Справа № 2-а-183/11

Провадження № 2-а/1860/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2011 р. Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі : головуючого судді Свиненко М.Д., при секретарі Афанасенко Т.Л розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населень Шосткинської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення і виплаї недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціально захисту населення Шосткинської міської ради в Сумській області з вимогами визнати дії відповідача протизаконними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату щорічної разової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати починаючи з моменту виникнення такого права на відповідні виплати, тобто з 28.07.1998 року мотивуючи тим. що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, має категорію та 3 групу інвалідності, тому має право на щорічну допомогу на оздоровлення 4 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, але така допомога в зазначеному розмірі йому не виплачувалась.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в меж строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати дії відповідача протиправними зобов'язати відповідача провести перерахунок з моменту виникнення права на отримай допомоги, але позивачем дата виникнення такого права не зазначена. З наданих відповідачем даних вбачається, що виплати позивачу були проведені 26.12.2000 року, 12.10.2001 року 08.11.2002 року. 12.02.2003 року, 20.02.2004 року. 06.06.2005 року. 20.03.2006 року. 25.01.2007 року. 29.01.2008 року. 28.01.2009 року. 29.06.2010 року.

Оскільки така виплата є одноразовою, то строк звернення до суду має рахуватися з дня отримання такої виплати.

З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 04.01.2011 року, пропустивши 6-місячний строк звернення до суду, встановлений чинним КАС України в частині вимог за 1998-

2009 роки.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач вважає, що обчислення строку звернення до суду починається з дати, коли він отримав листа відповідача за №4062 від 17.12.2010 року, з якого дізнався про неналежну суму допомоги на оздоровлення. Судом це положення не може бути взяте до уваги, оскільки будь-які об’єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, так ця виплата є щорічною, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди мав право ?

звернутись до суду. Вивчення законодавства є особистою справою кожного і тому його незнання не є підставою для поновлення строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині вимог з 1998 року по 2009 рік має бути залишена без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду та визнання причин його пропуску неповажними.

Разом з тим. суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій та покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, з наступних підстав.

Дію статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в 2010 році зупинено чи змінено не було.

Таким чином, в 2010р. відповідач повинен був виплатити позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в 2010 р. виплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 100 гривень.

Разом з тим. пунктом 6 ч.1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються. зокрема, основи соціального захисту.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про сгатус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-ХІІ (у редакції Закону України від 19 грудня 1991 року N 2001-XII з наступними змінами та доповненнями).

Статтею 48 зазначеного Закону встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Водночас Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Статтею 19 якого встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати.

Так. мінімальний розмір заробітної плати, з розрахунку якої виплачується щорічна допомога на оздоровлення, згідно із Законом України "Про встановлення мінімальної заробітної плати" та згідно з законами про Державний бюджет України на 2005-2010 р.р., в зазначені роки був значно більшим ніж встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що встановлений Постановою №562 від 12.07.2005 року фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення суперечить статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено першочергово більший розмір такої допомоги з розрахунку п'ять мінімальних заробітних плат.

Окрім того, відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

В 2005 році Кабінету Міністрів України не було надано права встановлювати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України N 796-ХІІ.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Конституцією та Законами України прав, застосуванню не підлягає.

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, в 2010 р. щорічна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена?

позивачу відповідно до ст. 48 Закону України N 796-ХІІ. тобто в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради зробити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до частини

4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2010 рік підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача виплачувати вказану допомогу в подальшому, суд вважає необгрунтованими, оскільки статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Виходячи з положень даної норми судовому захисту підлягають порушені права. Позивач припускає порушення його прав у майбутньому, а судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 7, 8, 11, 70, 71. 94, 99, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради в Сумській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. який став інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. який став інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічної допомоги на оздоровлення за

2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Позов ОСОБА_1 в частині вимог не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення з 1998 року по 2009 рік залишити без розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_2