2а-1916|09/0523                          

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

04 листопада 2009 року                                         м. Донецьк

Київський районний суд  м. Донецька

в складі:

головуючого судді:      Павленко Л.М.

при секретарі:      Малаховой О.Г.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  у залі Київського районного суду м. Донецька  цивільну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових  виплат

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1  звернувся до Київського районного суду  м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових  виплат у сумі 8665гр.

В обгрунтування позову ОСОБА_1  посилається на наступні підстави: так, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантіях їх соціального захисту», він набув статус інваліда війни 3  групи. Названим законом передбачена виплата Управлінням праці та соціального захисту населення разової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Не зважаючи на його звернення, відповідач в особі Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради відмовляється від сплати разової допомоги в повному обсязі. Тому просить суд визнати відмову в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради суму щорічної разової допомоги за  2007р. – 406х7-300гр.=2542гр.; за 2008р.. у розмірі  3017гр.  з розрахунку /481гр. х7-350/фактично сплачена сума/=3017гр., за 2009р. - 3106гр. з розрахунку 498х7-380= 3106гр, а всього  - 8665гр.

 Позивач просив справу розглянути без нього на позові наполягає.

Представник відповідача-Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної  у м. Донецьку  ради  про час розгляду справи сповіщений належним чином. До суду не прибув, надіслав заяву про розгляд  справи  за його відсутність. Згідно зі ст. 122 КАСУ суд розглядає справу за відсутністю  сторін.

Суд,  дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до вимог, які містяться у ст.7 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 р. №458/95 - ВР з наступними змінами та доповненнями до нього, ОСОБА_1 має статус інваліда війни Ш групи і йому видано відповідне посвідчення .Перелік пільг інвалідам війни міститься у ст.13 названого Закону.

ч.5 ст.13 Закону регламентована виплата разової грошової допомоги інвалідам війни Ш групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком до 05 травня щорічно.

А ст.17 названого Закону, зобов'язання по виплаті такої разової грошової допомоги покладено на органи праці та соціального захисту населення.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи    з    загальних    засад    пріоритетності    законів    над    урядовими нормативними актами при вирішені   даної справи, підлягає застосуванню ч.5 ст.13,17 Закону   України   «Про   статус   ветеранів   війни,   гарантії  їх   соціального   захисту»   з урахуванням мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Крім того, п.1,6 ст.92,22 Конституції України передбачено, що обсяг прав та гарантій громадянина встановлюються  законами України. Звуження змісту та обсягу прав та громадян шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

Правовою гарантією забезпечення державою прав громадян, у тому числі і на отримання передбачених законами України пільг та гарантій, є виконання Державою прийнятних на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України так і ст.8 КАС України.

Суд вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку  в виплаті разової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком ОСОБА_1 за 2007р., 2008р.,2009р.   є неправомірною.

Згідно з ч.З ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Згідно довідки відповідача   позивачеві  була виплачена  щорічна разова допомога до 5 травні за 2007р. – 300гр.: за 2008р. – 350гр.; за 2009 р. – 380 гр.

Згідно  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             р.» від 19.12.2006р. №489-У прожитковий мінімум становить                                                                                                                                406гр.

Так як, в основі розрахунку мінімальної пенсії за віком покладено прожитковий мінімум, який зазначається для певної категорії осіб  у розмірі 406гр., а  також приймаючи до уваги, що право позивача на одержання грошової допомоги  у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком порушено у квітні 2007 р., то для обчислення одноразової допомоги слід взяти до розрахунку саме 406 грн. Приймаючи до уваги, що відповідач в особі Управління праці та соціального захисту населення Київського  районної  у м. Донецьку   ради , виплатив  за 2007 рік - 300 грн. в рахунок разової грошової допомоги, то до сплати належить 2542грн., виходячи із розрахунку (406 грн. х 7- 300грн.(фактично сплачена сума)=2542гр, яку і слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1

Згідно  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» з відповідними змінами до нього від 28.12.2007р. №107-У1 прожитковий мінімум з 01.04.2008 р. становить 481 грн.

Так як, в основі розрахунку мінімальної пенсії за віком покладено прожитковий мінімум, який зазначається для певної категорії осіб  у розмірі 481гр., а  також приймаючи до уваги, що право позивача на одержання грошової допомоги  у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком порушено у квітні 2008 р., то для обчислення одноразової допомоги слід взяти до розрахунку саме 481 грн. Приймаючи до уваги, що відповідач в особі Управління праці та соціального захисту населення Київського  районної  у м. Донецьку   ради , виплатив  за 2008 рік - 350 грн. в рахунок разової грошової допомоги, то до сплати належить 3017 грн., виходячи із розрахунку (481 грн. х 7= 3367грн., - 350грн.(фактично сплачена сума)=3017гр, яку і слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.»  прожитковий мінімум становить 498 грн., то до сплати підлягає 3106гр. з розрахунку  498х7-380гр.=3106гр. А всього  недонарахована сума за 2007-2009р. складає 8665гр.

Доводи відповідача - представника Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради суд вважає неспроможними саме з тих міркувань, що Конституція України не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав людини. І хоча Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради  дійсно, не є розпорядником бюджетних коштів, але "саме на органи праці та соціального захисту населення законодавець покладає обов'язки по виплаті разової грошової допомоги (ст. 17'3акону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого ст. 99 КАС України, то згідно зі ст. 3 Конституції України права і свободи  людини та їх гарантії  визначають зміст і спрямованість  діяльності держави. Держава  відповідає  перед  людиною  за свою діяльність. Виходячи з вказаних засад Конституції, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був скерувати свою діяльність на своєчасне виконання ЗУ   «України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 р. №458/95 - ВР з наступними змінами і доповненнями до нього», тобто нарахувати та виплатити позивачу допомогу до 5 травня як інваліду війни, однак він цього не зробив, чим порушив права позивачки. Оскільки відповідач не виконав своїх конституційних обов»язків перед позивачем, тобто з моменту появи у позивача права на вказану допомогу та до цих пір, суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давнини, а тому нема потреби його поновлювати.

Таким чином, оскільки відповідач не перерахував розмір допомоги позивачу, та сплачував у меншому розмірі, ніж передбачено законом, суд визнає дії посадових осіб відповідача неправомірними, та  стягує недовиплачену суму 8665 гр. на користь позивача.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст.2,4,8,11,17,158-163 КАС України, на підставі ч.2 ст.19,22,46, п.п.1,6 ст.92 Конституції України, ст.7,13,17' Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 р. №458/95 - ВР з наступними змінами і доповненнями до нього,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов   ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Київської ради  у м. Донецьку,   грошову  допомогу у розмірі 8665 /вісім тисяч шістьсот шістьдесят п*ять/ грн. за рахунок коштів Державного Бюджету України на користь   ОСОБА_1 .

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.  

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

ОСОБА_2 Павленко

Справа № 2-а-1916/09/0523  

УХВАЛА

04 листопада 2009 року                                         м. Донецьк

Київський районний суд  м. Донецька

в складі:

головуючого судді:      Павленко Л.М.

при секретарі:      Малаховой О.Г.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  у залі Київського районного суду м. Донецька  цивільну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових  виплат

В С Т А Н О В И В

До Київського районного суду м. Донецька  надійшов зазначений адміністративний позов.

Ухвалою суду від 29.05.2009р. було відкрито провадження  у справі та призначено до попереднього судового розгляду.

По суті  справа призначена на 04.11.2009 року.

До початку судового засідання  від сторін надійшли заяви про розгляд справи  за їхньої участі.

Відповідно до ст. 122 КАС України у разі надходження  від усіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, клопотання про розгляд справи без їхньої участі , справа розглядається  у порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 КАС України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Керуючись ст. 122 КАСУ, суд  

П О С Т А Н О В И В

Розгляд адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення  Київського  районної  у м. Донецьку   ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових  виплат провести у порядку письмового провадження.  

Ухвала  оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                         Л.М.ПАВЛЕНКО