ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2017 р. м. Київ К/800/115/15

К/800/127/15

К/800/643/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Калашнікової О.В.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційні скарги виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Христинівської міської ради Черкаської області, комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області, реєстраційної служби Христинівського районного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконними дій та недійсними рішень, скасування свідоцтва про право власності і державної реєстрації права приватної власності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Христинівської міської ради Черкаської області, комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області, реєстраційної служби Христинівського районного управління юстиції, в якому, з урахуванням ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог, просив:

- визнати незаконними та недійсними рішення Христинівської міської ради від 23.09.2010 р. №51-2/40 V «Про закріплення земельної ділянки» та від 22.08.2011 року за №9-2/1 «Про розподіл земельної ділянки», рішення виконавчого комітету Христинівської міської ради №8 від 23.11.2010 року «Про надання дозволу ОСОБА_3 на спорудження зблокованих піднавісів по АДРЕСА_1» та від 16.06.2011 року №152 «Про надання дозволу ОСОБА_3 на оформлення права власності на немайновий комплекс будівель та споруд що знаходяться за адресою АДРЕСА_1»;

- визнати незаконними дії Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на майно, що знаходиться за адресою Черкаська область м.Христинівка вул. Пушкіна, 2;

- зобов'язати Комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстраційний запис №34084076 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою Черкаська область, м.Христинівка, вул. 2-г;

- зобов'язати міськраду ухвалити нове рішення щодо розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 Черкаської області загальною площею 1,3 га, виділивши у користуванні позивачу її частину.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Христинівської міської ради Черкаської області від 22.08.2011 року № 9-2/1-VI «Про розподіл земельної ділянки»; зобов'язано Христинівську міську раду Черкаської області ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази по адресу Черкаська область АДРЕСА_1, відповідно до вимог чинного законодавства; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального процесуального права, заявники просять скасувати оскаржені судові рішення та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального процесуального права, заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі розпорядження керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 21.11.2016 року № 1253 у зв'язку зі звільненням судді Чалого С.Я. здійснено автоматичний перерозподіл справи на суддю Мороз Л.Л.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір по суті, суди керувалися тим, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Як встановлено, підставою оскарження рішень та дій відповідачів є посилання позивача на те, що вони порушують його право на користування 42.84% земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке він отримав з 23.02.2006 року після придбання у власність частину немайнового комплексу за цією ж адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Вирішуючи спір по суті, суди залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Ураховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.

Таким чином, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Вирішення вимог позивача про скасування реєстрації права власності також передбачає вирішення спору про право, а тому не можуть бути розглянуті за правилами КАС.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 11 листопада та 9 грудня 2014 року(справи №№ 21-493а14, 21-308а14 відповідно).

Таким чином, справа має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки має місце спір про право, тому рішення у цій справі підлягають скасуванню у відповідній частині внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав встановлених статтею 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржені рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 157, 220-1, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року у цій справі скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: