Справа № 22ц-1587 2008 р. 

Головуючий по 1 інстанції Савенко В.Г.

Категорія: № 5, 37 

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2008 p. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І. Скіця М.І.

при секретарі Наконечній М.М.

з участю прокурора

адвокатів ОСОБА_3

прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та на 1/2 частину в порядку спадкування за законом,

встановила:

12.06.2008 р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та на 1/2 частину в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що з 1981 р. спільно проживала з ОСОБА_4, а з 04.10.1991 р. перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4 помер та після його смерті відкрилась спадщина, яку вона прийняла своєчасно, так як із спадкодавцем проживала однією сім'єю до дня його смерті. Крім того, у визначений законом строк, вона звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Окрім неї спадщину прийняв відповідач у справі, який є сином спадкодавця від першого шлюбу.

З покійним чоловіком вони проживали в належному йому, згідно до договору дарування від 18.11.1978 p., будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. На час дарування інвентарна вартість даного будинку становила 1924 карбованці.

За час спільного проживання в даному будинку вони за спільні кошти здійснювали утримання будинку та надвірних споруд та їх переобладнання та добудови, що значно збільшило вартість спірного домоволодіння, так на даний час інвентарна вартість становить 85 658 грн.

Враховуючи, що за період шлюбу належне її покійному чоловікові домоволодіння істотно збільшило свою вартість, внаслідок їхніх спільних трудових та грошових затрат просила суд визнати домоволодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4, об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнавши за нею право власності на 1/2 його частину, як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя та на 1/4 його частину в порядку спадкування за законом.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2008 року позовні вимоги задоволено, визнано домоволодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, а саме покійного ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 його частину, як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя та на 1/2 його частину, як в порядку спадкування за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіком ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду, як постановлене при неповному з'ясуванні обставин справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким позивачці відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому вказується, що, на його думку, ОСОБА_2 може претендувати лише на 1/2 частину майна спільно набутого у шлюбі, а тому її вимога про визнання права власності на частину спірного будинку є безпідставною.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що за час спільного проживання позивачки з покійним чоловіком спірне домоволодіння, котре належить ОСОБА_4 згідно до договору дарування від 1978 p., завдяки їхньому спільному піклуванню за ним, істотно змінило свою вартість. З викладених підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне домоволодіння повинне бути визнане об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому за позивачкою необхідно визнати право власності на його 1/2 частину, як об'єкта спільної сумісної власності подружжя та з урахуванням того, що вона є спадкоємицею першої черги за нею необхідно визнати право власності на 1/4 частину даного домоволодіння в порядку спадкування.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка з ОСОБА_4 з 1981 року проживали однією сім'єю, а з 04.10.1991 р. перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі.

Згідно до договору дарування від 18.11.1978 р. ОСОБА_4 на праві власності належить будинок з надвірними спорудами НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. При цьому, відповідно до характеристики, яку містить договір, даний будинок глиняний, вкритий залізом, житлова площа його в цілому становить 36, 13 кв. м., до будинку примикає два сараї, льох, колодязь. Дар сторонами оцінений в 2000 карбованців а.с.16 -17.

У відповідності до технічного паспорту інвентарна вартість спірного домоволодіння станом на 04.04.2008 р. становить 85 658 грн. Загальна площа будинку складає 79, 1 кв. м., житлова 36, 9 кв. м., допоміжна 42, 2 кв. м. При цьому, в описі конструкцій зазначено, що будинок глинобитний обкладений цеглою, покрівля азбестовий шифер. Маються добудови та побудови, виконані в період шлюбу, а саме сарай капітальний цегляний з залізною покрівлею, рік побудови 1998; теплиця виготовлена зі скла на металевих стовпах, рік побудови 2000; сарай з шиферу на металевих стовпах, рік побудови 2006. Огорожа виконана з металевої сітки в металевих стовпах, ворота і хвіртка, також, металеві. Крім того, маються самочинні будівлі: веранда 1999 р. забудови; веранда 2000 р. забудови; сарай 1998 р. побудови а.с. 9-13.

Спірний будинок, згідно до робочого проекту газозабезпечення був газифікований в 1999 p., отже в період шлюбу позивачки з ОСОБА_4 а.с. 35 - 36.

З довідки завідувача Золотоніською міською державною нотаріальною конторою вбачається, що після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2., заяви про прийняття спадщини подали: 28.08.2007 р. дружина - ОСОБА_2, 29.01.2008 р. син - ОСОБА_1

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст. 62, 70 СК України та ст. ст. 1226, 1261 ЦК України, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, визнавши спірний будинок спільною сумісною власністю подружжя, оскільки його вартість істотно збільшилась за час шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та визнав за позивачкою право власності на його 1/2 частину, як об'єкта права спільної сумісної власності і на 1/4 його частину в порядку спадкування за законом.

Доводи апелянта, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.