справа №2-3916/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

08 липня 2009 року                 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -                      Олексієнко О.В.;

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання права власності на домоволодіння та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27 травня 2009 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому вказав, що 10 вересня 2008 року він придбав у ОСОБА_3 частину його земельної ділянки площею 460 кв.м., що розташована по вул. Повстанській, 104 у м. Дніпропетровську. На вказаній земельній ділянці позивач побудував   житловий будинок   И-2, прибудову и-1, відкриту веранду иІ-1 та гараж иІІІ-1. За результатами обстеження домоволодіння № 104 по вул. Повстанській в м. Дніпропетровську  був виготовлений технічний висновок, згідно якого самовільно збудовані об’єкти знаходяться в нормальному стані, відповідають будівельним нормам та є придатними для подальшої  експлуатації. Позивач згідно уточнених позовних вимог просив  визнати за ним право власності на домоволодіння № 104 А по вул. Повстанській у м. Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку   И-2, прибудови и-1, відкритої веранди иІ-1 та гаражу иІІІ-1 та зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області вирішити питання щодо прийняття в експлуатацію вказаного домоволодіння.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити. В обґрунтування позову посилався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача – Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні просив прийняти рішення згідно з чинним законодавством відповідно до матеріалів справи та при умові відповідності самочинно збудованого об’єкту будівельно-технічним нормам.  

Співвідповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився, письмово просив справу розглядати у його відсутність відповідно до вимог чинного законодавства.  

Суд вислухав пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 09 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого у реєстрі за № 4369, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_3 частку земельної ділянки, площею 460 кв.м. по вул. Повстанській, 104 у м. Дніпропетровську (а.с.8).

29 жовтня 2008 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею  0,0460 га по вул. Повстанській, 104 у м. Дніпропетровську (а.с.9)

Встановлено, що в подальшому на території домоволодіння № 104 по вул. Повстанській у м. Дніпропетровську позивачем був побудований житловий будинок  И-2, житловою площею 79,2 кв.м., загальною площею 164,2 кв.м., прибудова и-1, відкрита веранда иІ-1 та гараж иІІІ-1 (а.с.10-15) .

Згідно висновку ТОВ «Промтехстальпроект» (ліцензія АВ № 051902 від 21 квітня 2006 року, дійсна до 21 квітня 2011 року) за результатами обстеження домоволодіння № 104 по вул. Повстанській в м. Дніпропетровську встановлено, що будівельні конструкцій житлового будинку И-2ж відповідають будівельним вимогам, житловий будинок є придатним для подальшої експлуатації (а.с.17-37).

    Згідно інформаційної довідки КП «Земград» Дніпропетровської міської ради, позивачу рекомендовано тимчасово використовувати адресу його житлового будинку – вул. Повстанська, 104 А у м. Дніпропетровську.

Відповідно до ст. 331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Але якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 923/08р., прийняття об’єкту нерухомого майна в експлуатацію відноситься до повноважень Інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, але відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинне будівництво нерухомого майна можливо визнати лише судом.

У відповідності до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво при відсутності заперечень власника (користувача) земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво та якщо це не порушує права інших осіб.

Таким  чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави для визнання за позивачкою права власності на новостворене нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 331 ЦК України, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 923/08р. від 08.10.2008р. „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх  інженерно-технічного оснащення та забезпечення пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Згідно п. 1.6 „Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно” затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.

Таким чином, суд вважає, що позивач у відповідності до закону, позбавлений можливості підтвердити готовність до експлуатації побудованих ним об’єктів та в подальшому зареєструвати  їх в КП „ДМБТІ”, що позбавляє його в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у зв’язку з чим необхідно зобов’язати  Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття в експлуатацію житлового будинку   И-2, прибудови и-1, відкритої веранди иІ-1 та гаражу иІІІ-1 по вул. Повстанській, 104 А у м. Дніпропетровську.                  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 331, 376 ЦК  України, ст.ст.  5, 6, 10, 27, 57-60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання права власності на домоволодіння та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок   И-2, прибудову и-1, відкриту веранду иІ-1 та гараж иІІІ-1 у домоволодінні № 104 А по вул. Повстанській у м. Дніпропетровську.

Зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття в експлуатацію житлового будинку   И-2, прибудови и-1, відкритої веранди иІ-1 та гаражу иІІІ-1 по вул. Повстанській, 104 А у м. Дніпропетровську.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.            

Суддя                         К.О. Скрипник