ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 922/6678/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого

Алєєвої І.В. Рогач Л.І.

за участю представників:

позивачаКузьмич С.О. - адвокат (договір від 26.10.2017)

відповідачаГуля В.С. - довіреність від 13.06.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес"

на постановувід 26.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 922/6678/15 господарського суду Полтавської області

за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"

простягнення коштів

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 задоволена заява судді Вищого господарського суду України Мачульського Г.М. про самовідвід у даній справі та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2017 визначено склад колегії суддів: Дроботова Т.Б. - головуючий, Рогач Л.І., Алєєва І.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 (суддя Іваницький О.Т.) позовні вимоги ПСП "Агрофірма "Прогрес" задоволені частково, стягнуто з ТОВ "Гадячсир" 1 744 040,99 грн заборгованості за договором купівлі - продажу, 26 160,62 грн судового збору та 3 000 грн витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 (судді: Потапенко В.І., Гребенюк Н.В., Слободін М.М.) рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Лозівський молочний завод" на користь ПСП "Агрофірма "Прогрес" борг у розмірі 1744 040,99 грн, витрати на сплату судового збору в розмірі 26 160,62 грн та 3 000,00 грн витрати на оплату послуг адвоката. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 залишена без змін.

14.06.2016 господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у даній справі.

У травні 2017 ТОВ "Лозівський молочний завод" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 у даній справі на 12 місяців з моменту винесення ухвали за результатом розгляду даної заяви, вказуючи на економічну ситуацію та наявність труднощів виконання судового рішення, а також вжиття заявником заходів для забезпечення виконання рішення та часткове погашення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.06.2017 (суддя Безрук Т.М.) у задоволенні заяви ТОВ "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 у даній справі відмовлено, з посиланням на недоведеність боржником жодними доказами відсутність коштів на рахунках чи недостатності майна для погашення боргу.

За апеляційною скаргою ТОВ "Лозівський молочний завод" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Россолов В.В., Гетьман Р.А., Тихий П.В.), переглянувши ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.06.2017 в апеляційному порядку, постановою від 26.06.2017 скасував її частково в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Лозівський молочний завод" про відстрочення виконання судового рішення на 6 місяців і в цій частині заяву задовольнив, відстрочивши ТОВ "Лозівський молочний завод" виконання рішення у справі на 6 місяців. В іншій частині ухвалу залишив без змін.

ПСП "Агрофірма "Прогрес" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 скасувати, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.06.2017 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, залишенням поза увагою та ненаданням оцінки майновому стану та інтересів стягувача, а також тим обставинам, що відсутність грошових коштів, достатніх для виконання рішення суду та тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається зі змісту заяви ТОВ "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання судового рішення у даній справі останній посилався на наявність великої кількості судових спорів про стягнення з заявника заборгованості, фінансове навантаження на товариство, арешт рахунків та майна, що блокує господарську діяльність товариства та унеможливлює виконання підприємством своїх зобов'язань, як перед ПСП "Агрофірма "Прогрес", так і перед іншими контрагентами.

При цьому, заявник вказував, що з огляду на реальну економічну ситуацію, укладення товариством ряду вигідних зовнішньоекономічних контрактів з метою отримання доходу, ТОВ "Лозівський молочний завод" має можливість та планує погасити заборгованість через 12 місяців, посилаючись також на часткове погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Здійснюючи судовий розгляд, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданими ТОВ "Лозівський молочний завод" доказами підтверджується можливість отримання реальних доходів в разі виконання укладених контрактів у листопаді-грудні 2017 року, які в свою чергу можуть бути спрямовані на відшкодування суми заборгованості ПСП "Агрофірма "Прогрес" і виходячи з пріоритету інтересів позивача у справі, відновлення його права у вигляді отримання повної суми заборгованості, балансу майнових інтересів сторін, за наявності достатніх даних вважати реальною можливістю відшкодування боржником заборгованості за рішенням суду у даній справі, наявні підставі для задоволення заяви боржника про відстрочку виконання рішенням на 6 місяців.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає постанову суду апеляційної інстанції у даній справі такою, що відповідає нормам процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами, а також такими, що зводяться до непогодження із постановою суду апеляційної інстанції про часткове задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

При цьому, заявлене скаржником у судовому засіданні усне клопотання про відсутність у представника ТОВ "Лозівський молочний завод" повноважень представляти інтереси товариства у суді касаційної інстанції за довіреністю, не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 11 розділу ХV Перехідні положення Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" набрав чинності 30.09.2016, тобто після порушення 13.01.2016 господарським судом Полтавської області провадженні та прийняття остаточного судового рішення у даній справі.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 922/6678/15 господарського суду Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач