а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 вересня 2009 р.       Справа № 2-а-11600/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича ,

При секретарі судового засідання:   Гонті Інні Олександрівні  

За участю представників сторін:

позивача       :   Масненька І.В.- представник за довіреністю

відповідача  :   ОСОБА_2, ОСОБА_3-представник  за довіреністю

розглянувши матеріали справи

за позовом : Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції  

до :   Фізичної особи підприємця ОСОБА_2  

про : стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією заявлено позов до  Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості 2860,50 грн.  заборгованості зі сплати штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовано  тим, що на підставі акту перевірки №023203382303 від 22.04.2008 року за порушення п.п.1,2,9,11,13 ст. 3 Закону  України “Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування та послуг” винесено рішення №0000292306 від 13.05.2008 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 2860,50 грн. Проте,  станом на 10.10.2008 року зазначена сума штрафу відповідачем  не сплачена, у зв’язку з чим і заявлено даний позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях від 29.09.2009 року, зазначивши, зокрема, що  на момент проведення перевірки у позивача були відсутні  права на проведення планової перевірки, оскільки відповідачу не було надіслано направлення на перевірку за 10 днів до її проведення; дії позивача щодо придбання товару  є неправомірними, оскільки він не наділений повноваженнями щодо здійснення контрольних закупок. Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення відповідач,  посилався на рішення Іллінецького районного суду, яким встановлено, що перевіряючий  придбаваючи в магазині ФОП ОСОБА_2 товар, діяв не як покупець, а як посадова особа державної податкової служби з метою проведення контрольної купівлі, а також зазначив, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази і показання свідків, в судовому засіданні встановлено наступне.

22 квітня 2008 року старшим   державним податковим ревізором - інспектором ДПА у Вінницькій області Прокопюком В.С. та головним  державним податковим інспектором - ревізором ДПА у Вінницькій області Поплавським В.Л. здійснено  перевірку щодо контролю за порядком проведення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 готівкових розрахунків за товари (послуги). Перевірка проводилась в магазині, який розташований за адресою вул. Радянська, 55, с. Білки, Іллінецький район, Вінницька область, в присутності  продавця ОСОБА_5,  шляхом придбання у останньої інспектором-ревізором  Поплавським В.Л. в магазині відповідача  товару: однієї пляшки настоянки "Житня з медом" вартістю 22 грн., однієї пляшки настоянки "Медова з перцем" вартістю 26 грн., однієї пляшки вина "Мускат" вартістю 21 грн., однієї пачки сигарет "Мальборо" вартістю 5 грн., та однієї пачки сигарет "Монте Карло" вартістю 2,30 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт №023203382303 від 22.04.2008 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_2  вимог п.п.1,2,9,11,13 ст. 3 Закону  України “Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування та послуг”.

13 травня  2008 року на підставі вказаного акту винесено  рішення №0000292306 від 13.05.2008 року про застосування до ФОП ОСОБА_2  штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2860,50 грн. за порушення патентування, готівкового обігу та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Корінець вказаного рішення одержано відповідачем 15.05.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №635167 (а.с.13). Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_2 оскаржив його в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

 Станом на день розгляду справи в суді правомірність застосованих до відповідача штрафних санкцій останнім не визнано, заборгованість з їх сплати ФОП ОСОБА_2 не  погашено.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою  Вінницького окружного  адміністративного суду від 06.08.2008 року позовну заяву ФОП ОСОБА_2  до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000332306 від 13 травня 2008 року, № 0000292306 від 13 травня 2008 року  залишено без розгляду у зв’язку з відкликанням позивачем позовної заяви.

20.01.2009 року  ОСОБА_2 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу неукладеним. 20.07.2009 року рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області зазначений позов задоволено, визнано  неукладеним  договір  роздрібної купівлі-продажу товару: однієї пляшки настоянки "Житня з медом" вартістю 22 грн., однієї пляшки настоянки "Медова з перцем" вартістю 26 грн., однієї пляшки вина "Мускат" вартістю 21 грн., однієї пачки сигарет "Мальборо" вартістю 5 грн., та однієї пачки сигарет "Монте Карло" вартістю 2,30 грн. від 22.04.2008 року між продавцем ОСОБА_5, яка працює продавцем у приватного підприємця ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_4.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено у справі перевірка відповідача  проводилась ревізорами-інспекторами позивача Прокопюком В.С.  та Поплавським В.Л. на підставі направлень №8000906 та №800905 від 16.04.2008 року на проведення перевірки господарської одиниці ФОП ОСОБА_2, в тому числі, з питань порядку проведення розрахунків із споживачами на предмет дотримання вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно п.4 ст.10 Закону України Про державну податкову службу в Україні,  державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Частиною першою ст.15 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною другою ст.15 цього Закону передбачено, що органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних перевірок вправі здійснювати лише контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземній валюти.

Проведення оперативних перевірок осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, чинним законодавством України відповідачу на даний час не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 16 названого Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

З акту перевірки №023203382303 від 22.04.2008 року вбачається, що факт продажу  відповідачем товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій  та без видачі відповідного розрахункового документу на повну суму проведеної розрахункової операції за твердженням позивача  встановлено при придбанні перевіряючим Поплавським В.Л. товарів, перелік яких міститься в акті перевірки (а.с.7-8).

При цьому, належних доказів на підтвердження повноважень на проведення контрольної закупки  позивачем суду не надано та в акті перевірки про це не зазначено.

Відповідно ж до ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності  надане оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Натомість право органів державної податкової служби проводити контрольні закупки діючим законодавством не передбачено.

За вказаних  обставин,  суд дійшов висновку, що оскільки фактично посадовими особами здійснена контрольна закупка, а не перевірка відповідача, акт перевірки від акт №023203382303 від 22.04.2008 року не може бути підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій, а  відтак  і винесення відповідного рішення.

Посилання позивача на те, що придбаваючи товар в магазині відповідача, ревізор-інспектор Поплавський В.Л.  діяв не як посадова особа податкового органу, а як споживач суд вважає необґрунтованими з огляду на спростування цього факту рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 20.07.2009 року, яким, зокрема, встановлено, що покупець Поплавський В.Л. 22 квітня 2008 року, замовляючи товари у належному позивачу  магазині в с. Білки Іллінецького району, не мав наміру реально придбати і фактично не придбав їх, діяв таким чином не як покупець, а як посадова органу державної податкової служби з метою проведення контрольної купівлі у межах проведення планової перевірки.

Крім того, вказаним рішенням визнано  неукладеним  договір  роздрібної купівлі-продажу від 22.04.2008 року між продавцем ОСОБА_5, яка працює продавцем у приватного підприємця ОСОБА_2 та покупцем Поплавським В.Л.

Разом з тим, судом з'ясовано, що купуючи зазначений товар ревізор-інспектор  Поплавський В.Л., використовував власні готівкові кошти, що є недопустимим  під час проведення перевірки та контрольної закупки і задоволення власних потреб під час перевірки не допускається, оскільки це може викликає сумніви в неупередженості перевіряючих і може бути розцінено, як провокація суб'єкта господарювання або як використання службового становища в особистих цілях.

Аналогічні правові позиції щодо неправомірності проведення органами державної податкової служби контрольних закупок викладено в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 20.02.2008 року у справі №К-9674/06.

Судом встановлено, що рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20.07.2009 року  набрало законної сили 13.08.2009 року.

Відповідно ж до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини,     встановлені     судовим     рішенням      в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому при вирішені справи про стягнення з фізичної особи коштів на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, суд перевіряє дані рішення відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем вказані вище критерії не дотримано, а дії останнього щодо здійснення під час проведення перевірки контрольної закупки,  є такими, що вчинені у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     02.10.09  

Суддя                 Сторчак Володимир Юрійович