ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
Справа №3-3/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2009 року місто Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Гаркавенко О.І., за участю заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону підполковника юстиції Деміди В.В., адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Миколаєві в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця за контрактом військової частини А1890 солдата
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1в с. Шевченково, Очаківського району, Миколаївської області, одруженої, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, не судима, на військовій службі за контрактом з серпня 2007 року, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1,
яка згідно протоколу про адміністративне правопорушення обвинувачується у скоєнні корупційного діяння, передбаченого ст. 1 ч. 2 п. “а” Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4, проходячи військову службу у військовій частині А-1890 на посаді бухгалтера фінансово-економічної служби, відповідно до наказу командира військової частини №240 від 4.12.2007 року була призначена до тимчасового виконання вакантної посади помічника начальника полігону – начальника фінансово-економічної служби, тобто в період виконання цієї посади була військовою посадовою особою, яка за своїми функціональними обов’язками була наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо організації і ведення фінансового господарства, забезпечення контролю за витрачанням коштів, додержання фінансової дисципліни тощо.
У зв’язку з виконанням зазначеної посади, ОСОБА_4 безпосередньо відповідала за своєчасність і правильність нарахування грошового забезпечення і на протязі 2008 року особисто здійснювала ці нарахування шляхом внесення відповідних сум до роздавальних відомостей і списків військовослужбовців на їх карткові рахунки в банківських установах.
В період проходження служби на вищезазначеної посаді ОСОБА_4, будучи особою яка займається професійною діяльністю по практичному виконанню задач і функцій держави, умисно, знаючи вимоги керівних документів, в порушення п.п.7.1, 7.3. Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України, затвердженого наказом МО України № 75 від 5.03.2001 року, п.п. 7.5, 7.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України, затвердженою наказом МО України № 260 від 11.06.2008 року, проводила собі нарахування грошового забезпечення виходячи з посадового окладу начальника фінансово-економічної служби, в тому числі і за періоди: з 11 лютого по 2 березня 2008 року, з 1 по 5 квітня 2008 року, з 15 по 17 травня 2008 року, з 28 липня по 26 серпня 2008 року, з 24 вересня по 6 жовтня 2008 року, з 20 жовтня по 14 листопада 2008 року і з 24 листопада 2008 року по 24 лютого 2009 року, коли відповідно до наказів командира військової частини А-1890, обов’язки начальника ФЕС не виконувала, у зв’язку з наданням їй відпусток на навчання, лікування за хворобою, планової відпустки і таким чином незаконно отримала матеріальні блага у сумі – 1183 гривні 82 копійки, чим завдала збитки державі.
Вище викладені обставини були виявлені органами військової прокуратури і оскільки було визнано, що в діях ОСОБА_4 є тільки формальні ознаки злочину передбаченого ст. 423 ч. 1 КК України, то в порушенні кримінальної справи відносно неї постановою від 12 березня 2009 року було відмовлено, а її дії розцінені як корупційне діяння, у зв’язку з чим і було складено протокол.
В судовому засіданні ОСОБА_4 з протоколом не погодилася та вказала, що в її діях не має корупційного діяння, оскільки вона фактично у 2008 році, в зазначені періоди (за виключенням – з 28.07.2008 по 26.08.2008 року, коли була у планової відпустці і у відпустці за сімейними обставинами) знаходилася на службі і виконувала обов’язки за посадою начальника фінансово-економічною служби, тому і нараховувала собі грошове забезпечення, виходячи з окладу начальника ФЕС. Нарахування грошового забезпечення за серпень 2008 року, в період знаходження її у відпустці проводила не вона , а інший бухгалтер, тому вона не знає, чому їй було проведено таке нарахування.
Також ОСОБА_4 пояснила, що про видання наказів по частині про невиконання нею обов’язків начальника ФЕС їй не було відомо, оскільки була домовленість з командиром військової частини проте, що накази про її відсутність видаватися не будуть, а вона буде виходити на службу і виконувати обов’язки начальника ФЕС, що вона і робила.
Крім того, ОСОБА_4 пояснила, що вона не була ознайомлена з порядком нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, а саме: з наказом МО №75 та затвердженим ним «Положенням про нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України» та «Інструкціїю…» затвердженою наказом МО України № 260, а проводила нарахування тільки на підставі роз’яснень і зразків відомостей, які їй надала попередня бухгалтер, виконуюча обов’язки начальника ФЕС.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_4 не визнала свою провину у скоєнні корупційного діяння, її винність підтверджується сукупністю доказів, досліджених в ході судового засідання.
Так, відповідно до наказу командира військової частини А-1890 від 4.12.2007 року № 240, солдат за контрактом ОСОБА_4 (на той час ОСОБА_15), прийняла посаду помічника начальника полігону-начальника фінансово-економічної служби, і її допущено до тимчасового виконання зазначеної вакантної посади.
З досліджених в суді роздавальних відомостей та списків в/с в/ч А-1890, якими проведено зарахування грошового забезпечення на карткові рахунки вбачається, що протягом лютого – листопада 2008 року ОСОБА_4 отримувала грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу начальника ФЄС.
Наказами командира в/ч А-1890 №30 від 11.02.2008 р. №65 від 1.04.08 №185 від 24.09.08 року, №193 від 6.10.2008 року, №205 від 22.10.08 року. №224 від 14.11.2008 року, №234 від 28.11.08 року, а також довідкою щодо тимчасового виконання обов’язків начальника ФЕС на час відсутності ОСОБА_4 підтверджується, що з 11.02.08 по 1.03.08 року ОСОБА_4 знаходиться у відпустці для здачі залікової сесії, а тимчасове виконання обов’язків начальника ФЄС було накладено на бухгалтера ОСОБА_6, з 1 по 5 квітня 2008 р. ОСОБА_4 було звільнено від службових обов’язків через хворобу, виконання обов’язків начальника ФЄС покладено на бухгалтера ОСОБА_7, з 15 по 17 травня 2008 року ОСОБА_4 звільнено від виконання службових обов’язків через хворобу, з 28.07.08 по 26.08.08 ОСОБА_4 знаходилася у черговій відпустці, виконання обов’язків начальника ФЄС було покладено на бухгалтера ОСОБА_8, з 01.09.08 по 3.09.08 р. ОСОБА_4 вибула у відпустку за сімейними обставинами, виконання обов’язків покладено на бухгалтера ОСОБА_8, з 24.09 по 6.10.08 р. ОСОБА_4 знаходилась на лікуванні у військовому шпиталі, обов’язки начальника ФЕС виконувала бухгалтер ОСОБА_8 , з 20.10. по 14.11.08 р. ОСОБА_4 знаходилася у відпустці у зв’язку з проходженням виробничої практики, обов’язки начальника ФЕС виконувала бухгалтер ОСОБА_8, з 25.11.08 по 24.02.2009 року ОСОБА_4 вибула у відпустку для здачі державних екзаменів, обов’язки начальника ФЕС виконувала бухгалтер ОСОБА_6
Згідно довідки заступника начальника фінансового відділу Миколаївського ОВК майора ОСОБА_9, якого було залучено до прокурорської перевірки, ОСОБА_4 за період тимчасового виконання посади помічника начальника полігону-начальника ФЕС, безпосередньо відповідала за правильність нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, однак в порушення вимог ст. 88 Статуту Внутрішньої Служби, ст. 3.3.2 Положення про фінансове господарство військової частини ЗС України, ст. 7.5, 7.1, 13.1, 15.14, 31.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення в/с ЗС України, затвердженої наказом МОУ № 260 від 11.06.2008 року, допустила порушення нарахування грошового забезпечення, чим завдала збитки державі на суму 1183 гривні 82 коп, які підлягають стягненню з неї.
Також з довідки та доданого до неї розрахунку вбачається, що ОСОБА_4 завдала вказані вище збитки у зв’язку з тим, що проводила нарахування собі грошового забезпечення виходячи з окладу начальника ФЕС в тому числі і за періоди коли відповідно до наказів командира військової частини А-1890 була звільнена від виконання цих обов’язків, знаходячись у відпустках або на лікуванні і виконання зазначених обов’язків було покладено на інших осіб, які отримували за це доплату.
Допитаний в суді в якості свідка ОСОБА_9, пояснив, що особа яка нараховує грошове забезпечення в/с обов’язково повинна знати вимоги Положення та Інструкції про виплату грошового забезпечення в/с, оскільки без цього не можливо зробити розрахунки.
Також ОСОБА_9 в судовому засіданні надав довідку-розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_4 за період з січня по грудень 2008 року, в якій зазначив суми, які ОСОБА_4 отримувала, та які повинна була отримувати відповідно до вимог керівних документів стосовно тимчасового виконання посади з якої вбачається, що ОСОБА_4 за лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2008 року нараховане грошове забезпечення з переплатою.
Допитаний в якості свідка командир військової частини ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що при проведенні прокурорської перевірки було виявлено, що ОСОБА_4 не правильно проводила собі нарахування грошового забезпечення за тимчасове виконання обов’язків начальника ФЕС, оскільки проводила собі нарахування і за той час коли фактично цих обов’язків не виконувала. Також ОСОБА_10 пояснив, що накази по частині про звільнення ОСОБА_4 від виконання обов’язків ТВО начальника ФЕС видавалися своєчасно, доводились до осіб, які призначалися до виконання зазначених обов’язків і передавалися до фінансової служби для врахування при нарахуванні заробітної плати та грошового забезпечення. Нарахування грошового забезпечення в/службовцям безпосередньо здійснювала ОСОБА_4. Ніякої домовленості з нею про те, що знаходячись у відпустках вона буде продовжувати виконувати обов’язки начальника ФЕС і накази по частині не будуть видаватися, не було.
Рапорти ОСОБА_4 про надання їй відпусток та звільнення від службових обов’язків у зв’язку з хворобою, досліджені в судовому засіданні, підтверджують ті обставини, що накази відносно ОСОБА_4 дійсно видавалися своєчасно, оскільки на них є відповідні відмітки про видання наказів.
Про те що накази відносно звільнення ОСОБА_4 від виконання обов’язків нач.ФЕС видавалися і ОСОБА_4 про них знала, в суді вказали також і допитані в якості свідків ОСОБА_6,ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також це підтверджується і відомостями нарахування заробітної плати працівникам військової частини, з яких вбачається, що особі яка тимчасово виконувала обов’язки начальника ФЕС проводилася доплата за це і саме ці відомості підписувала і контролювала правильність нарахування сама ОСОБА_4.
Передача наказів із стройової частини у фінансову частину підтверджується книгою передачі і отримання витягів наказів, яка була досліджена в суді, де є в тому числі і підписи ОСОБА_4 про отримання витягів з наказів.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, військовий суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_4 в скоєнному знайшла своє підтвердження в повному обсязі.
Що ж стосується заяв ОСОБА_4 про те, що вона фактично в зазначені періоди виконувала обов’язки начальника ФЕС, та знаходилась на службі і нічого не знала про накази командира частини, та про те що вона не знала вимоги керівних документів про порядок виплати грошового забезпечення в/службовцям, оскільки її з ними не знайомили і для використання в роботі не надавали, показання свідків ОСОБА_10, та робітників бухгалтерії військової частини є неправдивими, так як командир зацікавлений в розгляді справи, а робітники залежні від командира і тому дають вигідні йому показання, то суд їх розцінює як спосіб захисту ОСОБА_4 і бажання таким чином уникнути відповідальності.
Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що показання свідків допитаних в суді, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, по обставинам нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям ОСОБА_4, в тому числі і собі, нарахування заробітної платні працівникам, видання наказів по стройовій частини, надання їх в фінансову службу та по іншим обставинам справи, не тільки узгоджуються між собою, а і підтверджуються дослідженими в суді документами.
Крім того, в судовому засіданні сама ОСОБА_4 пояснила, що при прийняті до уваги наказів командира частини про звільнення її від виконання обов’язків начальника ФЕС нарахування грошового забезпечення їй зроблено неправильно, що вказує на те що ОСОБА_4 була обізнана з порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.
Відносно показань ОСОБА_11, який до грудня 2008 року проходив військову службу у військовій частині А-1890 на посаді командира комендантського взводу, про те, що ОСОБА_4 ( його дружина) протягом лютого-листопада фактично знаходилась на службі і виконувала обов’язки начальника ФЄС, за виключенням періодів, коли вона була у черговій відпустці і у відпустці за сімейними обставинами, то вони підтверджують лише той факт, що ОСОБА_4 дійсно епізодично, будучи звільненою від виконання службових обов’язків начальника ФЄС, виходила на службу по службовим справам, однак ці обставини ніяк не можуть свідчити, що вона виконувала зазначені обов’язки, накази командиром про виконання нею обов’ язків за ці періоди не видавалися, а грошове забезпечення військовослужбовцям нараховується, в тому числі, і на підставі наказів командира.
Крім того, свідок ОСОБА_11 в суді пояснив, що йому відомо про написання його дружиною рапортів командиру частини про її звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з навчанням, відпустками та хворобою, що свідчить про те, що ОСОБА_4 було відомо про видання наказів по частині.
Органи прокуратури дії ОСОБА_4 по незаконному нарахуванню нею собі грошового забезпечення протягом лютого-листопада 2008 року кваліфікували, як корупційне діяння, передбачене ст.1 ч.2 п. «а» ЗУ «Про боротьбу з корупцією», при цьому вони в протоколі зазначили, що ОСОБА_4 підлягає відповідальності за скоєння протиправних дій по незаконному нарахуванню собі грошового забезпечення за період з лютого по листопад 2008 року.
Однак відповідно до ст. 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією» адміністративне стягнення за корупційні діяння, або інші правопорушення, пов’язанні з корупцією, може бути накладено не пізніш ніж через шість місяців, з дня його вчинення, а оскільки в суді встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_4 незаконного нарахування собі грошового забезпечення, за період з лютого по вересень минуло більш ніж шість місяців, то за цей час на неї не може бути накладено адміністративне стягнення.
Відносно ж нарахування грошового забезпечення Бутанською, протягом жовтня-листопада 2008 року, то оскільки вона в цей час тимчасово виконувала посаду помічника начальника полігону – начальника фінансово-економічної служби військової частини А-1890, тобто була військовою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, використала своє службове становище і незаконно нараховувала собі грошове забезпечення, виходячи з посадового окладу начальника ФЕС за період з 1 по 6 і з 20 по 31 жовтня, з 1 по 14 та з 24 по 30 листопада 2008 року, коли фактично цих обов’язків не виконувала, у зв’язку з чим отримала матеріальні блага відповідно на суму 159.01 та 115.32 гривень, а всього на загальну суму – 274, 33 гривень, то скоєнне нею військовий суд кваліфікує за ст. 1 ч. 2 п. “а” Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
При визначенні міри відповідальності суд бере до уваги, що ОСОБА_4 позитивно характеризується командуванням частини, як фахівець-бухгалтер, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, військову службу проходить не тривалий час та не встигла отримати належного військового виховання, та досвіду і практики роботи у фінансової частині.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією», ст.ст. 15, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовий місцевий суд,
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1 ч. 2 п. “а” Закону України “Про боротьбу з корупцією” та на підставі ст. 7 ч. 1 цього ж Закону накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку та опротестовано військовим прокурором у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом десяти днів з дня винесення постави.
Головуючий:
О.В. Семенчук
Згідно:
Помічник заступника голови військового
місцевого суду Миколаївського гарнізону К.А. Сидорчук