справа № 2-669/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       10 липня 2009 року                Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -                      Олексієнко О.В.;

за участю представника позивача ОСОБА_1, прокурора Крисько Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооперативу № 135 «Ландиш»», треті особи: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, Ленінська районна у м. Дніпропетровську рада про встановлення фактів родинних відносин, перебування на утримання, прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 14 травня 2008 року звернулась до суду з позовом, в якому згідно уточнень вказала, що вона  є рідною дочкою ОСОБА_4, померлого 22 червня 2004 року, який був племінником ОСОБА_5. Баба позивачки, ОСОБА_6, 1924 р.н, мати її батька, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 були рідними сестрами. ОСОБА_7 була виділена квартира № 90 в будинку ЖБК „Ландиш", розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 65. 08 жовтня 1968 року їй був виданий ордер на заселення до цієї квартири. 26 березня 2003 року ОСОБА_5 померла. На момент смерті ОСОБА_5 вона повністю виплатила пайовий внесок, але реєстраційне свідоцтво на право власності нею отримане не було. Так як ОСОБА_5 була обізнана про складні побутові умови, в яких мешкала родина позивачки, а саме відсутність в житловому помешканні газу, водопостачання, опалення, вона запропонувала батькові позивачки проживати разом з нею. З літа 2001 року ОСОБА_4 став постійно проживати з ОСОБА_5, знаходився на її утриманні, вона здійснювала за ним догляд. Після смерті ОСОБА_5 голова кооперативу „ Ландиш" ОСОБА_8І відмовився надати довідку на підтвердження факту перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_5 Окрім того, посилався на той факт, що ОСОБА_5 за життя повністю не сплатила пайові внески за квартиру. Проте, ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_5І на час її смерті, фактично прийняв після її смерті спадщину, розпорядився її особистим майном та предметами домашнього вжитку, у нього залишилася ощадна книжка, він заявляв про своє право на спадок. Кооператив „Ландиш" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області про визнання права власності на спірну квартиру. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2006 року суд припинив провадження по справі враховуючи ті обставини, що вирішення спору у даній справі щодо визнання права власності на квартиру між юридичними особами, може вплинути на права та обов'язки родичів померлої ОСОБА_5, як можливих спадкоємців. Так як ОСОБА_5 була незаміжня, своїх дітей не мала, на її утриманні знаходився лише ОСОБА_4, до державної нотаріальної контори за отриманням спадщини ніхто не звертався. 05.09.1995 року ОСОБА_6,  мати ОСОБА_4 та рідна сестра ОСОБА_5, померла. 22 червня 2004 року помер ОСОБА_4. Спадок після смерті ОСОБА_4, прийняла мати позивачки  ОСОБА_9, так як була зареєстрована і проживала на момент смерті з ним за однією адресою.   21 грудня 2005 року ОСОБА_9 померла. Позивачка не зверталася з заявою про прийняття спадщини до Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори після смерті матері, ОСОБА_9 так як прийняла спадщину фактично та є єдиним спадкоємцем після смерті матері.

Позивачка згідно уточнених позовних вимог просила встановити факт родинних відносин, а саме, що померла 26 березня 2003 року ОСОБА_5 є рідною тіткою ОСОБА_4, померлого 22 червня 2004 року. Встановити факт перебування ОСОБА_4 на утриманні у ОСОБА_5 з літа 2001 року по 26 березня 2003 року. Встановити факт прийняття ОСОБА_4, спадщини після смерті ОСОБА_5,   котра складається з грошового внеску в Ощадбанку та квартири № 90 розташованої в будинку 65 по вул. Будьонного в м. Дніпропетровську. Встановити факт   своєчасного   прийняття ОСОБА_9 спадщини після смерті ОСОБА_4,  померлого 22 червня 2004 року. Встановити факт своєчасного  прийняття  позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_9, померлої 21 грудня 2005 року. Визнати за нею право власності на квартиру № 90 розташовану в будинку 65  по вул.  Будьонного в м.  Дніпропетровську та на грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530 на суму 00 грн. 15 коп. в  порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_9, померлої 21 грудня 2005 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2008 року, Ленінська районна у м. Дніпропетровську рада була залучена до участі у справі в якості третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що позивачем не представлено доказів в підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову. У подальше судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи сповіщалась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, письмових заяв від неї не надходило.

Представник співвідповідача ОК «ЖБК № 135 «Ландиш»» у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.  В подальше судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність.

Представник третьої особи - Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради у судовому засіданні позовні вимоги не підтримав та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що недоведений родинний зв’язок та провадження по справі підлягає закриттю, у зв’язку з тим, що з приводу даного спору є рішення суду, яке набрало законної сили. У подальше судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив, письмових заяв від нього не надходило.

Третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у відсутність їх представника.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

В судовому засіданні встановлено, що 08 жовтня 1968 року ОСОБА_5, як члену ЖБК № 135 «Ландиш»,  Виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради депутатів трудящих був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 (яка раніше мала назву вул. Мощенна) у м. Дніпропетровську, який зареєстрований за ОК «ЖБК № 135 «Ландиш» (а.с.25).

Вартість спірної квартири на момент виділення складала 2670 рублів 11 коп., вартість сараю 114,42 рублів (а.с.120). У липні 1981 року ОСОБА_5 повністю виплатила пайовий внесок по квартирі АДРЕСА_2 у розмірі 2670,11 рублів та за сарай 2 кв.м. у розмірі 114,42 рублів, про що свідчить довідка Голови ЖБК № 135 «Ландиш» від 10.12.2008 року (а.с.118), але реєстраційне свідоцтво на право власності нею отримане не було (а.с.93).

Згідно ст. 15 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року,  який діяв на час спірних правовідносин, член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок  за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

26 березня 2003 року ОСОБА_5 померла (а.с.8).

Суд, при розгляді даної цивільної справи, керується Постановою Пленуму Верхового Суду України від 18.09.1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», зі змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верхового Суду України від 25.12.1992 року № 13.  

Згідно п. 5-1 вказаної Постанови у випадку смерті члена житлово-будівельного кооперативу після 01 липня 1990 року, якщо на день смерті  спадкодавцем був повністю внесений пайовий внесок – спадщина відкривається відповідно на квартиру.

Відповідно до письмової інформації КП”ДМБТІ”, реєстрація права власності на АДРЕСА_3 не проводилась (а.с.93).

Суд, при розгляді даної цивільної справи, керується також Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 та грошового внеску в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530 (а.с.13).

Згідно ст. 531 ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини), до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони спадкують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування.

Згідно п.4 ст.254 ЦПК України, (в редакції 1963 року) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.3 ст.273 ЦПК України (в редакції 1963 року), суд розглядає справи про встановлення перебування громадянина на утриманні.

Так, згідно відповіді Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 04.07.2009 року, після смерті ОСОБА_5, померлої 26 березня 2003 року з заявою про прийняття спадщини, з заявою про відмову від спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

У судовому засіданні встановлено, що з літа 2001 року з ОСОБА_5 у спірній квартирі АДРЕСА_2 постійно проживав  ОСОБА_4.

Встановлено, що ОСОБА_4 був інвалідом 1 групи, без обох ніг, тобто знаходився у безпорадному стані, та потребував у постійному догляді та утриманні, оскільки не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування, що і  здійснювала за ним ОСОБА_5, так як приходилась йому рідною тіткою.

Як передбачалось діючим на момент виникнення спірних правовідносин ЦК України (в редакції 1963 року), для утриманців необов’язково мати родинні стосунки з померлою особою. Якщо спадкоємці першої або другої черги відсутні, то утриманці спадкують самостійно. Для спадкування утриманцями необхідно дві умови: непрацездатність утриманця на день смерті спадкодавця та знаходження на утриманні померлого не менш ніж один рік. У в зв’язку з чим, суд критично ставиться до заперечень Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська, представника міської ради та представника Ленінської у м. Дніпропетровську ради з приводу необхідності довести родинні стосунки між спадкодавцем та спадкоємцями в силу вищенаведеного.

Отже, щодо першої умови, то ОСОБА_4 відноситься до непрацездатних осіб, оскільки був калікою, інвалідом І групи без обох ніг , що підтверджується довідкою ОСОБА_10. МТЕ-29 № 092339 (а.с.16).

Щодо другої умови, то знаходження ОСОБА_4 на утриманні спадкодавця не менш ніж один рік до його смерті підтверджується наступним.

Так,  свідок ОСОБА_10, голова ОК «ЖБК № 135 «Ландиш», яка за особистим клопотанням давала пояснення як свідок повідомила, що її квартира знаходиться на одній площадці з квартирою, що належала ОСОБА_5. Проживає в будинку давно. Знала особисто ОСОБА_5 Приблизно з зими 2001 року з ОСОБА_5 став проживати племінник-інвалід. ОСОБА_5 часто приходила до неї і просила в борг грошей, так як не вистачало на ліки. ОСОБА_10 через відчинені двері квартири ОСОБА_5 в коридорі квартири бачила на саморобному низькому візочку безногого чоловіка. Зі слів ОСОБА_5 вона знала, що це її племінник, який мешкав разом з ОСОБА_5, бо в нього складні побутові умови, дружина інвалід, а донька чекає на дитину, тож немає кому за ним доглянути. Коли у ОСОБА_5 несподівано погіршився стан здоров'я, родичі забрали безногого племінника, так як ОСОБА_5 потребувала сама сторонньої допомоги. ОСОБА_5 забрали до лікарні, де вона і померла. Поховали ОСОБА_5 сусіди по будинку, зокрема, її родина, родина ОСОБА_11 та Шатохіних. Свідоцтво про смерть отримала вона та після цього разом з ОСОБА_11, сусідка з квартири № 85, яка знала особисто племінника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та його дружину ОСОБА_9, та адресу, де проживала ОСОБА_9, відвезли їм документи ОСОБА_5 Після, у квітні-травні 2003 року родина ОСОБА_9 приїхала в квартиру, поприбирали, взяли частину речей ОСОБА_5, які точно вона не пам'ятає. Коли вони наступного разу приїхали, то квартиру вже захопив ОСОБА_12, він став настроювати людей, що ОСОБА_9 не мають права на квартиру, що пай за квартиру ОСОБА_5 не виплачений і квартиру продасть кооператив та відремонтують дах будинку кооперативу для суспільних потреб. Потім з'ясувалося, що він там прописався. ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_4 є дійсно племінником ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_13, у судовому засіданні пояснив, що мешкає в квартирі з часу заснування кооперативу після закінчення будівництва будинку. Добре знайомий з ОСОБА_5, а його мати, яка на цей час вже померла, ОСОБА_11, добре знала ще й родину ОСОБА_4. Він стверджує, що з зими 2001 року ОСОБА_4, безногий племінник ОСОБА_5, дійсно проживав з ОСОБА_5 і знаходився у неї на утриманні, так як ОСОБА_13 особисто неодноразово виносив його з візочком на вулицю та заносив в квартиру. Стверджував, що ОСОБА_4 дійсно є племінником ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4 приїздили до квартири і забирали речі. Після цього був гучний скандал через незаконні дії на той час голови ЖБК ОСОБА_14 і їх не пускали до квартири.

В судовому засіданні встановлено, що допомога, яка надавалася померлою ОСОБА_5 утриманцю ОСОБА_4, носила постійний характер, була суттєвою та перевищувала пенсію утриманця, що повністю підтверджується довідкою Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с.200).

Що стосується довідки з ЖБК, яку мав отримати і намагався отримати ОСОБА_6 та його дружина, в підтвердження факту знаходження на утриманні, то суд вважає, що він з поважних, незалежних від нього причин, не зміг отримати цей суттєвий документ, що підтверджується як допитаними у судовому засіданні свідками, зазначено вище, так і наступним.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року провадження по справі за позовом ОК «ЖБК № 136 «Ландиш» м. Дніпропетровськ про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 припинено, оскільки  вирішення спору у даній справі щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 між юридичними особами, може вплинути на права та обов’язки фізичних осіб – родичів померлої ОСОБА_5, як можливих спадкоємців, за участю яких слід вирішувати питання наявності чи відсутності у них прав на спадщину, до складу якої може входити спірна квартира (а.с.22-23). Згідно цієї ж ухвали, вбачається, що громадянка ОСОБА_15, мати позивачки, зверталася з заявами з приводу спірної квартири, зокрема до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, де зареєстрована її заява 28.10.2003 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2007 року, ОСОБА_12 звільнений від кримінальної відповідальності по ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України на підставі п «г» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_12, знаходячись на посаді голови ЖБК № 135 «Ландиш», дізнавшись про те, що 26.03.2003 року померла мешканка кооперативу ОСОБА_5, котра мешкала у квартирі АДРЕСА_2, вирішив визначити кооператив «Ландиш» власником вказаної квартири, та через підробку документів вирішив вселити та зареєстрував себе у вказаній квартирі для її подальшого продажу (а.с.122-123).

Тобто, через злочинні дії, діючого на той час голови ЖБК, ОСОБА_6 був позбавлений можливості своєчасно оформити документи на спадщину.

Той факт, що квартира, де проживала дружина ОСОБА_9, дійсна була без нормальних умов проживання, чому і став проживати ОСОБА_9 з літа 2001 року у ОСОБА_5, що батьки позивачки за станом здоров”я не мали можливості отримати усі необхідні документи на спадщину після смерті ОСОБА_5, підтверджується довідкою КЖЕП №34 (а.с.27) та рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 1997 року встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом 1 групи, а ОСОБА_9 - інвалідом другої групи, потребували у сторонньому догляді, а їх житло по вул.Лісній, 45 у м. Дніпропетровську не має комунальних зручностей та не опалюється. В цьому ж рішенні підтверджується родинний зв’язок між ОСОБА_4 та його мати – ОСОБА_16 (а.с.188).

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_5 була незаміжня, своїх дітей не мала, на її утриманні знаходився лише ОСОБА_4, який проживав з ОСОБА_5І на час її смерті, фактично прийняв після її смерті спадщину, розпорядився її особистим майном та предметами домашнього вжитку, у нього залишилася ощадна книжка на ім’я померлої (а.с.13).

У в зв’язку з чим, суд вважає, що ОСОБА_4 є таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки в судовому засіданні доведено цей факт як показаннями свідків так і наявністю у нього ощадної книжки на ім’я померлої.

В подальшому, 22 червня 2004 року помер ОСОБА_4 (а.с.9). Спадкодавець на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.172, 199). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 та грошового внеску в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України (в редакції 2004 року, який діяв на час відкриття спадщини), у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 була його дружина  ОСОБА_9, яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки проживала та була зареєстрована  разом з ним за однією адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісна, 45/1, про що свідчить довідка КЖЕП № 34 від 09.04.2009 року № 2515 (а.с.172, 199).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України ( в редакції 2004 року), спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв  спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно відповіді Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 03.12.2008 року, після смерті ОСОБА_4, померлого 22.06.2004 року з заявою про прийняття спадщини, з заявою про відмову від спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.148).

Таким чином, ОСОБА_9 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 та успадкувала квартиру АДРЕСА_2 та грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530.

В подальшому, 21 грудня 2005 року померла ОСОБА_9 (а.с.10). Таким чином, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 та грошового внеску в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_9 була її дочка  ОСОБА_2 (а.с.11), позивачка по справі, яка фактично прийняла спадщину після смерті матері, оскільки проживала та була зареєстрована  разом з нею за однією адресою, про що свідчить довідка КЖЕП № 34 від 09.04.2009 року № 2515 (а.с.172,199).

Згідно відповіді Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 03.12.2008 року, після смерті ОСОБА_9, померлої 21.12.2005 року з заявою про прийняття спадщини, з заявою про відмову від спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.148).

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позивачка  фактично успадкувала квартиру АДРЕСА_2 та грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530 , після смерті матері – ОСОБА_9, померлої 21 грудня 2005 року, ощадна книжка на ім’я ОСОБА_5 знаходиться у позивачки.

Разом з тим, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними сестрами, батьками яких були ОСОБА_17 та ОСОБА_18, про що свідчать актова запис про народження ОСОБА_19 № 264 від 25.02.1924 року Міського відділу РАЦС Макіївського міського управління юстиції, лист ВГІРФО Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, заява ОСОБА_5 від 09.08.1967 року, у якій вона вказала, що займану нею житлову площу здасть своїй сестрі ОСОБА_20  (а.с.17, 18, 21, 79).

Крім того, згідно листа Державного архіву Дніпропетровської області від 20.08.2008 року, у книзі РАЦС Відділу РАЦС Кіровського районного управління юстиції Дніпропетровської області є запис № 642 від 09 лютого 1926 року про народження 02 лютого 1926 року ОСОБА_5. У графі «Відомості про батьків» записано: ОСОБА_17, 42 роки,  ОСОБА_21, 32 роки (а.с.91).

Згідно письмової інформації Ленінського районного відділу ДМУ УМВС України, у відомостях з особової картки обліку ОСОБА_5, 06.02.1926 року, зазначено, що вона уродженка м. Дніпропетровська, котра мешкала у АДРЕСА_4 та її батьки: батько – ОСОБА_17; мати- Карлова ОСОБА_21 (а.с.15).

Отже, оскільки ОСОБА_4 є сином ОСОБА_6, то відповідно він є  племінником ОСОБА_5

Встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_4 було вказано ім’я ОСОБА_16, батьками зазначені ОСОБА_22 та ОСОБА_6 (а.с.76).

Той факт, що у свідоцтві про народження вказано ім.”я „Гарій”, а не „Ігор”, представник позивача пояснила, що при отриманні паспорту ОСОБА_6 написав ім.”я „Ігор”. Сама позивачка в судовому засіданні пояснила, що її батько народився з ім.”ям „Гарій”, однак всі його кликали по імені „Ігор” і він, при отриманні паспорту, зазначив своє ім.”я як „Ігор”.

Крім того, факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, підтверджується копією довідки ЖБК № 135 «Ландиш», згідно якої вказано, що ОСОБА_4 є племінником ОСОБА_5 (а.с.20).

Також встановлено, що 05 вересня 1995 року ОСОБА_6, яка була матір’ю ОСОБА_4 та рідною сестрою ОСОБА_5, померла (а.с.73). Суд також зауважує на тому, що у актовому записі про її смерть вказано, що свідоцтво про смерть отримала сестра ОСОБА_5.

Крім того, в ході розгляду даної справи було з’ясовано, що рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 17.02.2006 року № 205, дозволено тимчасове мешкання та реєстрація ОСОБА_23 з родиною у складі двох осіб у звільненій однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 (а.с.57). Та, рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 15.04.2009 року № 241, дозволено тимчасове мешкання та реєстрація ОСОБА_24 у звільненій однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 (а.с.203).

Встановлено, що на день розгляду та постановлення рішення по справі в спірній квартирі ніхто не зареєстрований та не проживає, квартира опечатана.

Стосовно посилання представника Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради на необхідність закрити провадження по даній цивільній справі на підставі того, що було постановлено рішення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська від  22 січня 2007 року по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав (а.с.125-126), а рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року вказане рішення було скасовано (а.с.125-126), а в позові відмовлено, воно є безпідставним, оскільки по вищезазначеній справі спір розглядався між іншими сторонами і з інших підстав.

Крім того, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, та про той саме предмет і з тих саме підстав.

Отже, суд, розглядаючи дану цивільну справу, не порушив вимоги діючого законодавства.

З огляду на вищевикладене та оцінюючі належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, що в судовому засіданні достовірно доведений факт, що ОСОБА_6 в силу ст. 531 ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини), є спадкоємцем за законом, як такий, що перебував на утриманні померлого не менше одного року до його смерті, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном та фактично успадкував квартиру АДРЕСА_2 та грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530. Факт родинних стосунків повністю підтверджений в судовому засіданні. Д оведений також той факт, що ОСОБА_9 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 та успадкувала квартиру АДРЕСА_2 та грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530 та позивачка  фактично успадкувала квартиру АДРЕСА_2 та грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по рахунку № 19530 , після смерті матері – ОСОБА_9, померлої 21 грудня 2005 року і тому суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

  Керуючись Постановою Пленуму Верхового Суду України від 18.09.1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи»,   Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування”, ст.ст. 531, 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 1216, 1220,1221,1261, 1268 ЦК України (в редакції 2004 року),  ст.ст.254,273 ЦПК України (в редакції 1963 р.), ст.ст.  10, 11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України (в редакції 2006 року), суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооперативу № 135 «Ландиш»», треті особи: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, Ленінська районна у м. Дніпропетровську рада про встановлення фактів родинних відносин, перебування на утримання, прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити .

Встановити юридичний факт родинних відносин, а саме, що померла 26 березня 2003 року ОСОБА_5 є рідною тіткою ОСОБА_4, померлого 22 червня 2004 року.

Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_4 на утриманні у ОСОБА_5 з літа 2001 року по 26 березня 2003 року.

Встановити юридичний факт прийняття ОСОБА_4, спадщини після смерті ОСОБА_5,  котра складається з грошового внеску в Ощадбанку та квартири № 90 розташованої в будинку 65 по вул. Будьонного в м. Дніпропетровську.

Встановити юридичний факт прийняття ОСОБА_9 спадщини після смерті ОСОБА_4,  померлого 22 червня 2004 року.

Встановити юридичний факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після  смерті ОСОБА_9, померлої 21 грудня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру № 90
розташовану в будинку 65  по вул.  Будьонного в м. Дніпропетровську та на
грошовий внесок в відділенні №  6719/0168 в Ощадбанку  м. Дніпропетровська по
рахунку № 19530 на суму 00 грн. 15 коп. в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_9, померлої 21 грудня 2005 року.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.      

     Суддя                                                                                К.О. Скрипник