справа №2-1595/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Олексієнко О.В.;
за участю представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 06 листопада 2008 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому вказав, що рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 18.06.1993 року йому надано у користування земельну ділянку, площею 1017 кв.м. та дозволено будівництво на ній житлового будинку. На протязі 1993 -2005 року він почав будівництво на ній житлового будинку, але 07 грудня 2005 року незавершений будівництвом житловий будинок А-1 продав ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2005 року, вказаний договір купівлі-продажу визнаний дійсним, за ОСОБА_2 визнано право власності на незавершений будівництвом житловий будинок А-1 по вул. Лисенко, 3 «д» у м. Дніпропетровську. За усною домовленістю, яка відбулась між сторонами, у 2006 році сторони розпочали сумісне будівництво на даній земельній ділянці гаража для подальшого сумісного користування ним, будівництво якого було завершено у 2007 році. Позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину гаражу літ. Б, загальною площею 22,9 кв.м., розташованого у домоволодінні № 3 д по вул. Лисенка у м. Дніпропетровську.
12 грудня 2008 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, в якому згідно уточнених позовних вимог просив визнати за ним право власності на домоволодіння № 3 д по вул. Лисенка у м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці площею 1017 кв.м., яке складається з житлового будинку А-3, загальною площею 248,8 кв.м., житловою площею 141,6 кв.м., гаражу літ. Б, площею 22,9 кв.м., сараю літ. В, площею 12,3 кв.м., альтанки літ. Г, площею 6,2 кв.м., вольєру літ. Д, площею 10,5 кв.м., споруд № 1-6, та зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області вчинити дії по введенню в експлуатацію вказаного домоволодіння. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що на протязі 2006-2007 рр. він на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська побудував у домоволодінні № 3 д по вул. Лисенка у м. Дніпропетровську житловий будинок А-3, загальною площею 248,8 кв.м., житловою площею 141,6 кв.м., гараж літ. Б, площею 22,9 кв.м., сарай літ. В, площею 12,3 кв.м., альтанку літ. Г, площею 6,2 кв.м., вольєри літ. Д, площею 10,5 кв.м., споруди № 1-6. ОСОБА_3 жодним чином не брав участь у будівництві гаражу літ. Б. За результатами обстеження вказаного домоволодіння був виготовлений технічний висновок, згідно якого побудовані будівлі відповідають усім нормам та правилам та можуть бути прийняті в експлуатацію відповідно до свого призначення.
Ухвалою суду від 12 лютого 2009 року, до участі у справі в якості співвідповідача була залучена Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримала первісні позовні вимоги в повному обсязі і просила їх задовольнити. В обґрунтування позову посилалась на обставини викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові.
Співвідповідач за зустрічним позовом – Виконавчий комітет Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з’явився, письмово просив справу розглядати у відсутність їх представника.
Співвідповідач за зустрічним позовом - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи сповіщалась належним чином. Про причини неявки суду не повідомила, письмових заяв від неї не надходило.
Суд вислухав пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2005 року за ОСОБА_2 визнано право власності на незакінчене будівництвом домоволодіння (А-1) № 3д по вул. Лисенко у м. Дніпропетровську (а.с.10). Вказане домоволодіння розташовано на земельній ділянці розміром 1017 кв.м., наданій у користування ОСОБА_2 (а.с.20).
Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 169 від 17.02.2006 року, ОСОБА_2 дозволено добудувати житловий будинок по вул. Лисенка, 3д у м. Дніпропетровську (а.с.19).
На протязі 2006-2007 рр. ОСОБА_2 у домоволодінні № 3 д по вул. Лисенка у м. Дніпропетровську добудував житловий будинок А-3, загальною площею 248,8 кв.м., житловою площею 141,6 кв.м., побудував гараж літ. Б, площею 22,9 кв.м., сарай літ. В, площею 12,3 кв.м., альтанку літ. Г, площею 6,2 кв.м., вольєри літ. Д, площею 10,5 кв.м., споруди № 1-6.
Згідно висновку експерта Дніпропетровської торгівельно-промислової палати ОСОБА_4 № Г-15205 від 21.10.2008 року (свідоцтво № 387 від 29.02.2008 року, видане Міністерством юстиції України, дійсно до 29.02.2011 року) за результатами обстеження домоволодіння № 3 д по вул. Лисенка у м. Дніпропетровську , домоволодіння № 3 д по вул. Лисенка у м. Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку А-3, загальною площею 248,8 кв.м., житловою площею 141,6 кв.м., гаражу літ. Б, площею 22,9 кв.м., сараю літ. В, площею 12,3 кв.м., альтанки літ. Г, площею 6,2 кв.м., вольєру літ. Д, площею 10,5 кв.м., споруд № 1-6, побудовано у відповідності з діючими будівельними, протипожежними, санітарними нормами та правилами, знаходиться у доброму стані та може бути прийнято до експлуатації (а.с.36-39).
Відповідно до ст. 331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Але якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 923/08р., прийняття об’єкту нерухомого майна в експлуатацію відноситься до повноважень Інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, але відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинне будівництво нерухомого майна можливо визнати лише судом.
У відповідності до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво при відсутності заперечень власника (користувача) земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво та якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на новостворене нерухоме майно, і тому не має підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину спірного гаражу.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 331 ЦК України, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 923/08р. від 08.10.2008р. „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Згідно п. 1.6 „Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно” затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 у відповідності до закону, позбавлений можливості підтвердити готовність до експлуатації домоволодіння та в подальшому зареєструвати його в КП „ДМБТІ”, що позбавляє його в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у зв’язку з чим необхідно зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_2 щодо прийняття в експлуатацію домоволодіння № 3 «д» по вул. Лисенко у м. Дніпропетровську.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 331, 376 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 27, 57-60, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності – відмовити .
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння № 3 «д» по вул. Лисенко у м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці, площею 1017 кв.м., яке складається з житлового будинку А-3, загальною площею 248,8 кв.м., житловою площею 141,6 кв.м.; гаражу літ. Б, площею 22,9 кв.м., сараю літ. В, площею 12,3 кв.м., альтанки літ. Г, площею 6,2 кв.м., вольєру літ. Д, площею 10,5 кв.м., споруд № 1-6.
Зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_2 щодо прийняття в експлуатацію домоволодіння № 3 «д» по вул. Лисенко у м. Дніпропетровську, яке розташоване на земельній ділянці, площею 1017 кв.м. та складається з житлового будинку А-3, загальною площею 248,8 кв.м., житловою площею 141,6 кв.м.; гаражу літ. Б, площею 22,9 кв.м., сараю літ. В, площею 12,3 кв.м., альтанки літ. Г, площею 6,2 кв.м., вольєру літ. Д, площею 10,5 кв.м., споруд № 1-6.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.О. Скрипник