Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
№11-279/2010
27 квітня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1,
суддів: Широкопояса Ю.В. та Фоміна Ю.В.,
з участю: прокурора Філя С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 лютого 2010 року, -
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючий, житель с. Дідковичі в Коростенському районі Житомирської області раніше судимий: 1) 11.03.1992 року Народицьким районним судом Житомирської області за ст. ст. 101 ч. З, 206 ч. 3,42 КК України до 8 років позбавлення волі; 2) 29.10.2001 року Коростенським міським судом Житомирської області за ст. 185 ч. З КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 17.06.2005 року
Народицьким районним судом Житомирської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, -
засуджений: - за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 189 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонер, інвалід 1-ї групи, інвалідність пов'язана з аварією на ЧАЕС, раніше судимий: 1) 16.12.1993 року Коростенським районним судом Житомирської області за ст. ст. 206 ч. 2, 140 ч. 2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
2)09.12.1996 року Коростенським міським судом Житомирської області за ст. ст. 101 ч. 1,101 ч. 3,42, 43 КК України до 7 років позбавлення волі, 14.01.1997 року Житомирським обласним судом цей вирок змінений: в частині засудження за ст. 101 ч. 1 КК України скасовано, а справа в цій частині направлена на додаткове розслідування;
3)13.01.2005 року Народицьким районним
судом Житомирської області за ст. 185 ч. З, 71 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі. 22.03.2005 року Житомирським апеляційним судом цей вирок змінений - виключено з вироку застосування ст. 71 КК України і вважався засудженим за ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 30.11.2005 року за постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 1 день, -
засуджений: - за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 189 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим залишений попередній: ОСОБА_3 – взяття під варту, ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з місця постійної реєстрації.
Згідно з вироком, повторно, 9 серпня 2008 року близько 18 години ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном (грішми), яке належить ОСОБА_4, знаходячись біля будинку № 37-А, який розташований по вул. Свердлова в м. Коростені, неодноразово пред'являли ОСОБА_4 вимогу передати їм майно останнього, а саме гроші в сумі 1000 гривень, погрожуючи при цьому потерпілому фізичною розправою, яку потерпілий ОСОБА_4 сприймав як реальну.
Після цього, в цей же час на тому ж самому місці ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, повторно відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_4 наручний годинник марки «Амфібія» вартістю 290 гривень, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Потім засуджені визначили, що потерпілий ОСОБА_4 повинен буде передати їм свої гроші в сумі 1000 гривень наступного дня, тобто 10 серпня 2008 року о 16 годині на цьому ж самому місці, а саме: біля будинку № 37 - А по вул. Свердлова в м. Коростені, на що потерпілий ОСОБА_4 примушений був погодитись, але їх вимогу не виконав та 9 серпня 2008 року звернувся з заявою про вчинений відносно нього злочин до Коростенського MB УМВС.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок щодо нього скасувати, а кримінальну справу закрити, посилаючись на те, що висновки суду щодо доведеності його вини у вчинені злочину не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в цей час він знаходився у с. Пашини Коростенського району, про що підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Його причетність заперечував також засуджений ОСОБА_3 Однак суд перекрутив його показання та не прийняв до уваги показання вище зазначених свідків, а прийняв до уваги лише показання потерпілого ОСОБА_4
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, обговоривши доводи апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд вважає, що апеляцію засудженого ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні вину не визнали та показали: засуджений ОСОБА_2, що з потерпілим ОСОБА_4 він взагалі не знайомий, а 9 серпня 2008 року з 17 години 30 хвилин по 20 годину перебував спільно зі своїм сусідом ОСОБА_6 у своєї знайомої ОСОБА_8, яка проживає в районі Пашини в м. Коростені; засуджений ОСОБА_3, що 9 серпня 2008 року близько 18 години він дійсно біля будинку № 37 - А по вул. Свердлова в м. Коростені зустрічався з ОСОБА_4, з котрим раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, грошей у потерпілого він не вимагав, а годинник потерпілий йому передав сам, так як був винен йому гроші в сумі 40 гривень, ОСОБА_2 там взагалі не було, останній лише пройшов повз них, коли виходив з магазину.
В обгрунтування вини засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у інкримінованих їм злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 2 та 189 ч. 2 КК Уркїани, суд першої інстанції послався на сукупність досліджених у судовому засіданні доказів.
Допитаний в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_9 показав, що 9 серпня 2008 року близько 18 години він їхав на своєму скутері, повертаючись з роботи до дому. Проїжджаючи в м. Коростені по вул. Свердлова, поблизу будинку № 37- А, він побачив свого знайомого ОСОБА_3 та, як йому пізніше стало відомо, ОСОБА_2 ОСОБА_3 став розповідати, що під час відбуття покарання він неправильно себе поводив, а саме: співпрацював з працівниками виправної колонії. Під час розмови йому було нанесено два чи три удари, ким точно не пам'ятає. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали вимагати в нього гроші, начебто на те, щоб підтримати в фінансовому плані осіб - кримінальних авторитетів, які на даний час перебувають в місцях позбавлення волі. ОСОБА_3, погрожуючи, сказав, щоб він приніс 1000 гривень. ОСОБА_2 також виказував погрози. Засуджені погрожували йому фізичною розправою і він сприйняв ці погрози реально, боявся за своє життя. Потім ОСОБА_2 наказав йому віддати їм свого моторолера, але він сказав, що скутер належить його дружині і вона піде в міліцію та напише заяву. Тоді ОСОБА_3 наказав йому зняти свій годинник «Амфібія» та віддати йому. Він, бажаючи уникнути побиття, зняв зі своєї руки годинник та віддав його ОСОБА_3, який відразу ж надів годинник собі на руку. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наказали йому принести наступного дня о 16 годині на це ж місце гроші в сумі 1000 гривень для того, щоб підтримати в місцях позбавлення волі кримінальних авторитетів, на що він також погодився, тільки для того, щоб втекти від вказаних осіб. Після цього його відпустили і він цього ж дня відразу звернувся з заявою в міліцію.
Його показання є послідовними, підтверджуються іншими зібраними по справі доказами, узгоджуються з показаннями засудженого ОСОБА_3, які той давав в ході досудового слідства, відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд першої інстанції обгрунтовано поклав їх в основу вироку.
З оголошених та досліджених в судовому засіданні показань засудженого ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, вбачається, що 9 серпня 2008 року близько 18 години поблизу будинку № 37 по вул. Свердлова в м. Коростені він спільно з ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, ображали в нецензурній формі ОСОБА_4, а потім спільно з ОСОБА_2 вимагали у останнього гроші в сумі 1000 гривень для підтримання в місцях позбавлення волі кримінальних авторитетів, погрожуючи потерпілому фізичною розправою, а потім чи він чи ОСОБА_2 наказали ОСОБА_4 зняти годинник та віддати йому, що потерпілий і зробив. Потім він та ОСОБА_2 наказали ОСОБА_4 на це ж місце наступного дня принести гроші в сумі 1000 гривень, на що ОСОБА_4 погодився (а.с. 200-201).
Даними протоколу огляду місця події від 11 серпня 2008 року, про те, що у засудженого ОСОБА_3 було виявлено та вилучено механічний наручний годинник марки «Амфібія», який належить потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 7-8).
Згідно протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та засудженим ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_4 підтвердив свої показання. При проведенні очної ставки ОСОБА_3 підтвердив, що події відбувались так, як на це вказує потерпілий ОСОБА_4 (а.с. 82- 83).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого ОСОБА_3 слідує, що від в ході даної слідчої дії він розповів про обставини злочинів та на місці показав, як він вчинив разом з ОСОБА_2, погрожуючи фізичною розправою, вимагали гроші в сумі 1000 гривень у ОСОБА_4А, після чого заволоділи його наручним годинником марки «Амфібія» (а.с. 87-88).
Доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що він давав такі показання, внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства, не знайшли свого підтвердження і спростовуються даними постанови від 15 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Суд дав оцінку показанням засуджених ОСОБА_3, які він давав в ході судового слідства, та ОСОБА_2 про те, що вони не вчиняли злочинів відносно ОСОБА_4, обгрунтовано визнав їх неправдивими, так як вони суперечать показанням потерпілого ОСОБА_4 та іншим зібраним по справі доказам.
Оцінюючи показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про те, що в період вчинення злочинів вони перебували разом з засудженим ОСОБА_2, суд врахував, що ці свідки є його близькими знайомими та зацікавлені у вирішенні справи на користь останнього. Ці показання є суперечливими та спростовуються дослідженими в ході судового слідства доказами, а тому обгрунтовано не були прийняті судом до уваги. Дані свідки на досудовому слідстві не допитувались.
Виходячи з наведеного апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність вини засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, що виразились у вимозі передачі майна ОСОБА_4 з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, та у відкритому викраденні чужого майна, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, який вірно кваліфікував їх умисні дії за ст. ст. 189 ч. 2 та 186 ч. 2 КК України.
При визначенні покарання засудженому ОСОБА_2, суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого та всі обставини справи. Обставин, які пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_2. судом не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання засудженому ОСОБА_2, суд визнав - рецидив злочинів та вчинення злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Судом також враховано, що засуджений ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи і його інвалідність пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та не бажає стати на шлях виправлення. Тому апеляційний суд не вбачає підстав для пом’якшення засудженому ОСОБА_2 покарання.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 є необгрунтованими, а тому вирок щодо нього слід залишити без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 лютого 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: