Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

№636/2010

05 жовтня 2010 року. м. Житомир.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючої - судді Мельничук Н.М. суддів Ткача С.О., Шеніна П.О.

з участю:

прокурора Філь С.В.

адвокатів: ОСОБА_1., ОСОБА_2,

ОСОБА_3

засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляційними скаргами помічника прокурора Богунського району міста Житомира ОСОБА_8, яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Богунського районного суду міста Житомира від 19 липня 2010 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, росіянина, громадянина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, не одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

засудженого за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначене покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 104, 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, на ОСОБА_5 покладено обов’язок періодично з’являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_6, 16 грудня 1994

року народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_8,

АДРЕСА_1, громадянина

України, українця, учня Житомирської загальноосвітньої

школи № 16, не одруженого, раніше не судимого, засудженого за ст. 185 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно визначене покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, на ОСОБА_6 покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання час перебування в ITT Богунського РВ з 21 листопада 2009 року по 24 листопада 2009 року і з 25 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року.

ОСОБА_7, 15 березня 1993

року народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_8,

АДРЕСА_2, громадянина України,

українця, ІНФОРМАЦІЯ_9, не одруженого, учня ПТУ-

№ 1 міста Житомира, раніше не судимого,

засудженого за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України на : років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначене остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладений обов’язок: періодично з’являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк перебування в ITT з 21 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року.

Суд визнав ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 винними і засудив за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так, 21 вересня 2009 року близько 02 години ОСОБА_4 з неповнолітнім ОСОБА_6, неподалік будинку № 121 по вулиці Щорса 5 місті Житомирі, за попередньою змовою проникли в автомобіль „ВАЗ - 2101”, державний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_10, з під капоту якого ОСОБА_6 викрав акумуляторну батарею «Іста» вартістю 130 гривень, а ОСОБА_4 з салону автомобіля викрав автомагнітолу «Блаупункт» вартістю 100 грн.. Всього на суму 300 грн..

16 листопада 2009 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_7, біля будинку № 30 по вулиці Максютова в місті Житомирі, незаконно заволоділи транспортним засобом, автомобілем „ВАЗ - 21013”, державний знак AM 1200 АІ, що залежить ОСОБА_11, чим спричинили останньому матеріальної шкоди на :уму 1919 гривень.

16 листопада 2009 року близько 03 години ОСОБА_4, в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, біля будинку № 37 по вулиці Шевченка в місті Житомирі, повторно, незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем „ВАЗ-2106”, державний знак НОМЕР_2, вартістю 18 000 грн., який належить ОСОБА_12.

16 листопада 2009 року близько 12 години, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5, з салону автомобіля «ВАЗ - 2106», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_12, що знаходився біля буд. № 41 по вулиці Садовій в місті Житомирі, таємно викрали автомагнітолу «Піонер», вартістю 700 гривень, два акустичних автомобільних динаміка, вартістю 250 гривень за один, акумуляторну батарею «Іста» вартістю 450 гривень. Всього на загальну суму 1650 гривень.

20 листопада 2009 року близько 23 год. 10 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_6 незаконно, повторно заволоділи транспортним засобом - автомобілем „ВАЗ - 2103”, державний знак AM 84-26 AT, що належить потерпілому ОСОБА_14, чим причинили останньому матеріальної шкоди на суму 16000 гривень.

Рухаючись на вкраденому автомобілі ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 домовились вчинити таємне викрадення чужого майна із автомобілів.

Біля будинку № 3 по вулиці Клосовського в місті Житомирі, таємно поникли в автомобіль „ВАЗ - 2106”, державний знак А 3194 10, який належить ОСОБА_15, з якого викрали мобільний телефон «Соні-Еріксон Т-610», а з автомобіля вкрали акумуляторну батарею «Delphi» вартістю 600 грн.. Всього на загальну суму 1000 гривень.

27 січня 2010 року близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_6 з ОСОБА_7, біля будинку № 127 по вулиці Щорса в місті Житомирі, з автомобіля „ВАЗ - 2101”, державний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_16, намагались таємно викрасти панель автомагнітоли «Kenwood» вартістю 420 гривень. Однак були виявленими працівниками міліції і кинулись втікати з викраденим. По дорозі викрадене майно ОСОБА_7 непомітно для працівників міліції викинув у сніг поруч з другим під'їздом будинку № 127 по вулиці Щорса в місті Житомирі.

В апеляції державний обвинувач не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засуджених, просить вирок суду в частині призначеного засудженим покарання скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, невідповідністю ступеню тяжкості злочину та невірним застосуванням кримінального закону.

Постановити новий вирок, яким засудити:

ОСОБА_17 за ст. 185 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_17 покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_5 за ст. 185 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації мана.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі: за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 років позбавлення волі: за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 ч. І КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Виключити обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_4 - рецидив злочинів.

Державний обвинувач мотивує тим, що суд призначаючи покарання ОСОБА_18, ОСОБА_5 та ОСОБА_19 не дотримався вимог ст. 65 КК України. Не врахував, що вони вчинили повторно, ряд умисних злочинів, в тому числі тяжких. ОСОБА_6 вчинив 4 злочини, ОСОБА_17, О.В. 6 злочинів, ОСОБА_5 5 злочинів.

Злочини вчинено групою осіб, в нічний та вечірній час, що свідчить про впевненість злочинців у безкарності.

Відшкодування шкоди потерпілими відбулось під час судового розгляду справи по суті пред’явленого обвинувачення і неповнолітній вік засуджених, не може бути підставою для призначення покарання із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України.

Суд помилково визнав обтяжуючою обставиною дій ОСОБА_4 - рецидив злочинів, яка має бути виключена, оскільки попередня судимість від 27.05.2008 року погашена.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 вважає вирок суду не справедливим, просить його змінити, застосувати ст. 75 КК України, пом’якшить призначене покарання. Мотивує тим, що суд не врахував умови його життя, що він не був ініціатором злочинів, не викрадав з автомобілів речі, не сидів за кермом вкрадених автомобілів.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду щодо ОСОБА_4 змінити, застосувати ст. 75 КК України, виключити обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. На думку захисника суд поступив щодо ОСОБА_4 не справедливо і не по-людському. Призначаючи покарання суд не встановив його особу, не врахував визнання вини, сприяння розкриттю злочину, готовність нести відповідальність, відсутність тяжких наслідків і той факт, що він не був ініціатором злочинів, автомобілів і речей не викрадав. Вважає, що суд безпідставно визнав обтяжуючою обставиною - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність задоволення апеляції державного обвинувача і безпідставність апеляцій засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляцій засудженого ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_3 та заперечили проти апеляції державного обвинувача, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача підлягає частковому задоволенню, апеляції засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20 у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб і таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у повторному, відкритому викраденні чужого майна, за попередньою змовою з обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, не оскаржується в апеляціях.

Враховуючи, що засуджені вину визнали і погодились з недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову розгляд справи відбувся в порядку ст. 299 КПК України.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України; ОСОБА_5 за ст. ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України; ОСОБА_6 за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України; ОСОБА_7 за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України.

Перевіркою справи встановлено, що суд при призначенні покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20, дотримався вимог ст. 65 КК України.

Визначаючи покарання ОСОБА_4 суд врахував дані про особу засудженого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання і мотивував призначення покарання у виді позбавлення волі.

Враховано щире каяття ОСОБА_4, посередню характеристику з місця проживання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, що він не навчається і не займається суспільно корисною працею, заподіяної шкоди не відшкодовує, раніше засуджувався за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак будучи звільненим від покарання постановою суду від 11 червня 2009 року, вже 21 вересня 2009 року знову вчинив перший і наступні злочини.

Факт перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп’яніння під час незаконного заволодіння автомобілем „ВАЗ-2106”, державний знак В6161ІО 16 листопада 2009 року, ствердив у судовому засіданні сам засуджений.

В суді ОСОБА_4 також визнав, що разом з ОСОБА_6 21 вересня 2009 року викрадав з автомобіля „ВАЗ-21012”, державний знак НОМЕР_1 акумулятор і автомагнітолу, а 16 листопада 2009 року з ОСОБА_5 і ОСОБА_21 незаконно заволоділи автомобілем „ВАЗ-21013”, державний знак НОМЕР_3, двері якого відкривав він і він же запускав двигун.

Наведеним спростовуються доводи адвоката ОСОБА_22 і засудженого ОСОБА_4, про його пасивну поведінку при вчиненні злочинів та необ’єктивність суду при визначенні ОСОБА_4 реального покарання.

Суд призначив ОСОБА_4 покарання мінімальним розміром визначеним законом - установленим у санкції ч. 2 ст. 289 і ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи особу ОСОБА_4, колегія суддів погоджується з покаранням визначеним йому судом першої інстанції, вважає його необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попереджена нових злочинів. Підстав для зміни вироку суду і застосування ст. 75 КК України, не встановлено.

Розглядаючи доводи державного обвинувача про безпідставність застосування судом першої інстанції ст. ст. 75, 104 КК України щодо ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_6 встановлено, що суд належним чином мотивував прийняте рішення.

У вироку вказано, що як особа ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 характеризується загалом позитивно, за матеріалами справи сприяли слідству і суду, щиро каються, добровільно відшкодували завданий потерпілим збиток і потерпілі просили суд не позбавляти їх волі, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, всі навчаються, злочин зчинили у неповнолітньому віці, ОСОБА_5 займається суспільно корисною працею і навчається.

Вчинення декількох злочинів, їх тяжкість, при наявності підстав, не можуть бути забороною застосування до засуджених ст. ст. 75, 104 КК України.

Призначене засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України з дворічним іспитовим строком, враховуючи їх особу (вік), відсутність обставин, які обтяжують покарання, є необхідним й достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

У той же час підлягає частковому задоволенню апеляція прокурора, так як суд допустився помилки і визнав обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 - рецидив злочину. Така обставина, відповідно до вимог ст. 89 КК України відсутня тому, що він постановою суду від 11 червня 2009 року звільнений від відбування покарання, у зв’язку із закінченням іспитового строку (т. 4 а. с. 202). Тому, з мотивувальної частини вироку посилання на рецидив злочину підлягає виключенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

апеляційну скаргу помічника прокурора Богунського району міста Житомира ОСОБА_8 задовольнити частково, апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3Є в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Богунського районного суду міста Житомира від 19 липня 2010 року щодо ОСОБА_4 змінити..

Виключити з мотивувальної частини вироку суду вказівку про наявність у ОСОБА_4 обставини, яка обтяжує покарання – рецидив злочину.

В решті вирок Богунського районного суду від 19 липня 2010 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без зміни.

Судді: