ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ  

Справа №1-2/2009  

ВИРОК  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 січня 2009 року                                                                                                місто Херсон

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Сидорчук К.А., з участю державного обвинувача військового прокурора Херсонського гарнізону підполковника юстиції Ігнатова К.В.,    

у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні у військовій частині 3056 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця за контрактом військової частини А-1604 солдата                                                              

ОСОБА_3, який народився                                                    ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахчисарай АР Крим, громадянина України,  з професійно-технічною освітою,    не одруженого,  раніше не засудженого,  на  військовій службі за контрактом з червня   2008   року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3  ст.407 КК України.

Судовим слідством військовий  суд

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

Солдат ОСОБА_3, проходячи військову службу за контрактом в військовій частині А-1604, що дислокується в с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, на посаді начальника електростанції взводу спеціальних машин аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення, бажаючи тимчасово ухилитися від військової служби,  19 вересня 2008 року у військову частину без поважних причин не з’явився та став проводити час на власний розсуд в м. Херсоні, де проживаючи у знайомої, влаштувався на роботу і переховувався від командування частини і правоохоронних органів.

6 листопада 2008 року ОСОБА_3 було затримано в м. Херсоні представниками військової частини А-1604 та доставлено у військову службу правопорядку.

Підсудний  ОСОБА_3  свою провину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що дійсно 19 вересня 2008 року, він не вийшов на службу, оскільки боявся притягнення його до дисциплінарної відповідальності з боку командування частини за порушення ним військової дисципліни та переведення знову на строкову службу.  

Знаходячись незаконно поза межами частини він проживав у знайомої в м. Херсоні, де підробляв на різних  роботах та проводив час на власний розсуд, відпочиваючи від служби.

6 листопада 2008 року,  пояснив далі ОСОБА_3, в м. Херсоні біля торгівельного центру «Альф» його  зустріли представники військової частини А-1604, після чого доставили до військової служби правопорядку де його затримали. Опір він при цьому не чинив, оскільки мети зовсім ухилитися від військової служби не мав і збирався повернутися на службу.

Крім особистого визнання своєї вини, винність ОСОБА_3 в скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні, показав, що від військовослужбовця за контрактом ОСОБА_2, в підпорядкуванні якого знаходився ОСОБА_3, йому стало відомо про те, що останній не прибув на службу 19  вересня 2008 року і його пошук позитивних результатів не дав.

Із показань свідка ОСОБА_5 видно, що  6 листопада 2008 року він знаходячись в м. Херсоні з іншими військовослужбовцями частини, виконуючи розпорядження командування про пошук ОСОБА_3, зустріли останнього біля торгівельного центру «Альф», після чого доставили його до військової служби правопорядку, де ОСОБА_3 було затримано.

Затримання ОСОБА_3 підтверджується також протоколом затримання його від 6 листопада 2008 року.

З наказу командира військової частини А-1604  № 122 від 10 червня 2008 року видно, що солдат ОСОБА_3 уклав контракт  із командиром військової частини терміном на 3 (три) роки з 10 червня 2008 року по 9 червня 2011 року та зарахований на військову службу за контрактом, на всі види забезпечення та призначений на посаду  начальника електростанції взводу спеціальних машин аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення.  

Згідно висновку амбулаторної психіатричної експертизи № 840, ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням не страждав і не страждає, не відмічені в нього і тимчасові розлади психічної діяльності. В період вчинення злочину він усвідомлював свої дії та міг керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Висновки експертів обґрунтовані и не суперечать вивченим в суді доказам, у зв’язку з чим військовий суд визнає ОСОБА_3 осудним.  

Військово-лікарська комісія визнала ОСОБА_3 придатним до військової служби.

Таким чином суд вважає, що винність ОСОБА_3 у скоєному ним злочині, знайшла підтвердження у повному обсязі.  

Оскільки солдат ОСОБА_3, з метою тимчасово ухилитися від військової служби самовільно без поважних причин не з’явився на військову службу і незаконно знаходився поза межами частини в період  з 19 вересня по 6 листопада 2008 року, тобто тривалістю понад  один місяць,  вчинене ним військовий суд кваліфікує по ч.3 ст.407 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання, навчання та по військовій службі командуванням  характеризується з позитивного боку,  щире каяття і визнання неправомірності своїх дій та активне сприяння розкриттю злочину, а також той факт, що він прослужив у Збройних Силах України не тривалий час та не отримав належного військового виховання.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину ОСОБА_3, особу винного і обставини справи, що пом'якшують покарання, а також той факт, що ОСОБА_3 знаходиться під вартою з 6 листопада 2008 року, військовий суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м’якого покарання ніж передбачено санкцією ст. 407 ч. 3 КК України, застосувавши ст.60 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 407 КК України на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді арешту  строком на 6 (шість) місяців з відбуванням на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.  

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з  моменту прибуття на гауптвахту для відбуття покарання, з урахуванням строку затримання та  попереднього ув’язнення з 6 листопада 2008 року по 13 січня 2009 року.  

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 – взяття під варту  - змінити на підписку про невиїзд  до набрання вироком законної сили та звільнити його з під варти в залі суду.  

Судові витрати у сумі 448 (чотириста сорок вісім) гривень 33 копійки, які складаються із коштів, витрачених на проведення судово-психіатричної експертизи, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                                                                                             О.В. Семенчук