Справа № 2а-3675/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2009 р. м.Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
при секретарі Маруфенко О.С.,
за участю представника відповідача Матіска М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до Бахмацького районного агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -
В С Т А Н О В И В :
26 січня 2009 року Бахмацька міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (далі – Бахмацька МДПІ Чернігівської області) звернулась до суду з позовом до Бахмацького районного агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» (далі – БРАКС «Ріпак») та просить стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 169,00 коп., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і згідно ст.ст. 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов'язаний сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законодавством строки, а також відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність оплати податків та зборів та дотримання вимог податкового законодавства. В порушення вищезазначених норм відповідачем невчасно було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року, в результаті чого позивачем було застосовано штрафну санкцію, визначену податковим повідомленням – рішенням від 30.09.2008 р. № 0000801510/0.
В судове засідання позивач не з’явився надавши заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив задовольнити дану позовну заяву та розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
БРАКС «Ріпак» зареєстроване Бахмацькою РДА Чернігівської області 09.03.1999 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 156250 та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 245037. Як платник податків БРАКС «Ріпак» знаходиться на податковому обліку Бахмацької МДПІ Чернігівської області з 17.03.1999 р. за № 527, що підтверджується довідкою № 439 від 11.02.2009 р.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Судом встановлено, що позивачем 26.08.2008 р. було направлено запрошення № 2314/10/15108 на адресу БРАКС «Ріпак», яким запросило відповідача з’явитись 05.09.2009 р. до Бахмацької МДПІ для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року, яке було отримане відповідачем 03.09.2009 р.
Актом № 795-1510-30082868 від 30.09.2008 р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року.
На підставі акту перевірки № 795-1510-30082868 від 30.09.2008 р. Бахмацькою МДПІ Чернігівської області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2008 р. № 0000801510/0, яким визначено суму податкового зобов’язання відповідача з податку на прибуток приватних підприємств, яку відповідач 03.10.2008 р. отримав.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто коли платник податків застосовує процедуру адміністративного оскарження.
Зазначене зобов’язання відповідачем добровільно не сплачене, але оскільки по особових рахунках відповідача з податку на прибуток була переплата то, повідомлення-рішення з податку на прибуток № 0006951510/0 на суму 170,00 грн. було погашено на суму переплати 01,00 грн., а залишок даної суми зобов’язання 169,00 грн. є податковим боргом з податку на прибуток.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Чинним законодавством передбачено, що перша податкова вимога направляється не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Вона повинна містити повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пп. «а» пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). Перша податкова вимога від 15.10.2008 р. № 1/98 була направлена на адресу відповідача поштою 15.10.2008 р., яку відповідач 17.10.2008 р. отримав.
Законом передбачено, що друга податкова вимога направляється боржнику не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Вона, додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп. «б» пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). Друга податкова вимога від 17.11.2008 р. № 2/111 була направлена на адресу відповідача 17.11.2008 р., яку відповідач 19.11.2008 р. отримав.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли інші передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
У позовній заяві позивачем наведено розрахунковий рахунок БРАКС «Ріпак» «260002159» у Чернігів ОДВАТ «Райфайзен банк Аваль» м. Чернігова, МФО 343358. При цьому доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться на вказаному рахунку, Бахмацькою МДПІ Чернігівської області не надано.
Пункт 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дає визначення податкового зобов’язання, як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму грошових коштів в порядку й у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платників податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим із дня надання такої податкової декларації. Податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (п. 5.2.1 Закону). Сума податкового боргу відповідача в сумі 169,00 є узгодженою.
Як вбачається з приписів підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.
Виходячи з вищевикладених положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд приходить до висновку, що позивач має право на примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення тільки того податкового боргу, сума якого не є попередньо узгодженою. Сума податкового боргу відповідача є узгодженою, отже, позивач може (та повинен) застосувати до нього заходи, направлені на погашення заборгованості, що передбачені в статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Джерела погашення податкового боргу платника податків визначені в пункті 7.2.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». До джерел погашення податкового боргу законом віднесено будь-які активи платника податків, які у разі виникнення боргу відповідно до пункту 8.2.1 статті 8 Закону повинні знаходитися в податковій заставі. Підставою для стягнення боргу є рішення органу стягнення. Органом стягнення, відповідно до пункту 1.16 статті 1 вказаного Закону, є саме ДПІ, як державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення податкового боргу. Стягнення коштів і продаж інших активів платника податків органом стягнення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі рішення ДПІ, підписаного його керівником і засвідченого гербовою печаткою податкового органу.
Матеріалами справи не підтверджено, що ДПІ було прийнято рішення про стягнення коштів відповідача у рахунок погашення його податкового боргу, не підтверджений також і сам факт звернення стягнення на грошові кошти боржника.
Матеріалами справи не підтверджено, що ДПІ на момент звернення з позовом вживала заходи щодо реалізації активів відповідача. У справі немає доказів того, що ДПІ був проведений опис активів відповідача, визначений склад активів, що підлягають продажу, призначений податковий керуючий, проведені торги.
ДПІ не врахувала вимоги підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи по погашенню податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи. Порядок звернення стягнення на активи платника податків, як вказано вище, детально викладений у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Враховуючи, що, відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» примусове стягнення за рішенням суду на активи платника податків в рахунок погашення його боргу можливе лише у разі відсутності попереднього узгодження його суми таким платником податків, а заявлена сума податкового боргу є узгодженою платником податків - відповідачем по справі, за таких обставин, на час звернення з позовною заявою мало місце невиконання Бахмацька МДПІ Чернігівської області свого обов'язку щодо здійснення заходів погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів платника податку.
Також в акті перевірки № 795-1510-30082868 від 30.09.2008 р., зазначено, що «на виклик Бахмацької МДПІ від 26.08.2008 р. № 2314/10/15108 посадові особи підприємства не з’явилися».
Згідно листа Бахмацької МДПІ Чернігівської області від 02.12.2009 р. № 3195/10/15-209 керівник БРАЦС «Ріпак» Матіско М.Г. 04.09.2008 р. з’явився до Бахмацької МДПІ та подав декларацію (а.с. 56).
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що 03.09.2008 р. він з’явився до каб. № 125 і там знаходився працівник ОСОБА_1., якій сказав, що ним було подано декларацію завчасно працівнику ОСОБА_2, однак новий працівник дала йому чистий бланк декларації для заповнення, що ним і було зроблено. При цьому його не запрошували до Бахмацької МДПІ для проведення перевірки на 30.09.2008 р., коли і був складений акт перевірки, з яким його не ознайомили та не надали час для оскарження, а в той же день прийняли і податкове повідомлення-рішення № 0000801510/0 від 30.09.2008 р.
Тобто позивачем в акті перевірки № 795-1510-30082868 від 30.09.2008 р. було зазначено неправдиві відомості.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків.
Не підлягає задоволенню вимога про стягнення боргу за рахунок активів, оскільки позивачем не було винесено рішення про стягнення податкового боргу за рахунок активів, отже вимога не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Бахмацької МДПІ Чернігівської області до БРАЦС «Ріпак» не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до Бахмацького районного агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» про стягнення податкового боргу за рахунок активів відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Ткаченко
Дата складання та підписання повного тексту постанови –02 квітня 2009 р.