Справа № 05-2225км09Категорія: ч. 2 ст. 187 КК України

Головуючий у першій інстанції Бершов Г.Є.

Доповідач Школяров В.Ф.

 У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрисяжнюк Т.І.,

суддівКоротких О.А. та Школярова В.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 09 червня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлене щодо нього судове рішення,

в с т а н о в и л а:

 вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2007 року

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше судимого, останній раз 20 квітня 2005 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та за сукупністю вироків на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13 лютого 2006 року умовно-достроково на шість місяців 27 днів ,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 6 місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 У справі також засуджено ОСОБА_2. та ОСОБА_3., вирок щодо яких не оскаржено в касаційному порядку і на нього не внесено касаційного подання.

 В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 вересня 2006 року, приблизно о 23 год. 45 хв., в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. біля будинку АДРЕСА_1 із застосуванням до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 насильства, яке було небезпечним для їх життя і здоров’я, що виразилося в нанесенні потерпілим ударів в голову, заволодів належним ОСОБА_4. майном на суму 341 грн., а
ОСОБА_5 на суму 65 грн. 80 коп.

 У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що його дії слід кваліфікувати як грабіж, у вчиненні якого він повністю визнав свою вину. Зазначає, що судом не в повній мірі враховано стан його здоров’я та безпідставно не застосовано ст. 69 КК України, а також необґрунтовано призначено йому покарання на підставі ст. 71 КК України. За змістом скарги з урахуванням наведеного порушує питання про зміну постановленого щодо нього вироку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у її задоволенні належить відмовити з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою зміну чи скасування судових рішень, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4. в судовому засіданні дали самі докладні показання про те, як 09 вересня 2006 року, приблизно о 23 год., біля будинку АДРЕСА_1 на них вчинили напад ОСОБА_1,
ОСОБА_2. та ОСОБА_3., під час якого побили їх та заволоділи належним їм майном.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз у ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 були виявлені легкі тілесні ушкодження, а в останньої ще й з короткочасним розладом здоров’я, які виникли від дії тупих твердих предметів і утворилися в строк, вказаний потерпілими.

Факт вчинення ОСОБА_1. інкримінованого йому злочину підтверджено також даними, що містяться у протоколах вилучення, впізнання, відтворення обстановки та обставин події, інших матеріалах справи.

Аналіз зібраних у справі доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою групою осіб вчинив не грабіж, як на це він посилається у своїй скарзі, а розбій, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Відсутні підстави для пом’якшення засудженому ОСОБА_1 і покарання, оскільки воно призначене йому справедливе і відповідає ступені тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Посилання у скарзі ОСОБА_1 на необґрунтоване призначення йому покарання на підставі ст. 71 КК України, не заслуговує на увагу, оскільки новий злочин він учинив протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 20 квітня 2005 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

 відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1

судді:

Присяжнюк Т.І. Коротких О.А. Школяров В.Ф.