Справа № 22-5579/2008р Головуючий у 1 інстанції: Голованов Я.В.

Доповідач: Мороз Л.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючої судді - Мороз Л.Л.

суддів - Лесько А.О., Усика Г.І.

при секретарі - Полонській А.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: ОСОБА_3, ЖБК "Автотранспортники", Київське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на 1/2 частину АДРЕСА_1.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду, а провадження у справі закрити. Мотивує тим, що суд не перевірив введення квартири в експлуатацію, здійснення перепланування та не врахував інтереси їхнього сина ОСОБА_3., який також має право на частину квартири. Вважає, що справу необхідно закрити, у зв"язку з тим, що позивач мав право отримати свідоцтво про право власності через органи приватизації, а не через суд.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно статті 22 КпШС України, який діяв на час винекнення спірних правовідносин, майно набуте подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння користування і розпорядження цим майном.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі з 1983 по 2004 рік. У 1992 році, ОСОБА_2., як член

ЖБК"Автотранспортник-5" повністю сплатив пайовий внесок за АДРЕСА_1. Вказана квартира є спільною сумісною власністю бувшого подружжя, що встановлено рішеннями Деснянського районного суду від 20.03.2006 року, яким за позовом ОСОБА_1 визнано недійсним свідоцтво про право власності на ім"я ОСОБА_2. на вказану квартиру та у рішенні того ж суду від 20.02.2007року, яким ОСОБА_2. відмовлено у встановленні порядку користування вказаною квартирою, оскільки не визначені частки сторін.

Тому суд постановив законне рішення, визнавши за позивачем право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя - АДРЕСА_1.

Доводи апеляції про відсутність правової підстави у позивача звернення до суду є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки із матеріалів справи вбачається наявність у сторін спору щодо визначення часток у спільній сумісній власності подружжя.

Посилання апелянта про наявність перепланування у спірній квартирі не підтверджені доказами та не впливають на визначення частки у спільній сумісній власності, оскільки загальна та житлова площа квартири, яка розташована у багатоквартирному будинку не змінилася.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду законним та обгрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня2008 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.