Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Іменем України

Ухвала

№243/2010

20 квітня 2010 року. м. Житомир.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В. суддів Ткача С.О., Захарчука С.В.

з участю:

прокурора Селюченко І.І.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Баранівського районного суду від 25 грудня 2009 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, судимого:

-Баранівським районним судом 3 листопада 2000 року за ст. ст. 140 ч. 2, 17 ч. 2 КК України на 2 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням на користь держави 20% заробітку;

-31 січня 2007 року за ст. 186 ч. І КК України до штрафу в розмірі 800 гривень. За несплату постановою Баранівського районного суду від 2 червня 2008 року було замінено на 318 годин громадських робіт;

-8 серпня 2007 року за ст. 164 ч. І КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік 6 місяців;

-11 лютого 2009 року за ст. ст. 164 ч. 2, 71 КК України на 2 роки З місяці обмеження волі,

засудженого за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ст. 304 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст. 296 ч. 2 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання не відбутого покарання за попереднім вироком суду від 11 лютого 2009 року, визначене покарання 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого, засудженого за ст. ст. 186 ч.2, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки, покладенням на засудженого обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7 Російської Федерації, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, не непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

засудженого за ст. 296 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7 Російської Федерації, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого,

засудженого за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_11, не судимого,

засудженого за ст. 296 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки, покладенням на засудженого обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд визнав ОСОБА_1 винним і засудив за те, що він 9 лютого 2009 року близько 3-ї години ночі, в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, за пропозицією ОСОБА_1, із застосуванням насильства, нанесенням побоїв, відкрито викрали у ОСОБА_8 мобліьний телефон ”Соні-Еріксон К-500”, вартістю 950 гривень, з стартовим пакетом "Київстар" вартістю 25 гривень та флеш-карту „Соні” за 160 грн. Всього на загальну суму 1135 гривень. Викрадений мобільний телефон ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продали за 300 гривень ОСОБА_9.

25 червня 2009 року близько 1 години, біля входу у парк відпочинку міста Баранівка, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 в стані алкогольного сп’яніння, безпричинно, з хуліганських спонукань побили ОСОБА_10 та ОСОБА_11. ОСОБА_10 спричинили легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця на лобі. Потерпілому ОСОБА_11 нанесеними побоями завдали фізичного болю. З місця бійки ОСОБА_1 забрав мобільний телефон ОСОБА_10.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, справу направити для проведення додаткового розслідування. Мотивує тим, що покази дав внаслідок обману та застосування до нього працівником міліції фізичного насильства. Суд не взяв до уваги покази потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_12 про те, що він не брав участі у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України. Вважає, що він безпідставно засуджений за ст. 304 КК України, так як вживання спиртних напоїв неповнолітнім у присутності рідних, не містить складу злочину.

Вирок суду щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, не оскаржується.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, втягненні неповнолітнього ОСОБА_4 у злочинну діяльність та вчиненні хуліганства - грубого порушення громадського порядку, з явною неповагою до суспільства, з особливою зухвалістю, групою осіб є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 2. ст. 296 КК України, а покарання винному призначив з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Мотивуючи прийняте рішення суд послався на показання ОСОБА_1, які він дав на досудовому слідстві, визнаючи вину по всіх епізодах пред’явленого обвинувачення. Ці покази ствердились в судовому засіданні іншими доказами. Суд мотивував, чому прийняв до уваги перші покази засудженого і відкинув змінені покази, дані під час розгляду справи судом.

Суд правильно послався на показання потерпілого ОСОБА_8 про те, що його побили і пограбували 08 лютого 2009 року близько 23 години після виходу з кафе „Парус” в місті Баранівка. Детально обставини справи він пояснити не зміг, посилаючись на сильне алкогольне сп’яніння. Пізніше, даний телефонний апарат, ОСОБА_1 продав як особистий ОСОБА_9 за 300 гривень, у якого він був вилучений працівниками міліції. Під час продажі телефону ОСОБА_1 заявив покупцю, що змушений його продати, так як виникла необхідність у коштах.

За клопотанням ОСОБА_1 судом допитувалась у якості свідка ОСОБА_13. Вона пояснила, що ОСОБА_1 знав, який вік має ОСОБА_4. 08 лютого 2009 року вони приходили до них додому в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_4 розповідав, що грабував людей, а ОСОБА_1 стояв і спостерігав за його діями.

Суд також послався на показання засудженого ОСОБА_4, який ствердив, що ОСОБА_1 достовірно знав про його неповнолітній вік і запропонував пограбувати незнайомого, який перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Активну співучасть ОСОБА_1, у вчиненні разом з ними хуліганства в стані алкогольного сп’яніння, з побиттям ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтвердили засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та потерпілі. Телефонний апарат потерпілого ОСОБА_10 був привласнений після бійки ОСОБА_1.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 покази давав добровільно, заяв про недозволені методи слідства не подавав.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи зазначені апелянтом про його безпідставне засудження, є надуманими. Підстав для скасування вироку суду, не встановлено.

Враховуючи особу ОСОБА_1, призначене йому покарання є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів.

Тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Баранівського районного суду від 25 грудня 2009 року щодо нього - без зміни.

Судді: