а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 вересня 2009 р.       Справа № 2-а-3613/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі:                                                                           головуючого –судді Сапальової Т.В.

                                                                                          при секретарі Афанасьєвій З.В.

за участю:

позивача  - ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –Долиняного С.В.,

відповідачів –Тислюка В.П., Гайдука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Вінниці, головного державного податкового ревізора –інспектора ДПІ у м. Вінниці Гайдука Олександра Олексійовича, державного податкового ревізора –інспектора ДПІ у м. Вінниці Тислюка В’ячеслава Павловича про визнання протиправними дій працівників ДПІ у м. Вінниці при проведенні планової перевірки 12.06.2009 р. на підставі направлень №№1215/23 від 12.06.2009 р. та 1214/23 від 12.06.2009 р., визнання не чинним акту перевірки від 12.06.2009 р., складеного працівниками ДПІ у м. Вінниці, визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій №0007592340 від 19.06.2009 р. та №0008542340 від 31.07.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

          первинно до суду звернувся суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (далі –позивач) з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі –відповідач) з вищезазначеними позовними вимогами.

           Згодом позивач надав суду уточнений адміністративний позов (а.с. 34-36), відповідно до якого до складу відповідачів, крім державної податкової інспекції у м. Вінниці, відніс також головного державного податкового ревізора –інспектора ДПІ у м. Вінниці Гайдука Олександра Олексійовича та державного податкового ревізора –інспектора ДПІ у м. Вінниці Тислюка В’ячеслава Павловича, посадових осіб, які проводили перевірку господарської діяльності позивача.

           Позовні вимоги мотивовано наступним.  

           Вищевказаними працівниками ДПІ у м. Вінниці було проведено перевірку господарської одиниці –пивного бару, де здійснює підприємницьку діяльність позивач. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого ДПІ у м. Вінниці 19.06.2009 року винесено рішення №0007592340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5980 грн., а 31.07.2009 року –рішення №0008542340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 грн.

           Позивач вважає, що дані рішення є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на те, що відповідачем порушені норми Конституції України, Закону України Про державну податкову службу в Україні, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р., що стосуються проведення перевірки, порядку оформлення акту перевірки та застосування до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій.        

       Так, позивач посилається на те, що його не було ознайомлено у визначеному законом порядку з відповідним актом перевірки, а під час проведення перевірки перевіряючими допущені чисельні порушення діючого податкового законодавства. На думку позивача, перевірку його діяльності проведено без своєчасного повідомлення про її проведення, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні.        

        Крім того, позивач зазначив, що працівниками податкового органу при проведенні перевірки та фіксуванні у відповідному акті виявлених порушень не враховано ту обставину, що у зазначеному пивному барі, крім нього, здійснює також свою підприємницьку діяльність приватний підприємець ОСОБА_6, а кошти, виявлені на місці проведення перевірки у бармена ОСОБА_7, належать саме їй.    

        У судовому засіданні позивач свій позов підтримав. Щодо виявленого під час перевірки порушення, а саме не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, заявив, що вказана в акті перевірки невідповідність у сумі 1144 грн. не відповідає дійсності, адже працівниками податкового органу при проведенні перевірки помилково враховано грошові кошти, які насправді належали приватному підприємцю ОСОБА_6 як виручка від її підприємницької діяльності за попередній день.  

        Позивач в судовому засіданні не заперечив застосування штрафних санкцій за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не роздрукування відповідного розрахункового документа на повну суму покупки.

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

           Представник відповідача - ДПІ у м. Вінниці - надав суду письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 91,92), в яких вказав на те, що позивачем порушено вимоги Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугщодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій із роздрукуванням відповідного розрахункового документа та забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а проведення планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відбулося згідно з положеннями Законів України Про державну податкову службу в Україніта Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

       Представник ДПІ у м. Вінниці в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.          

           Відповідачі - головний державний податковий ревізор –інспектор ДПІ у м. Вінниці Гайдук Олександр Олексійович та державний податковий ревізор –інспектор ДПІ у м. Вінниці Тислюк В’ячеслав Павлович - в судовому засіданні повідомили, що перевірка суб’єкта господарювання ОСОБА_1 була здійснена згідно з робочим планом перевірок суб’єктів господарської діяльності щодо контролю за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на підставі направлень. Під час проведення перевірки інспекторами був придбаний товар на загальну суму 62,00 грн., в т.ч.: коньяк на суму 40 грн., цигарки –7 грн., запальничка –5 грн., сік –10 грн. Зазначена операція була проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та видачі особі, яка отримує товар, відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції. Крім того, на місці проведення розрахунків виявлено кошти у сумі 1206 грн., а тому виявлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня, невідповідність склала –1144,00 грн., про що було складено акт перевірки. Відповідачі також вказали на те, що в фіскальному денному звіті на час проведення перевірки виручка позивача становила 0,00 грн.

           В судовому засіданні допитувався свідок –приватний підприємець ОСОБА_6. По суті заданих питань повідомила, що провадить підприємницьку діяльність в одному приміщенні з позивачем, внесення на власний банківський рахунок або у касу коштів як отриману виручку від торгівельної діяльності покладено нею на бармена ОСОБА_7, а місце зберігання цих коштів барменом визначається особисто за виключенням каси ФОП ОСОБА_1

         В судовому засіданні також було допитано свідка –ОСОБА_7, який працює барменом в пивному барі, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач. Свідок повідомив, що перевіряючі розрахувались з ним коштами у сумі 100 грн., однак у зв’язку з відсутністю у касі решти він доручив офіціантці розміняти дану купюру. Дані кошти не провів через реєстратор розрахункових операцій. Після чого працівниками податкового органу йому були вручені відповідні направлення під розпис, проведена перевірка, за результатами якої перевіряючими складено акт. Крім того, свідок повідомив про те, що працівниками податкового органу було вилучено у нього з кишені всі наявні грошові кошти у сумі 1206 грн., в т.ч. і ті, що належать фізичній особі –підприємцю ОСОБА_6  

           Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

      Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює своє право на підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця у сфері громадського харчування та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у пивному барі Едельвейс(а.с. 52,53,55), взятий на облік як платник податків у ДПІ в м. Вінниці.  

            В цьому ж самому пивному барі здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (а.с. 54,56). Судом встановлено, що даний приватний підприємець провадить свою діяльність у сфері громадського харчування та барів.

            12.06.2009 року головному державному податковому ревізору-інспектору ДПІ у м. Вінниці Гайдуку Олександру Олексійовичу та державному податковому ревізору –інспектору ДПІ у м. Вінниці Тислюку В’ячеславу Павловичу були видані направлення №1215/23 та №1214/23 на проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Про патентування деяких видів підприємницької діяльності, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637  Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні(а.с. 8).

          Зазначені направлення 12.06.2009 року вручено бармену ОСОБА_7, про що свідчить його підпис на них. На місці проведення розрахунків надав письмові пояснення, згідно з якими вказав, що при продажу товару на загальну суму 62,00 грн. розрахункову операцію не провів через касовий апарат.

            12.06.2009 року державними податковими ревізорами – інспекторами ДПА у Вінницькій області в присутності бармена ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2, проведено перевірку щодо дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт, в якому зазначені порушення п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг(із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункової операції на загальну суму покупки 52 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та видачі особі, яка отримує товар, відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції; не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня, невідповідність склала –1144,00 грн. (а.с. 6.7).

          Присутній під час проведення перевірки бармен ОСОБА_7 отримав один примірник акту, проте відмовився від його підписання, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

        На підставі матеріалів  проведеної перевірки 19 червня 2009 року ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення №0007592340 про застосування штрафних санкцій в сумі 5980 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

          Згідно з розрахунком штрафних санкцій до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 5980 грн., в т.ч.: за проведення розрахункової операції при покупці товару на загальну суму 52 грн. без використання реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа –у сумі 260 грн. та за не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня у розмірі 1144,00 грн. –у сумі 5720 грн.

       Позивач, не погоджуючись з даним рішенням оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, яка, своїм рішенням залишила зазначену скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін.

          Крім того, згідно з даним рішенням ДПА у Вінницькій області позивачу було донараховано штрафних санкцій на суму 50 грн., про що винесене рішення №0008542340 від 31.07.2009 р. про їх застосування на вказану суму за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг(а.с. 43), а саме: за проведення розрахункової операції при покупці соку на суму 10 грн. без використання реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа.

          В судовому засіданні оглядались договір доручення, укладений між ФОП ОСОБА_6 та барменом ОСОБА_7, договір про співпрацю, укладений між ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_6, договір суборенди приміщення пивного бару, книга обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_6, книга обліку розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1  

          Визначаючись стосовно доводів сторін щодо законності дій відповідачів - працівників ДПІ у м. Вінниці при проведенні перевірки, суд виходить з наступного.

         Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України Про державну податкову службуоргани державної податкової служби  у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають  статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок  утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові  платежі), крім Національного банку України  та  його  установ.

          Відповідно до ст. 111 Закону України Про державну податкову службуплановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності,  достовірності, повноти нарахування та сплати  ним  податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем  розташування  об’єкта  права  власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

           Разом з тим, згідно з п. 2 ст. 11 Закону України Про державну податкову службуоргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення  готівкових  розрахунків  за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

         Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугконтроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку  проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 Наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 р. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податківпрацівники  органів  ДПС  здійснюють  відповідно  до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання  розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, передбачених законодавством.

Системний аналіз вищезазначених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що законодавець розділяє право органів державної податкової служби здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) платниками податків та проведення заходів з контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, що мали місце по відношенню до позивача - фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.

     Перевірка дотримання суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 законодавства про дотримання порядку проведення готівкових  розрахунків за товари (послуги) проведена відповідно до чинного законодавства України, зокрема, наведених вище законів України та  п. 3 Наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 р. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків.

       З урахуванням вищенаведеного суд вважає доводи позивача помилковими відносно порушення положень ст. 111 Закону України Про державну податкову службу, зокрема, щодо того, що позивач не був повідомлений про дату початку та закінчення проведення перевірки не пізніше, ніж за десять днів до дня її проведення.

           З наданих суду доказів, а саме: направлень на перевірку (а.с. 8), витягу з журналу обліку видачі направлень (а.с. 59,60), витягу з журналу реєстрації матеріалів перевірки (а.с. 64-66), плану проведення перевірок щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугна червень 2009 року, порушень порядку проведення перевірки позивача не встановлено.

         Таким чином, у задоволенні вимог позивача в частині визнання незаконними дій працівників ДПІ у м. Вінниці при проведенні перевірки фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 слід відмовити.

           Визначаючись щодо вимог позивача в частині визнання нечинним акта перевірки за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.06.2009 р., суд виходить з нижченаведеного.

                Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 (далі - Порядок).

    Згідно з п. 1.3. розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень    податкового,  валютного  та   іншого законодавства - довідка.

          В цьому ж пункті визначено, що акт -  це службовий  документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної  або  виїзної  планової  чи  позапланової перевірки      фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової  інформації  про виявлені порушення вимог  податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

    Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб’єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Таким чином, в порядку адміністративного судочинства при вирішенні адміністративних спорів надається оцінка рішенням суб’єктів владних повноважень.

    За загальними ознаками та визначеннями, які містяться в чинному законодавстві України, правовим актом є волевиявлення (рішення) уповноваженого суб’єкта права, який регулює суспільні відносини шляхом встановлення (зміни, скасування, зміни сфери його дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на підставі цих норм прав та обов’язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. Він оформлюється в установлених законом випадках у вигляді письмового документа.

    На відміну від нормативно-правового акта акти індивідуальної дії визначають правові наслідки для конкретної особи.

    З наведеного вбачається, що акт перевірки не передбачає настання наслідків зобов’язального характеру на відміну від рішення суб’єкта владних повноважень –нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, яким в даному випадку є рішення про застосування штрафних санкцій відносно підприємця.  

    З урахуванням цього акт, яким оформлюються результати перевірки, є службовим документом, а не рішенням суб’єкта владних повноважень, тому не може бути визнаний нечинним. Суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач помилково обрав спосіб захисту прав в публічно-правових відносинах.

У зв’язку з цим в частині позовних вимог щодо визнання нечинним акта перевірки за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.06.2009 р. слід відмовити.

         Визначаючись стосовно доводів сторін щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0007592340 від 19.06.2009 р., суд виходить з наступного.      

           Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугсуб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в  безготівковій  формі при  продажу  товарів (наданні  послуг) у  сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний  режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а згідно з п. 2 цієї статті - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.        

            Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугсуб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в  безготівковій  формі при  продажу  товарів (наданні  послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.  

        Відповідно до п. 1 ст.17 вищевказаного Закону за порушення  його вимог до  суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг).

           Стаття 22 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугпередбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

       Як вбачається з матеріалів справи, за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та не видачу розрахункового документа встановленого зразка, а також за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, до позивача застосовано штрафні санкції за порушення відповідних вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

         Факт непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 52,00 грн. та не видача розрахункового документа встановленого зразка підтверджується належними у справі доказами та поясненнями свідка ОСОБА_7, який повідомив суду, що не встиг провести вказану розрахункову операцію через відповідний реєстратор та видати розрахунковий документ через відсутність у касі готівкових коштів для видачі решти. Крім того, вказані обставини в судовому засіданні визнав сам позивач.

      Що стосується виявленої невідповідності у розмірі 1144 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

          На місці проведення розрахунків перевіряючими виявлено кошти у сумі 1206 грн. при сумі коштів, вказаній у денному Х-звіті за 12.06.2009 р. –0,00 грн., що підтверджується актом перевірки та власне вказаним Х-звітом.

          Позивачем не спростовується той факт, що у пивному барі знаходились кошти у сумі 1206 грн., однак він вказує на те, що це виручка приватного підприємця ОСОБА_6 за попередній день та власне гроші за здійснену перевіряючими покупку у сумі 100 грн. Позивач зазначив, що зазначені кошти знаходились не у місці проведення розрахунків, яким є металева скринька, а у бармена згідно договору доручення про зберігання коштів приватного підприємця ОСОБА_6, оскільки бармен за цим договором зберігав виручку вказаного підприємця. За твердженням позивача дана сума коштів немає нічого спільного з його виручкою як приватного підприємця.

         Однак, суд не може погодитися з вказаними доводами позивача з огляду на вимоги ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, якою передбачено, що місце проведення розрахунків –місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.  

        Судом встановлено, що кошти у сумі 1206 грн. знаходились безпосередньо в приміщенні пивного бару, тобто у місці проведення розрахунків та зберігання готівки за продані товари (надані послуги). Скринька, на думку позивача, є місцем, для зберігання готівки. Оскільки Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугне передбачено будь-яких вимог до предмету, в якому зберігаються кошти, то в даному випадку немає значення, в якому ящику знаходились кошти –в спеціальному ящику реєстратора розрахункових операцій чи в тому, про який зазначив позивач.

        Суд критично оцінює доводи позивача про те, що частина коштів з суми у 1206 грн. є виручкою приватного підприємця ОСОБА_6, та не бере до уваги надані ним в підтвердження цього докази, а саме: договір доручення №02 від 12.01.2009 р. та договір про співпрацю від 01.01.2009 р. (а.с. 47,51), оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства.  

         Відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугмісце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані  послуги) та зберігаються отримані за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти, а також  місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.    

    Пунктом 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року, визначено, що забороняється зберігання на місці проведення  розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі  тощо) готівки,  що  не  належить  суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи  інших працівників.

          Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614.

          У п. 9.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок сума готівки,  що  зберігається  на  місці   проведення розрахунків  до  початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці  проведення  розрахунків на момент виходу з ладу  РРО  чи  відключення  електроенергії, записується  у  корінець розрахункової квитанції  з поміткою Службове  внесення.  Сума  готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків,  записується  у корінець розрахункової квитанції з поміткою Службова видача.        

        З наведеного вбачається, що чинними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проведення та облік розрахункових операцій, передбачено можливість поміщення грошей в касу підприємця на початку робочого дня. Операцію службове внесенняпідприємець може використовувати для забезпечення готівки на видачу решти в разі необхідності.

    З пояснень свідка ОСОБА_7, вбачається, що для видачі решти він неодноразово користувався грошима іншого підприємця, який здійснює свою діяльність в одному приміщенні з позивачем. Однак, такі дії суперечать Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, а також унеможливлюють встановлення дійсної суми в касі самого підприємця. Такі дії не узгоджуються з вимогою норми п. 13 ст. 3 закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

        Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що доводи бармена ОСОБА_7 про те, що він періодично розмінює надані йому покупцями кошти у інших підприємців з огляду на недостачу власних вільних коштів, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

      Таким чином, суд дійшов до висновку, що в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0007592340 від 19.06.2009 р. заявлений позов задоволенню не  підлягає.      

         Визначаючись стосовно доводів сторін щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0008542340 від 31.07.2009 р. на суму 50,00 грн., суд виходить з наступного.  

          Вказане рішення застосовано до позивача за виявлене під час перевірки порушення, а саме за не проведення розрахункової операції з продажу соку на суму покупки 10 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та видачі особі, яка отримує товар, відповідного розрахункового документу встановленої форми на суму проведеної операції.  

      Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, реалізація даного виду товару здійснювала ФОП ОСОБА_6, а не позивач, а тому підстав для застосування до останнього штрафних санкцій на відповідну суму немає. Вказана обставина була визнана в судовому засіданні відповідачами –працівниками податкового органу Гайдуком О.О. та Тислюком В.П.

          Відповідачі пояснили, що під час проведення перевірки ними було відразу з’ясовано, що в барі здійснюють підприємницьку діяльність два приватних підприємця, реалізацією соку займається ФОП ОСОБА_6

      Таким чином, судом встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій за №0008542340 від 31.07.2009 р. на загальну суму 50,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підстава для винесення даного рішення не відповідає дійсним обставинам справи.

     Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

         Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не може нести відповідальність за не проведення розрахункової операції з продажу соку без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу, оскільки реалізацією даного товару займається інший підприємець, а перевірка щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проводилась саме відносно позивача.

            У зв’язку з цим в цій частині позовних вимог заявлений позов підлягає задоволенню.      

        В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

         Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

       Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням положень ст. 94 КАС України. При цьому права позивача потребують судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних санкцій №0008542340 від 31.07.2009 р. на суму 50 грн.

 Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          позов фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Вінниці, головного державного податкового ревізора –інспектора ДПІ у м. Вінниці Гайдука Олександра Олексійовича,  державного податкового ревізора –інспектора ДПІ у м. Вінниці Тислюка В’ячеслава Павловича про визнання протиправними дій працівників ДПІ у м. Вінниці при проведенні планової перевірки 12.06.2009 р. на підставі направлень №№1215/23 від 12.06.2009 р. та 1214/23 від 12.06.2009 р., визнання не чинним акту перевірки від 12.06.2009 р., складеного працівниками ДПІ у м. Вінниці, визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій №0007592340 від 19.06.2009 р. та №0008542340 від 31.07.2009 р. задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних санкцій №0008542340 від 31.07.2009 р.

В решті позовних вимог відмовити.

    Стягнути на користь позивача  фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1,70 грн. судових витрат за рахунок держави.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     30.09.09  

Суддя /підпис/     Сапальова Тетяна Валентинівна

Копія вірна:                Суддя:             Секретар: