П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2011 року Справа № 2-а-1780/11/1628

м. Хорол

Хорольський районний суд

Полтавської області

в складі судді Винниченко Ю.М.,

розглянувши в скороченому провадженні в залі суду м. Хоролі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат в Полтавській області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат в Полтавській області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання вчинити дії, вказавши, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що доводиться копією посвідчення громадянина, що постраждав від Чорнобильської катастрофи Серія А № 160892, виданого 24.07.2006 року Полтавською обласною державою адміністрацією та інвалідом війни 2- ї групи згідно посвідчення Серія Б № 504844 виданого 04.07.2008 року.

Згідно довідки Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії від 10.06.2008 року, позивачу встановлена ІІ група інвалідності по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Хорольської райдержадміністрації слідує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога за 2006-2010 роки позивачу виплачувалася в 2006 році 100 гривень /дата виплати серпень 2006 року/, в 2007 році 100 гривень, /дата виплати жовтень 2007 року/, за 2008 році 100 гривень / дата виплати жовтень 2008 року/, в 2009 році 120 гривень /дата виплати травень 2009 року, в 2010 році 120 гривень /дата виплати грудень 2010 року/.

Одноразова компенсація при встановленні групи інвалідності учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС позивачу виплачувалась в розмірі 284,40 грн. 18.09.2008 року.

Позивач вважає, що йому неправильно нараховувалась щорічна допомога на оздоровлення за 2006-2010 роки, як інваліду 2-ї групи, а також невиплаченої одноразової компенсаці учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, як інваліду 2-ї групи внаслідок Чорнобилської катастрофи.

Позивач подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та прохав суд їх задовольнити.

Відповідач управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання свого представника не направив, подав заяву, в якій вказується,що управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області позовні вимоги позивача не визнає на підставі поданих заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат в Полтавській області, також подав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позов не визнав, подавши письмові заперечення.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи та врахувавши позиції сторін, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково на підставі слідуючого.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що доводиться копією посвідчення громадянина, що постраждав від Чорнобильської катастрофи Серія А № 160892 виданого 24.07.2008 року, та посвідченням Серії Б № 504844 виданого Полтавською обласною державою адміністрацією, а також інвалідом ІІ групи по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС та сім'ям за втрату годувальника.

Абзацом 2 ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС виплачується в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про державні та соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та приписів п.п.1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із спеціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, у управління праці та соціального захисту населення з»явився обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, звернення з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення зазначених видів допомоги є обґрунтованими.

Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Хорольської райдержадміністрації слідує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога за 2006-2010 роки позивачу виплачувалася в 2006 році 100 гривень /дата виплати серпень 2006 року/, в 2007 році 100 гривень, /дата виплати жовтень 2007 року/, за 2008 році 100 гривень / дата виплати жовтень 2008 року/, в 2009 році 120 гривень /дата виплати травень 2009 року, в 2010 році 120 гривень /дата виплати грудень 2010 року/.

Отже, в 2007-2010 роках позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обґрунтоване сподівання на отримання такої допомоги в розмірі визначеного абз. 2 ч 4. ст.48 зазначеного закону, згідно довідки ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом № 796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У Законі № 796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою, конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом № 796-ХІІ, є безпідставним.

Згідно ч.7 ст.48 вищенаведеного Закону України розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Абзацом третім частини першої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам 2-ої групи - 45 мінімальних заробітних плат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобовязання відповідача здійснити нарахування та виплату одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають, так як в 2006 році такі виплати були зупинені.

Позивачу за 2007 рік виплату щорічної допомоги на оздоровлення проведено в жовтні 2007 року в сумі 100,00 грн. згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, відповідач, здійснивши зазначену виплату у період після 09.07.2007 року згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, діяв неправомірно.

Одноразова компенсація при встановленні групи інвалідності позивачу взагалі виплачувалась, 18.09.2008 року в розмірі 284,40 грн., тому він звернувся з письмовою заявою до управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про виплату йому вказаної компенсації, але отримав відмову, яку вважає безпідставною і вважає, що, виходячи з встановленого Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати “ від 20.10.2009 року розміру мінімальної заробітної плати, відповідач повинен виплатити йому компенсацію при встановленні групи інвалідності, яка повинна бути обрахована на момент виплати.

Отже, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення зазначених видів допомоги та компенсації є обгрунтованим.

Зазначене доводить, що управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, як розпорядник коштів Державного бюджету України, є належним відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не пропустив строку для звернення до адміністративного суду встановленого ст. 99 КАС України, оскільки про порушення його прав він дізнався на протязі останніх 4-х місяців до дня звернення до суду з даним позовом, що не спростовано відповідачем відповідно до ст. 71 КАС України.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,8-11,69-71,79,86,94,99,158-163,185,186,254,256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 8, 19, 22,152 Конституції України, ст. ст.1,13, 48, 63,70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 13,.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р., Рішенням Конституційного Суду України № 4-зп від 03.10.1997р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат в Полтавській області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання вчинити дії задоволити частково.

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області щодо у непроведенні позивачу перерахунку та виплати одноразової компенсації при встановленні групи інвалідності, передбаченої ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки, передбаченому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправною.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації при встановленні групи інвалідності у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної законодавсвом на момент виплати.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2007-2010 роки із розрахунку мінімальної заробітної плати станом на момент виплати та провести відповідні виплати з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанова виконується негайно.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання її копії .

Головуючий: