Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
№42/2010
26 січня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Романова О.В.,
суддів: Ткаченка В.Л. та Фоміна Ю.В.,
з участю : прокурора Філя С.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2009 року, -
встановив:
Цим вироком ОСОБА_1, 22 січня 1989 року
народження, уродженець та мешканець м. Житомира, не працюючий, судимий 25 вересня 2007 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. ст. 185 ч. 1, 75 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. 13 травня 2008 року постановою Богунського районного суду м. Житомира направлений в місця позбавлення волі. 13 січня 2009 року звільнений від відбуття покарання на підставі Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року , -
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишений попередній - взяття під варту.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілих:
- ОСОБА_3 1335 гривень;
- ОСОБА_4 850 гривень
на відшкодування заданої злочином матеріальної шкоди.
Згідно з вироком, 21 березня 2009 року близько 11 години ОСОБА_1 за
місцем свого проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, у свого брата ОСОБА_3, який спав на ліжку, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа Н-70» та зарядний пристрій до нього, після чого продав телефон на «Житньому» ринку невідомій особі.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному повторному викраденні мобільного телефону «Нокіа Н-70» з зарядним пристроєм до нього, вартістю 1300 гривень зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якого були гроші в сумі 10 гривень, засуджений заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1335 гривень.
7 липня 2009 року близько 23 години ОСОБА_1, перебуваючи в стан: алкогольного сп'яніння, біля будинку № 12 по вул. Черняхівського в м. Житомирі отримав від ОСОБА_4 велосипед для того щоб з'їздити Б магазин за спиртними напоями. Близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_1, на вказаному велосипеді, перебував біля будинку № 10 по вул. Любарській в м. Житомирі, де в нього виник умисел на таємне викрадення велосипеда. Реалізуючи свій злочинний умисел засуджений вирішив не повертатися до місця, де на нього чекав потерпілий. Наступного дня продав велосипед на «Житньому» ринку невстановленій особі.
Таким чином, ОСОБА_1 повторно таємно викрав чуже майно, а саме велосипед «Форвард», вартістю 850 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_1 просить переглянути його справу, вказує на те, що він злочинів не вчиняв.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора про залишення вироку без
зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, але пояснив, що епізод по крадіжці велосипеда він не оспорює, обговоривши її доводи, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція з доповненнями задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин вчиненого, пояснив, що дійсно 21 березня 2009 року, коли його брат ОСОБА_3 спав, він таємно взяв його мобільний телефон і пішов у місто, щоб дізнатися за яку суму його можна продати, але на „Житньому” ринку телефон у нього вкрали. 7 липня 2009 року він викрав велосипед у знайомого ОСОБА_4, який продавав на «Житньому» ринку, а гроші витратив на власні потреби. Заявлені цивільні позови визнає в повному обсязі.
В обґрунтування вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд першої інстанції послався на сукупність досліджених у судовому засіданні доказів.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що 21 березня 2009 року, коли прокинувся, виявив пропажу свого мобільного телефону, а його брат ОСОБА_1, який спав в цій же кімнаті, був відсутній. ОСОБА_1 з'явився через декілька днів вночі, був п'яний, а з оголошених його показань на досудовому слідстві вбачається, що ОСОБА_1 пояснив, що телефон він таємно викрав і продав за 350 гривень, а гроші витратив на власні потреби. Його показання підтвердив свідок ОСОБА_5
Законний представник потерпілого ОСОБА_6 дала суду аналогічні пояснення, крім того повідомила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 є її синами. ОСОБА_1 - брехливий, виносить з дому і пропиває речі, викрадає в неї гроші, а коли вона робить йому зауваження, то він її б'є.
Свідок ОСОБА_7 показав, що 21 березня 2009 року ОСОБА_1 пропонував купити у нього телефон марки «Нокіа», при цьому пояснив, що телефон він вкрав у брата.
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що засуджений ОСОБА_1 у нього викрав велосипед марки „Форвард”, вартістю 850 гривень.
Зі змісту протоколу відтворення обстановки та обставин події, з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_1 на місці показав та розповів про обставини викрадення ним велосипеда (а.с. 32-36).
У вироку суд дав оцінку позиції засудженого ОСОБА_1 щодо невизнання вини у викраданні телефону, вказавши, що на досудовому слідстві він давав показання, в яких визнавав факт викрадання та продажу телефону і ті його показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілого та свідків, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, а тому суд розцінив їх як спробу пом'якшити свою відповідальність.
Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та вірно кваліфікував його дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно, за ст. 185 ч. 2 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 судом призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та всіх обставин справи. Судом враховано розмір завданих збитків, те, що він характеризується негативно, схильний до вчинення злочинів проти власності. Обставиною, яка обтяжує покарання засудженого є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Обставин, які пом’якшують покарання засудженого судом не встановлено. Враховуючи наведене, суд вважав, що виправлення засудженого ОСОБА_1 потребує ізоляції від суспільства.
Апеляційний суд відмічає, що засуджений ОСОБА_1 характеризується негативно, вчинив дві крадіжки, завдані злочинами збитки не відшкодував, раніше був судимий за вчинення корисливого злочину до позбавлення волі та був направлений в місця позбавлення волі, але належних висновків для себе не зробив і знову вчинив корисливі злочини. За викладених обставин його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах поміщення до кримінально-виконавчої установи.
З урахуванням наведеного, спростовується твердження в апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв злочинів.
Тому вирок суду щодо ОСОБА_1 слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2009 року щодо нього - без зміни.
Судді: