ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
Справа №4-8/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2009 року м. Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Дудар І.В., за участю заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону підполковника юстиції Деміди В.В., захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянувши подання помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Грищенко Р.С., погодженого з військовим прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по відношенню військовослужбовця військової частини А2920 майора
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має двох дітей, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст. ст. 263 ч. 1, 410 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст 263 ч. 1, 410 ч. 2 КК України, а саме в тому, що він, проходячи військову службу на посаді начальника цеху № 5 ремонту стрілецької зброї військової частини А2920, тобто будучи військовою службовою особою, зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, протягом 2007 та 2009 років, вчинив, без передбаченого законом дозволу, зберігання, ремонт, передачу вогнепальної зброї: 15 пістолетів ТТ калібру 9 мм., двох пістолетів-автоматів МП-38, дев’яти револьверів «Наган», двох автоматів «АК-74», трьох гвинтівок «СВД», а також 27 березня 2009 року, близько 17 години 10 хвилин, за попередньою змовою групою осіб, з цеху №5 ремонту стрілецької зброї викрав: сім револьверів «Наган», два автомати «АК-74», тридцять магазинів до автоматів «АК-74».
В поданні слідчий просить обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що за законом за вчинені підозрюваним злочини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки, посилається на характер та суспільну небезпеку вчинених ним злочинів, а також зазначає, що знаходячись на волі ОСОБА_5 може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, схиляти свідків до давання неправдивих показань, знищити предмети та документи, які мають значення речових доказів, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Із матеріалів справи вбачається, що 28 березня 2009 року відносно ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 410 ч. 2 КК України.
29 березня 2009 року військовим прокурором Миколаївського гарнізону порушено кримінальну справу відносно командира військової частини А2920 полковника ОСОБА_6, заступника командира підполковника ОСОБА_7, начальника цеху №5 ремонту стрілецької зброї майора ОСОБА_5, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, яку об’єднано в одне провадження із кримінальною справою, порушеною стосовно ОСОБА_5 за ст.410 ч.2 КК України.
Затримання ОСОБА_5 29 березня 2009 року о 01 годині 35 хвилин в порядку ст. 115 КПК України підтверджується протоколом затримання.
Постановою військового суду від 30 березня та 7 квітня 2009 року було продовжено затримання ОСОБА_5 відповідно до 10 і 15 діб.
З наданих до суду матеріалів також вбачається, що 6 квітня 2009 року ОСОБА_5 пред’явлене обвинувачення за ст.ст. 263 ч. 1, 410 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 відмовився надавати пояснення з приводу подання слідчого, однак зазначив, про те, з поданням слідчого про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту він не згоден та просив суд обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Захисник обвинуваченого також не погодився з поданням слідчого про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та пояснив, що для задоволення зазначеного подання не має достатніх підстав, передбачених законом. При цьому він зазначив, що ОСОБА_5 не має наміру ухилятися від слідства, перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки він фактично визнав протиправність своїх дій, дає свідчення слідству, тривалий час проходить військову службу і позитивно характеризується командуванням частини, має на утриманні двох дітей та постійне місце проживання, а тому просив обрати щодо ОСОБА_5 інший запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Слідчий в провадженні якого знаходиться справа та прокурор в судовому засіданні підтримали подання та просили його задовольнити виходячи з того, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому числі і в скоєні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі більш ніж на 3 роки, підвищеної суспільної небезпеки злочинів, оскільки мова йде про викрадання вогнепальної зброї за попередньою змовою групою осіб шляхом використання службового становища. Також вони зазначили про те, що на цей час слідством ще не встановлено всієї кількості викраденої вогнепальної зброї, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 знаходячись на волі, шляхом використання свого службового становища може впливати на покази підлеглих чим перешкоджати встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність та ухилитися від слідства та суду.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи зазначенні в поданні, заслухавши пояснення обвинуваченого, слідчого та захисника, а також думку прокурора, суд вважає необхідним подання задовольнити та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 буде намагатися ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки він обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, слідством встановлені об’єктивні дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях саме ОСОБА_5, тривалий характер цих протиправних дій, які за своїми правовими ознаками становлять підвищену суспільну небезпеку, оскільки мова йде про викрадання вогнепальної зброї, шляхом зловживання службовим становищем.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ще до його затримання, під час прокурорської перевірки, будучи військовою службовою особою, намагався чинити тиск на підлеглих, вказуючи ним про ненадання працівникам прокуратури необхідної інформації, що прямо свідчить про те, що обвинувачений знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином суд вважає, що інші запобіжні заходи, в тому числі і підписка про невиїзд, не можуть забезпечити належного виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків та його належної поведінки.
Відносно ж посилань захисника на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться двоє дітей, він тривалий час проходить військову службу та позитивно характеризується, то зазначені обставини судом приймаються до уваги, але вони, на думку суду, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового слідства.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги вік обвинуваченого, його стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання, від діяльності та займану ним посаду, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 14, 148, 150, 155, 158, 165, 165-1, 165-2 КПК України, військовий місцевий суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 410 ч. 2. 263 ч. 1 КК України, обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням у слідчого ізолятору міста Миколаєва.
Контроль за виконанням даної постанови покласти на військового прокурора Миколаївського гарнізону.
На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України протягом трьох діб.
Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.
Головуючий: О.В. Семенчук