочини діяльність немає. Слідча ОСОБА_3 в засіданні суду апеляційної інстанції також не навела даних можливого впливу обвинуваченого на свідків чи будь-яких дій останнього, спрямованих на уникнення кримінального переслідування.
Апеляційний суд не приймає до уваги інші викладені в апеляції доводи відносно особи обвинуваченого, оскільки вони не були зазначені в поданні та не досліджувались судом першої інстанції.
За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду щодо ОСОБА_1, яка відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, а тому є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 165 – 2, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію прокурора Богунського району м. Житомира залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2010 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого ОСОБА_1, залишити без зміни.
Судді