Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

№10-349

11 жовтня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Романова О.В.,

суддів: Фоміна Ю.В. та Широкопояса Ю.В.,

участю: прокурора Новосад Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Житомирського районного суду від 22 вересня 2010 року, якою на підставі ст. ст. 148, 155, 165-1, 165-2 КПК України відносно підозрюваного

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, пенсіонера, раніше не судимого, -

відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

встановив:

В постанові суду зазначено, що органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою збуту зберігав 19637 грам особливо небезпечного наркотичного засобу макової соломи, що були виявлені та вилучені 16.09.2010 року в ході проведення обшуку. Крім цього за місцем свого проживання підозрюваний зберігав 576,6 грам нітроцелюлозного пороху без передбаченого законом дозволу.

19 вересня 2010 року по даному факту Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області було порушено кримінальну справу і ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні зазначених злочинів.

Подання обгрунтовано лише тим, що підозрюваний вчинив злочин, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років, перебуваючи на волі може продовжувати скоювати злочини та ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі. На підтвердження зазначеного матеріали справи не містять жодних фактичних даних.

Таким чином, враховуючи положення ст. 148 КПК України, а саме, що запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатись ухилятись від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність і інші, менш суворі, запобіжні заходи не забезпечать такого, беручи до уваги, що ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у інкримінованих діяннях, дає по справі визнавальні показання, є пенсіонером, що стверджує про його бажання сприяти слідству і розуміє характер вчиненого та його наслідків, суд приший до висновку про відсутність підстав обрати такий суворий запобіжний захід відносно даного підозрюваного.

В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставиться питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1 та направлення подання на новий судовий розгляд, з посиланням на т, що вказана постанова є необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме те, що на даний час слідчі дії проведені не в повному обсязі; відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 не визнає вину за ст. 307 ч. 3 КК України; він вчинив ряд умисних злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років; ОСОБА_1 є колишній працівник органів внутрішніх справ, що, підвищує ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчиненого злочину;

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, пояснення слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2, які підтримали апеляцію з наведених в ній мотивів, обговоривши її доводи, вивчивши матеріали справи та матеріали кримінальної справи № 90288/10, щодо ОСОБА_3, яка була надана слідчим, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного ОСОБА_1, судом першої інстанції не в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України та недостатньо - фактичні обставини справи.

Зокрема, судом першої інстанції фактично не враховано ступеню тяжкості, специфіки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, що органом досудового слідства ще остаточно не встановлені всі обставини вчинення особливо тяжкого злочину, по справі ще необхідно провести певні слідчі дії.

Судом при прийнятті вказаного рішення були враховані лише дані про особу підозрюваного та те, що він вину визнав повністю та співпрацює з органом досудового слідства.

Посилання в апеляції прокурора на те, що судом не враховано того факту, що ОСОБА_1 є колишній працівник органів внутрішніх справ, що, підвищує суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він повністю вину за ст. 307 ч. З КК України не визнає, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, також заслуговує на увагу.

Таким чином, суд першої інстанції не прийняв до уваги наявність певної складності у розслідуванні вказаної кримінальної справи, фактичних обставин, а саме кількості наркотичного засобу, та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

За наведених обставин постанову суду щодо ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а подання направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 165 - 2, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Житомирського районного суду від 22 вересня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України про обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, скасувати, а подання слідчого повернути на новий судовий в той же суд в іншому складі.

Судді: