1-22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року м.Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ЛОЗІ К.А., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Київського гарнізону лейтенанта юстиції ГРИНЕНКО Г.Є.., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Київського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-3723, солдата
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Пищики Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, призваного на військову службу 25 квітня 2006 року Сквирським РВК, -
у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України Судовим слідством військовий місцевий суд, -
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2006 року, близько 00 годин 30 хвилин, в приміщенні казарми військової частини А-3723, ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог ст.ст. 4, 49, 50, 127 Статуту внутрішньої служби ЗС України, став пред'являти до солдата ОСОБА_2 претензії з приводу неналежного відношення до виконання службових обов'язків, після чого, будучи невдоволеним відповіддю ОСОБА_2, наніс йому один удар долонею по голові і два удари кулаком в груди, чим спричинив йому побої. Далі, у цей же день, біля 01 години, будучи невдоволеним зробленим йому солдатом ОСОБА_3 зауваженням, наніс останньому один удар подушкою по тулубу, після чого в супереч волі останнього закрив йому голову подушкою та насильно утримував в такому положенні не менше хвилини, вчинивши інше насильство.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом цілком відповідають викладеному вище, пояснивши, що він, в ніч з 13 на 14 грудня 2006 року, разом із співслужбовцями, розпив дві пляшки горілки, після чого, близько 00 годин ЗО хвилин 14 грудня 2006 року, розбудив та підняв з ліжка ОСОБА_2 і став пред'являти до нього претензії з приводу неналежного відношення, на його ОСОБА_4 думку, до виконання службових обов'язків. Будучи невдоволеним відповіддю ОСОБА_2, він наніс один удар долонею по голові і два удари кулаком в груди останньому. Після чого, будучи невдоволеним зробленим йому солдатом ОСОБА_3 зауваженням, наніс останньому один удар подушкою по тулубу та в супереч волі останнього закрив йому голову подушкою і насильно утримував в такому положенні близько хвилини. Особистих рахунків с потерпілими він не мав, більше ніяких протиправних дій щодо них не вчиняв.
Крім особистого визнання, вина підсудного у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, які виразились в заподіянні побоїв та вчиненні іншого насильства, підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності, підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням ОСОБА_4, яке підтримали інші учасники процесу, судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч.З ст.299 КПК України. При цьому судом їм роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Військово-лікарською комісією ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.
2
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 порушив правила статутних взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилось в завданні ОСОБА_2 побоїв та застосуванні іншого насильства щодо ОСОБА_3, то суд такі дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність до підсудного претензій з боку потерпілих та їх прохання суворо не карати ОСОБА_4.
Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, дав в судовому засіданні негативну оцінку своїм діям, до служби характеризується позитивно, під час її проходження характеризується задовільно, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.ст.60, 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.406 КК України і призначити покарання підсудному у вигляді арешту, оскільки на думку суду, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі в умовах військового колективу, і саме даний вид і розмір покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України і на підставі цієї статті з застосуванням ст.ст. 60, 69 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці, з відбуванням покарання на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву та Київській області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 19 лютого 2007 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - нагляд командування військової частини -скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку по місту Києву та Київській області.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.
Дійсний за належним підписом Копія вірна.