Справа №22 Ц 2577/2007 Головуючий у 1 інстанції Толкачова Л.А.

Категорія 01, 19 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Назарчука Р.А.,

суддів Березовенко Р.В., Оношко Г.М.

при секретарі Колесник Н.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2007 року у справі за позовом ДП "Вищедубичанський лісгосп" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2005 року ДП "Вищедубичанський лісгосп" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути матеріальну шкоду заподіяну лісовому господарству в розмірі 2094 грн. 40 коп. та судові витрати в розмірі 51 грн.

Свої вимоги обгрунтував тим, що 19 травня 2005 року в ДП "Вищедубичанський лісгосп" Ровжівському лісництві ОСОБА_1 самовільно зрізав сім дерев берези сироростучої, чим завдав шкоду лісовому господарству на суму 2094 грн. 40 коп.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2007 року позовні вимоги ДП "Вищедубичанський лісгосп" задволено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як незаконне, і просив ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтував тим, що суд, задовольняючи позовні вимоги неповно дослідив та невірно оцінив докази, також неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не встановила.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 травня 2005 року ДП "Вищедубичанський лісгосп" Ровжівському лісництві відповідач самовільно, без відповідного дозволу, зрізав сім дерев берези сироростучої, чим завдав лісовому господарству шкоду, розмір якої розрахований на підставі "Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконною рубкою і пошкодженням дерев і чагарників до ступення припинення росту", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 1996 року № 1464 і становить 2094, 40 грн.

Скоєння відповідачем правопорушення підтверджується протоколом та постановою про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Стаття 61 ЦПК України зазначає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 98 ЛК України в ред. 1994 року відповідальність за порушення Лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.100 ЛК України в ред. 1994 року громадяни зобов"язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством україни.

Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів визнає рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.

Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.