Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
№10-103
08 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого — судді Романова О.В.
суддів: Слісарчука Я.А., Єрещенка А.М.
з участю прокурора: Володько А.І.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2010 року, якою щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого заступником начальника головного управління Держкомзему у Житомирській області, не судимого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4,
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 грн.,
встановила:
Старший слідчий прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про обрання запобіжного заходу - взяття під варту ОСОБА_2 В поданні зазначалось, що органами досудового слідства встановлено, в кінці грудня 2009 року, з метою затвердження землевпорядної документації, виготовленої на 4 земельні ділянки, які розташовані в с. Броники Новоград-Волинського району Житомирської області комерційний директор ПП «Галекс - ОСОБА_4» ОСОБА_5 звернувся до
заступника начальника головного управління Держкомзему у Житомирської області ОСОБА_2
ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника головного управління Держкомзему у Житомирської області, являючись службовою особою, використовуючи авторитет займаної ним посади, діючи умисно, 1 корисливих мотивів, за попередньою змовою з мешканцем м. Києва ОСОБА_4, в приміщенні службового кабінету, розташованого з адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45, за затвердження землевпорядне документації, вимагав від ОСОБА_5 хабар у вигляді 4000 доларів США.
12лютого 2010 року о 18 год. 40 хв., знаходячись поруч з приміщенням кафе «Viola,s Чернигівське», розташованого за адресою: м.Київ Бульвар Шевченка ОСОБА_4, діючи умисно за попередньою змовою ОСОБА_2, одержав від ОСОБА_5 хабар, поєднаний з вимагання: у вигляді 3000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 24 030 грн. Після одержання грошових коштів ОСОБА_4 затримано працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області, предмет хабара вилучено.
13лютого 2010 року проти ОСОБА_2 та ОСОБА_4С порушено кримінальну справу за ст. 368 ч.2 КК України. В цей же день підозрюваних затримано в порядку ст. 115 КПК України.
15 лютого 2010 року постановою Корольовського районного суд м. Житомира подання слідчого СВ прокуратури області про обранні підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу - взяття під варту залишено без задоволення, та обрано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 50 000 грн.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 2 березня 2010 року зазначена постанова суду першої інстанції була скасована, як необґрунтована, а подання направлено на новий судовий розгляд.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 березня 2010 року подання слідчого СВ прокуратури області про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу - взяття під варту знов залишено без задоволення, та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляд застави в сумі 50 000 грн.
В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції порушується питання про скасування зазначеної постанови, як незаконної. в апеляції стверджується, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, за вчинення кого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки. Останній є службовою особою, використовуючи авторитет займаної ним посади може здійснювати тиск на підпорядкованих працівників, знищити речові докази, що перешкодить встановленню істини у справі. ОСОБА_2 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає за межами Житомирської області. Посилається також на те, що в ході проведення досудового слідства достовірно встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину у співучасті з іншими особами, не всі з яких на даний час встановлені слідством. Крім цього, автор апеляції стверджує, що після обрання судом ОСОБА_2 запобіжного заходу - застави, останнього у встановленому законом порядку було запрошено до прокуратури області для проведення з ним слідчих дій. Однак, підозрюваний відмовився з'явитись до слідчих органів, мотивуючи поганим самопочуттям. Після проведення медичного обстеження та відмови у поміщенні на стаціонарне лікування до медичного закладу, умисно заподіяв собі тілесні ушкодження, що призвело до госпіталізації останнього. Даний факт, на думку автора апеляції, підтверджує намір ОСОБА_2 уникнути явки до слідчих органів і таким чином перешкодити встановленню істини у справі у встановлений законом строк.
Крім того, посилається на те, що судом при розгляді подання слідчого були порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, оскільки всупереч вимог закону подання слідчого розглянуто у відсутність обвинуваченого, постанова йому не оголошувалась, порядок і строки оскарження останньому не роз’яснювались.
Заслухавши доповідь судді, особу, в провадженні якої перебуває кримінальна справа, прокурора, які підтримали доводи апеляції з вищевказаних підстав, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, повторно відмовляючи у обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обираючи йому запобіжний захід у вигляді застави у такому ж розмірі, суд мотивував своє рішення тим, що доводи про те, що зазначені в поданні слідчого доводи про те, що ОСОБА_2 може перешкоджати встановленню істини по справі та виконанню процесуальних рішень, ухилитися від слідства та суду не ґрунтуються на об’єктивних даних. В матеріалах справи, на думку суду першої інстанції, відсутні аргументи на користь того, що застосування більш м’яких, ніж взяття під варту,' запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки. Послався також на те, що обвинувачений має постійне місце проживання і згідно постанови слідчого від 17.02.2010 року відсторонений від виконання службових обов’язків на час проведення досудового та судового слідства, що по справі проведено виїмки всіх необхідних документів, а також на те, що за викликами слідчого для допиту, пред’явлення обвинувачення та ознайомлення з висновками експертиз з'являвся. В даний час обвинувачений перебуває на стаціонарному лікуванні. Посилається також на те, що обвинуваченим на депозитний рахунок суду внесено заставу в розмірі 50 000 грн. і що зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_2 не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків, не відлучатиметься з місця постійного проживання без дозволу слідчого чи суду і буде вчасно з’являтись за викликами до органу досудового слідства та суду.
При цьому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції на порушення вимог 4.7 ст.374 КПК України фактично проігноровані вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, які є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Зокрема, відмовивши в задоволенні подання слідчого, судом першої інстанції у такий спосіб знов було залишено поза увагою, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою з іншою особою та з використанням свого службового становища тяжкого корисливого злочину. що ОСОБА_2, використовуючи авторитет займаної ним посади може і здійснювати тиск на підпорядкованих працівників, знищити речові докази. І що перешкодить встановленню істини у справі, що за поясненнями особи, в | провадженні якої знаходиться кримінальна справа, після обрання судок: ОСОБА_2 запобіжного заходу - застави, останнього у встановленому законом порядку було запрошено до прокуратури області для проведення з 1 ним слідчих дій. Однак, ОСОБА_2 відмовився з'явитись до слідчих органів, мотивуючи поганим самопочуттям. Крім того, після проведення медичного обстеження, за результатами його підстав для поміщення його на лікування не було, ОСОБА_2 умисно заподіяв собі тілесні ушкодження, ] що призвело до його госпіталізації.
За поясненнями слідчого Близнюк П.М. співпрацювати із органами досудового слідства не бажає, під приводом необхідності лікування уникає ] від явки до органу досудового слідства, та від проведення слідчих дій з його участю.
За наведених обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_2 може перешкодити встановленню істини по справі та продовжити злочинну діяльність, на думку колегії суддів, є непереконливими.
Крім того, як обґрунтовано зазначено в апеляції прокурора, при розгляді подання слідчого були істотно порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, оскільки всупереч вимог ч. З, 4 ст. 165-1, ч.5 ст.165-2 КПК України подання слідчого розглянуто у відсутність обвинуваченого, постанова йому не оголошувалась, порядок і строки оскарження останньому не роз’яснювались. Не були оголошені обвинуваченому й обов’язки, які покладаються на нього у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а також можливі наслідки у разі порушення покладених обов’язків та незалежної поведінки.
Отже розгляд подання слідчого у такий спосіб та постановлення рішення про застосування застави у відсутність обвинуваченого, призвело до того, що належна
процесуальна поведінка обвинуваченого будь-якими засобами, передбаченими законом, на даний час залишилась не забезпеченою.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а подання слідчого - направленню на новий розгляд.
Під час нового розгляду подання слідчого, суду слід врахувати вищенаведене та постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165-2, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2010 року, якою щодо ОСОБА_2 відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 грн. - скасувати, а подання слідчого направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.
Судді: