Справа № 2-982\ 2009 року  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

03 листопада 2009р.  Косівський районний суд, Івано-Франківської області    в складі:  

головуючої-судді: ОСОБА_1,  

секретаря: Боднарук Т.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі і стягнення моральної шкоди,  

в с т а н о в и в:  

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі і стягнення моральної шкоди.  

В судовому засіданні позивач  позов підпримав та пояснив, що 02.04.2009р. він уклав з відповідачем безстроковий трудовий договір, згідно якого він зобов»язувався виконувати розпиловку лісу, а відповідач зобов»язувався оплачувати працю в розмірі мінімальної заробітної плати. Однак, відповідач не виплачував йому заробітну плату, згідно умов укладеного договору, а тому він перестав працювати. На даний час заборгованість відповідача по заробітній платі становить 2190грн. та ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовляється її оплатити.  Крім цього, відповідач наніс йому і моральну шкоду, оскільки він вимушений був в період невиплати заробітної плати шукати для себе додаткові засоби для проживання, а тому моральну шкоду оцінює на суму 3000грн. Просить позов задоволити.  

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 працював у нього на 0,5 ставки з отриманням заробітної плати в сумі 369грн. щомісячно. Однак, виплата заробітної плати не проводилася і заборгованість по її виплаті на даний час становить 1200грн. Вказану суму він згідний оплатити позивачу. Що стосується виплати 2190грн. та моральної шкоди в сумі 3000грн., то не визнає, оскільки вказана сума не відповідає дійсності і нічим не підтверджена.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка та перевіривши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.  

Відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.  

Як вбачається з трудового договору від 02.04.2009р. укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідач зобов»язався оплачувати працю працівника - позивача по справі, у розмірі мінімальної заробітної плати.  

Згідно наказу №1 від 02.04.2009р. ОСОБА_2 прийнятий на посаду помічника рамника на 0,5 окладу з 02.04.2009р., відповідно до вище вказаного безстрокового трудового договору №161, зареєстрованого в Косівському РЦЗ. Місячний тарифний оклад встановлений в сумі 630грн.  

Однак, як встановлено в судовому засіданні за час дії трудового договору відповідач жодного разу не виплачував ОСОБА_2 заробітну плату, що суперечить вимогам ст.24 ЗУ «Про оплату праці».  

Про те, що заробітна плата ОСОБА_2 не виплачувалася не заперечив в судовому засіданні і відповідач та стверджується довідкою виданою ПП ОСОБА_3 від 05.08.2009р., згідно якої вбачається, що заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена.  

Як стверджується наказом №3 від 15.07.2009р. ОСОБА_2 звільнений з посади та кредитний договір  №161 від 02.04.2009р. розірваний.  

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення, що не було  також зроблено ОСОБА_3, чим порушено вимогу вище вказаної норми закону.    

Ст. 117   КЗпП України передбачено, що   в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Однак, жодних коштів позивачем не було отримано, а   тому, згідно трудового договору та відповідно до розрахунку мінімальної заробітної плати передбаченої  ЗУ «Про державний бюджет на 2009р.» заборгованість ОСОБА_3 за період з  02.04.2009р. по 15.07.2009р. становить 2190грн.  

Довідка про доходи видана ОСОБА_3 про те, що заробітна плата позивача нарахована щомісячно в сумі по 369,68грн. та загальна сума доходу за період з квітня 2009р. по липень 2009р. становить 1200,61грн. не відповідає дійсності та суперечить наказу №1 від 02.04.2009р. в якому місячний тарифний оклад встановлений в сумі 630грн.  

Покази свідка ОСОБА_4 суд бере до уваги тільки в тій частині, що він підтвердив, що заробітна плата ОСОБА_2 не виплачувалась та на даний час існує заборгованість по її виплаті. Також його свідчення про те, що позивачу не видана трудова книжка, чим порушено вимогу   статті 47КзпПУ згідно якої вбачається, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.  

Таким чином, враховуючи вище наведене, в судовому засіданні доведено, що відповідачем порушено вимоги трудового законодавства, а тому з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 2190грн.  

Що стосується моральної шкоди, то її слід задоволити частково на суму 200грн., оскільки саме таку суму суд вважає достатньою, для відшкодування моральної шкоди.  

На підставі викладеного ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», ЗУ «Про державний бюджет на 2009р.»  та керуючись  ст. ст. 213 – 215 ЦПК України    суд,  

    в и р і ш и в :  

  Позов задоволити частково.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2190грн. заборгованості по заробітній платі, 200грн. моральної шкоди та 550грн. судових витрат.  

Рішення суду вступає в законну силу після десяти днів з дня проголошення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Суддя: