Глухівський міськрайонний суд Сумської області

м. Глухів, вул. Спаська, 32, 41400, 0(5444) 2-23-79

Справа № 2-2122/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.10 місто Глухів

Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді Демченка О.С., при секретарі Бірюк О.І., з участю позивачки ОСОБА_1, її представника - юриста Пустовойтова І.М. та представника відповідача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівської центральної районної лікарні про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по зарплаті та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив.

За поданим до Глухівського міськрайсуду 05 жовтня 2010 року підтриманим в суді позовом позивачка і її представник просять суд ухвалити судове рішення про скасування наказу головного лікаря Глухівської ЦРЛ № 90 від 07 вересня 2010 року яким (наказом) позивачка звільнена з роботи за п. 4 ст. 40 Кодексу законів України про працю (далі - КЗУпП) - за прогули без поважних причин 18, 19, 20 і 23 серпня 2010 року, поновлення позивачки на роботі на посаді шкільної медичної сестри дитячої поліклініки Глухівської ЦРЛ, стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованість по зарплаті у сумі 437 грн. 13 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також про стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2010 року. При цьому, на обґрунтування позовних вимог сторона позивачки посилається на те, що за робочі дні 18, 19 і 20 серпня 2010 року позивачка була у відгулах, а в робочий день 23 серпня 2010 року вона була на роботі на своєму робочому місці - в медичному кабінеті Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 у місті Глухові.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2, не визнаючи позову, посилається на те, що позивачка була звільнена за прогули без поважних причин з дотриманням діючого трудового законодавства, оскільки відгули за зазначені робочі дні їй не надавались; що позивачка звільнена за прогули без поважних причин за згодою профспілкового комітету після накладення на неї протягом року дисциплінарного стягнення у вигляді догани ; і що розрахунок з позивачкою у зв’язку з її звільненням був проведений у повному обсязі з дотриманням законодавства.

З’ясувавши обставини справи, події і факти, що передували зверненню позивачки до суду з даним позовом, вислухавши доводи сторін та дослідивши надані сторонами щодо предмету спору докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка була прийнята на роботу на посаду медичної сестри шкільної школи № 2 у місті Глухові дитячої поліклініки Глухівської ЦРЛ наказом головного лікаря зазначеної лікарні № 78 від 01 вересня 2000 року з дня видання цього наказу. Наказом того ж головного лікаря № 105 від 30 березня 2010 року позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани за невиконання функціональних обов’язків медсестри шкільної. Цей наказ позивачкою не оспорювався. Наказом головного лікаря Глухівської ЦРЛ № 523 від 19 липня 2010 року позиваці за період роботи на посаді медсестри шкільної з 21 грудня 2009 року по 20 грудня 2010 року була надана відпустка з 19 липня 2010 року по 17 серпня 2010 року, яка (відпустка) складалась з 24 календарних днів основної щорічної відпустки та 6 календарних днів додаткової відпустки за особливий характер роботи. Після відпустки позивачка мала вийти на роботу 18 серпня 2010 року. Відповідно до доведеного до позивачки наказу головного лікаря Глухівської ЦРЛ № 250 від 17 грудня 2006 року, медичні сестри шкільних закладів міста Глухова під час шкільних канікул повинні працювати в дитячій поліклініці в розпорядженні завідуючого дитячою поліклінікою, а присутність медичної

сестри при проведенні шкільних заходів під час канікул має узгоджуватись з І керівництвом дитячої поліклініки. Після закінчення відпустки позивачка 18 серпня 2010 І року попри попередження і запрошення директора школи № 2 ОСОБА_3 на прийомку школи № 2 перед початком навчального процесу не з’явилась, і 18, 19 і 20 серпня 2010 року ні в школу № 2, ні в дитячу поліклініку на роботу взагалі не вийшла, про і що директор школи № 2 ОСОБА_3 своїм листом повідомив головного лікаря Глухівської ЦРЛ ОСОБА_4, який, в свою чергу, доручив начальнику відділу кадрів лікарні провести службове розслідування цього факту. 23 серпня 2010 року комісією у складі заступника головного лікаря Глухівської ЦРЛ по дитинству та полого допомозі ОСОБА_5, начальника відділу кадрів Глухівської ЦРЛ ОСОБА_6 та голови об’єднаної профспілки ОСОБА_7 був складений акт перевірки робочого часу позивачки, за змістом якого (акту) позивачка 18, 19, 20 і 23 серпня 2010 року була відсутня на робочому місці без поважних причин. З цього приводу 25 серпня 2010 року у позивачки було взято | пояснення на ім’я головного лікаря Глухівської ЦРЛ, за змістом якого (пояснення) відсутність на роботі позивачка пояснила тим, що перед виходом у відпустку вона за пропозицією працівників відділу кадрів лікарні з’ясовувала у старшої медичної сестри дитячої поліклініки ОСОБА_8 коли їй (позивачці) виходити на роботу після відпустки, і ОСОБА_9 сказала їй, що її відпустка буде становити 30+3 дні, а також тим, що вона (позивачка) кожного тижня приїздила до школи і працювала в своєму кабінету, так як в кабінету планувалось зробити більш капітальний ремонт, ніж кожен рік. За поданням адміністрації Глухівської ЦРЛ від 31 серпня 2010 року про надання згоди на звільнення позивачки за прогули 06 вересня 2010 року відбулося сумісне засідання адміністрації та профспілкового комітету Глухівської ЦРЛ, на яке (після першої неявки) була повторно запрошена позивачка. На цьому засіданні в присутності позивачки за результатами розгляду зазначеного подання та єдиноголосного голосування профспілковий комітет повномочним складом дав згоду на звільнення позивачки за п. 4 ст. 40 КЗУпП - за прогули 18, 19, 20 і 23 серпня 2010 року. При з’ясування судом обставин справи і перевірці їх доказами позивачка погодилась з тим, що розрахунок з нею при звільненні був проведений відповідно до закону. Ці встановлені судом обставини сторонами у справі не оспорюються, підтверджуються наданими суду документальними доказами, і визнаються судом такими, що визначають зміст існувавших між відповідачем і позивачкою до її звільнення та у даний час спірних правовідносин, виходячи з яких та з урахуванням відповідних щодо предмету спору діючих положень трудового та цивільного законодавства суд і має вирішувати даний спір.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а відповідно до ст. 10 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 40 і 43 КЗУпП укладений на невизначений строк трудовий договір може бути розірваний з працівником власником або уповноваженим ним органом у зв’язку із вчиненням прогулу працівником (в тому числі відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин лише за попередньою згодою виборчого органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Факт відсутності позивачки на роботі без поважних причин 18, 19, 20 і 23 серпня 2010 року доведений стороною відповідача при розгляді справи і підтверджується не тільки наданими суду стороною відповідача документами щодо фіксування цього факту (виключаючи копії табеля використання робочого часу працівниками дитячої поліклініки Глухівської ЦРЛ та власноручно виконаного пояснення позивачки з цього приводу), а й показаннями допитаних в суді свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 (відповідно - колишнього директора Глухівської школи № 2, старшої медичної сестри дитячої поліклініки та начальника відділу кадрів Глухівської ЦРЛ) про відсутність позивачки на роботі у зазначені дні, надуманість її доводів про узгодження перебування у відгулах, та відсутність у позивачки підстав для перебування протягом цих днів у відгулах після закінчення наданої їй основної і додаткової відпусток. При цьому, висловлені в суді на обгрунтування позову доводи

позивачки про наявність у неї права на відгули у в язку з н неодноразовими виїздами з дітьми школи за межі міста Глухова за наказами директора школи № 2 до виходу у відпустку, відсутність заперечення директора цієї школи на надання їй відгулів за 18, 19 і 20 серпня 2010 року за її заявою про надання відгулів від 17 серпня 2010 року та знаходження її на роботі - в своєму кабінеті, 23 серпня 2010 року суд визнає неслушними, оскільки зазначені виїзди мали місце у робочі дні позивачки, заява позивачки від 17 серпня 2010 року на ім’я головного лікаря Глухівської ЦРЛ про надання відгулів з наявним у цій заяві написом директора школи № 2 «не заперечую» за показаннями колишнього директора школи № 2 (а у даний час — завідуючого Глухівським районним відділом освіти) - ОСОБА_3 була написана позивачкою вже після виявлення представниками відповідача допущених позивачкою прогулів і без первинного зазначення в заяві конкретних днів, адміністрацією відповідача відгули позивачці не надавались, а допитані в суді за ініціативою позивачки свідками дворовий працівник школи № 2 ОСОБА_10 та колишня вчителька цієї школи ОСОБА_11 підтвердили лише факт їх короткочасного спілкування з позивачкою на території школи № 2 23 серпня 2010 року.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання факту порушення відповідачем трудових прав позивачки, а її позову - таким, що ґрунтується на законі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 43, 116, 117 та 232 КЗУпП, ст.ст. 1-4, 9, 11 і 16 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 1-5, 8, 10, 11, 15, 57-61, 79, 88, 212 та 214 ЦПК України, суд

вирішив.

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду апеляції на рішення суду.

Апеляція на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набере законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження рішення.

Суддя

Повний текст рішення виконаний 24 листопада 2010 року.