Судове рішення #6729576

 



ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ  

Справа № 1-10/2009

В И Р О К  


І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  


15 червня 2009 року                                                                                             м. Миколаїв  


Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Сидорчук К.А., з участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., захисника-адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4,

у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А-3767 старшого лейтенанта


ОСОБА_5,  що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Херсоні, українця, громадянина України,  з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, військову службу в якості офіцера проходив з червня 2005 року по січень 2009 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,  


у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 296 ч. 4, 122 ч. 1  КК України.


Судовим слідством військовий  суд  


В С Т А Н О В И В :  


Старший лейтенант ОСОБА_5, проходячи військову службу у військовій частині А3767, яка дислокується у м. Миколаєві,  9 листопада 2008 року був відряджений командуванням частини  до військової частини А1670  м. Вінниці.

В цей же день, біля 21 години 50 хвилин,  ОСОБА_5, перебуваючи в громадському місці – купейному вагоні № 10 швидкого поїзду № 109 сполученням Херсон-Львів, знаходячись  в коридорі вагону у стані алкогольного сп’яніння, підійшов до раніше не знайомої йому громадянки ОСОБА_6, яка знаходилась біля купе провідника та  грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, явно та демонстративно зневажаючи встановлені в суспільстві правила поведінки, в грубій образливій формі наказав їй принести йому горілки.  

Будучи невдоволений відмовою у виконанні його вимоги та зауваженнями з боку ОСОБА_6 та її співмешканця  ОСОБА_4, який в цей час перебував разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5 став образливо висловлюватися на їх адресу, супроводжуючи свої дії демонстрацією наявного у нього пристрою вітчизняного виробництва  для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями марки РКС-5 «Ринг» НОМЕР_1.  

З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4  став вимагати від ОСОБА_5 вибачитись, але останній, продовжуючи порушувати громадський порядок, демонстративно незважаючи на встановлені в суспільстві правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок відштовхнув ОСОБА_4 не даючи йому можливості пройти біля нього, після чого дістав вищезазначений пристрій і здійснив два постріли в область живота ОСОБА_4, у зв’язку з чим останній кинувся на ОСОБА_5 та почав блокувати йому руки та між ними зав’язалася бійка, в ході якої ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 численні удари в область голови і рук рукояткою пістолету.

Почувши шум  у коридорі вагону,  ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які їхали разом з ОСОБА_5 розборонили бійку.

В результаті таких дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження: перелом 1-ого пальця правої кисті, який  відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження; рани на передній черевній стінці зліва (від пострілів) – до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я;  рани на волосяній частині голови, в ділянці 1-ого пальця правої кисті, садни на спинці носу, лівій руці, синці на руках – до легких тілесних ушкоджень.      

Підсудний ОСОБА_5 свою провину у викладеному вище визнав частково та при цьому пояснив, що 9 листопада 2008 року він, знаходячись в коридорі вагону №10 поїзду № 109 сполученням Херсон-Львів, підійшов до раніше йому не знайомої ОСОБА_6 та почав з нею розмову, коли з’явився ОСОБА_4 та почав грубити йому та штовхати на що він йому відповів такими ж діями, після чого між ними зав’язалася бійка, в ході якої ОСОБА_4 звалив його на підлогу та почав душити. Оскільки він (ОСОБА_5) не міг звільнитися від ОСОБА_4, то дістав з кобури належний йому револьвер марки «Ринг» для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями та двічі через светр вистрілив у тулуб ОСОБА_4 і лише після цього звільнився від захвату. Не дивлячись на постріли, бійка між ним і  ОСОБА_4 продовжувалась, в ході якої він дійсно наносив йому удари в різні частини тіла,  в тому числі і рукояткою пістолету по голові та руках.      

Хуліганських дій, пояснив далі ОСОБА_5, він не вчиняв, конфлікт почав ОСОБА_4, однак він визнає неправомірність застосування зброї і спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що 9 листопада 2008 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 їхав у поїзді Херсон-Львів у 10 вагоні, де також їхав раніше йому не знайомий ОСОБА_5. Біля 21 години 50 хвилин між ним і ОСОБА_5, який був на підпитку, виник конфлікт, причиною якого стала зухвала поведінка останнього, а саме: він штовхнув ОСОБА_6, виказував на її адресу  грубі  образливі вислови, вимагав від неї принести горілки, на зауваження не реагував, а навпаки, продовжуючи неправомірну поведінку, почав демонструвати та вихвалятися наявністю зброї, погрожувати нею, після чого штовхнув його (ОСОБА_4), не даючи можливості пройти до свого купе, а потім двічі у притул вистрілів йому в область живота.

Після пострілів, показав далі ОСОБА_4, він кинувся на ОСОБА_5 та почав блокувати йому руки та між ними зав’язалася боротьба, в ході якої останній наніс йому численні удари рукояткою пістолету по голові, кистям рук, якими він закривав голову, та іншим частинам тулубу. В результаті зазначених дій ОСОБА_5 йому були спричинені численні рани, садни і синці на голові, руках, рани від пострілів, а також перелом 1-ого пальця правої руки.


Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала аналогічні показання, а також пояснила, що конфлікт біля 22 години спровокував ОСОБА_5, який був в стані алкогольного сп’яніння, він образливо висловився на її адресу і вона  бачила як  ОСОБА_5 у положенні, стоячи на ногах, а не лежачи,  здійснив два постріли  в ОСОБА_4, при цьому пістолет він  дістав з під светра.

Також ОСОБА_6 показала, що до цього конфлікту, біля 21 години ОСОБА_5 також намагався створити конфліктну ситуацію і навмисно штовхнув її плечем в коридорі вагону, але після зауваження з її боку, а також з боку ОСОБА_4, попросив вибачення і інцидент був вичерпаний.


Свідок ОСОБА_9 в суді показала, що 9 листопада 2008 року вона була провідником вагону № 10 поїзду № 109 сполученням Херсон - Львів.  Біля 22 години біля її службового купе стояли ОСОБА_6 і ОСОБА_4, які чекали каву.  Вона бачила як до них підійшов ОСОБА_5, який був на підпитку і в цей момент вийшла до тамбуру  підсипати вугілля та обслужити станцію, оскільки була зупинка. Повернувшись до вагону вона побачила, що між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 йде боротьба, ОСОБА_6 кричала  про наявність зброї у ОСОБА_5, а оскільки вони ніяк не реагували на її зауваження та не припиняли бійку, то вона  побігла повідомити про це начальника поїзду. Повернувшись з начальником поїзду до 10 вагону вона побачила як ОСОБА_5, знаходячись вище ОСОБА_4, наносить останньому удари по голові, потім прибігли співслужбовці  ОСОБА_5 та  розборонили їх.

Також свідок ОСОБА_9 пояснила, що пострілів вона не чула, причин виникнення конфлікту не знає, але  чула як  ОСОБА_6 працівникам міліції пояснювала, що ОСОБА_5 її обізвав , а ОСОБА_4 заступився за неї.  

Свідок ОСОБА_10 - начальник поїзду - показала, що 9 листопада біля 22 години до неї в вагон № 9 прибігла провідник Макаревич та повідомила  про бійку в її вагоні. Коли вона прибігла до 10 вагону, то побачила у коридорі ОСОБА_6, яка кричала, що її чоловіка застрелили, а також двох чоловіків біля купе провідника, які билися між собою. При цьому ОСОБА_5 був над ОСОБА_4 і наносив останньому удари по голові. В послідуючому, коли бійку розборонили, по ранам, які були у ОСОБА_4 та з пояснень зазначених осіб їй стало відомо, що  ОСОБА_5 двічі вистрілив у ОСОБА_4 і бив останнього пістолетом по голові. Зі слів ОСОБА_6 їй також відомо, що ОСОБА_5 образив  її, а ОСОБА_4 за неї заступився.  

Також в суді ОСОБА_10 пояснила, що зазначений інцидент не тільки порушив спокій пасажирів вагону, а також  нормальну роботу працівників поїзду.


Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 в суді показав, що 9 листопада 2008 року, виїхавши у відрядження на поїзді Херсон-Лівів  разом із старшим лейтенантом ОСОБА_5 і майором ОСОБА_8, він бачив у ОСОБА_5 пістолет в кобурі під светром. Біля 22 години він прокинувся від галасу та виглянувши у коридор вагону побачив жінку, яка кричала, що в її чоловіка стріляли та почув голос, схожий на голос ОСОБА_5, після чого розбудив ОСОБА_8 і побіг разом з ним до купе провідника, біля якого знаходились ОСОБА_5 з ОСОБА_4 і хапали руками один одного. Разом з ОСОБА_8 вони розтягли ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та припинили бійку.

З приводу причин виникнення конфлікту, показав далі ОСОБА_7, зі слів ОСОБА_5 йому відомо, що ОСОБА_4 приревнував його до ОСОБА_6, а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 пояснювали, що п’яний ОСОБА_5 чіплявся  до них та грубо і образливо висловлювався на їх адресу.


Свідок ОСОБА_8 дав аналогічні свідчення в судовому засіданні.


Наказом командира військової частини А3767 № 248 від 7.11.2008 року, підтверджується, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з 9 листопаду 2008 року були відряджені у військову частину А1670.


Згідно висновку судово-медичної  експертизи у потерпілого ОСОБА_4 були наявні тілесні ушкодження у вигляді перелому 1-ого пальця правої кисті, рани на волосяній частині голови, на передній черевній  стінці зліва, в ділянці 1-ого пальця правої кисті, садна на спинці носу, на лівій руці, синці на руках, які могли  виникнути 9 листопада 2008 року і не були небезпечними для життя в момент спричинення. Перелом, синці, садна, рани на голові і на правій кисті утворилися від дії тупих предметів, рани на передній черевній стінці  - внаслідок дії вогнепальної зброї, спорядженою гумовою кулею.  

Перелом відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я, рани на передній черевній стінці – до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, рани на голові, сінці, садна – до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи револьвер марки РКС-5 «Ринг» заводський номер ПО № 009693, наданий на експертизу, до вогнепальної зброї не відноситься і є гладкоствольним револьвером калібру 9 мм., призначеним для стрільби патронами не смертельної дії, спорядженими гумовими кулями. При пострілах з нього забезпечується достатня уражуюча здатність вистріляних з нього снарядів  для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для  нападу чи захисту з мінімальною вірогідністю летальних наслідків  або нанесення необоротних ушкоджень.


З дозволу № МК 047146 від 17.04.2008 року, виданого на ім’я ОСОБА_5  вбачається, що ОСОБА_5 мав право на  зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва марки РКС-5 «Ринг» НОМЕР_1.


Таким чином, на підставі вищенаведених доказів суд приходить до висновку, що  винність ОСОБА_5 в скоєні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.

Що ж стосується невизнання ОСОБА_5 своєї провини у скоєні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України і його твердження про те, що не  він, а ОСОБА_4 був ініціатором конфлікту та першим застосував до нього насильство, після чого між ними почалася бійка в ході якої він був вимушений з метою захисту застосувати свій револьвер для відстрілу гумових куль та двічі вистрілів у тулуб потерпілому через светр, оскільки ОСОБА_4, зваливши його на підлогу  душив  і він ніяк не міг від нього звільнитися, то суд розцінює таке твердження підсудного як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєне.

Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що в ході судового засідання було встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 і свідок ОСОБА_6, які безпосередньо були учасниками і очевидцями події, як на досудовому слідстві, так і в суді давали послідовні показання, і їх показання не тільки узгоджуються між собою, а і відповідають іншим обставинам справи.  

Показання ж підсудного ОСОБА_5, стосовно обставин події 9 січня 2008 року, на досудовому слідстві і в суді навпаки - різняться між собою і не відповідають показанням інших свідків і обставинам справи.

Так, при первинних поясненнях, ОСОБА_5 нічого не вказував про те, що два постріли здійснив лежачи з під светра, а зазначив про це лише 19 грудня 2008 року  на допиті в якості обвинуваченого, після чого було проведено виїмку светра.

Допитаний в суді експерт Гаврилкін, з приводу наявних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 показав, що тілесні ушкодження, які характерні при удушенні, у ОСОБА_5 були відсутні.


Саме виходячи з вищенаведеного суд в основу вироку ложить покази потерпілого ОСОБА_4  і свідка ОСОБА_6 і критично ставиться до показів підсудного ОСОБА_5    


Оскільки ОСОБА_5, 9 листопада 2008 року, знаходячись в громадському місті, у вечірній час,  грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю застосував насильство до потерпілого ОСОБА_4, в тому числі застосував  пристрій вітчизняного виробництва  для відстрілу патронів споряджених  гумовими кулями марки РКС-5«Ринг», тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, та такими діями спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження, в тому числі і з короткочасним розладом здоров’я, а також тілесні ушкодження  середньої тяжкості, то скоєне ним військовий суд кваліфікує  за ст. 296 ч. 4 та ст. 122 ч. 1 КК України.


В якості обставини, що обтяжує відповідальність підсудного ОСОБА_5, суд визнає скоєння ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.


Органи досудового слідства кваліфікуючи дії ОСОБА_5 як хуліганство в обвинувальному висновку також окремо кваліфікували як хуліганство його дії, які виразилися в навмисному штовханні плечем громадянки ОСОБА_6 в коридорі вагону, яке мало місце біля 21 години 9 листопада 2008 року.

В судовому засіданні було встановлено, що зазначені дії дійсно мали місце, однак після цього ОСОБА_5 вибачився перед ОСОБА_6 і даний інцидент було вичерпано, грубого порушення громадського порядку  і спокою пасажирів  не було.  

При таких обставинах суд вважає, що зазначені дії ОСОБА_5 не складають окремо такого складу  злочину як хуліганство, а тому зазначений епізод підлягає виключенню з його обвинувачення.


Потерпілий  ОСОБА_4  заявив в судовому засіданні цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення з нього завданої  моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, потерпілий вказав, що шкоду йому було завдано злочинними діями ОСОБА_5,  він поніс фізичні і моральні страждання від нападу і його побиття, у зв’язку з чим отримав численні тілесні ушкодження і втратив здоров’я та був вимушений тривалий час лікуватися.  

Підсудний ОСОБА_5  підстави позивних вимог визнав, добровільно відшкодував потерпілому 1400 гривень, однак просив суд зменшити суму позову.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, суд  враховуючи характер і тривалість страждань потерпілого, його стан здоров’я, тяжкість завданих травм, вважає,  що зазначені вимоги  підлягають задоволенню, однак частково, на суму -  7000 гривень.  

При призначенні покарання ОСОБА_5 військовий місцевий суд враховує, що він раніше ні в чому негідному помічений не був, до кримінальної відповідальності не притягувався, як до служби так і по службі  характеризувався в цілому позитивно,  визнав неправомірність своїх дій щодо застосування належного йому пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, його сімейний та матеріальний стан (підсудний на цей час мешкає з матір’ю і двома сестрами і ніде не працює після звільнення із лав ЗС України), добровільне часткове відшкодування потерпілому моральної шкоди.


В якості обставини, що пом’якшує відповідальність підсудного ОСОБА_5, суд визнає добровільне часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому.


Враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину ОСОБА_5, особу винного і наявність  обставин по справі, які обтяжують та  пом'якшують покарання, військовий місцевий суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання -  звільнивши його від покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 323, 324,328 КПК України, військовий місцевий суд  


З А С У Д И В :  


ОСОБА_5   визнати  винним у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.4, 122 ч. 1 КК України, на підставі яких, призначити йому  покарання у вигляді позбавлення волі :

-   за ст. 296 ч. 4 КК України строком на 3 (три) роки;  

-   за ст. 122 ч. 1 КК України строком на 1 (один) рік.  

За сукупністю скоєних злочинів, у відповідності до ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_5. покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_5. від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом випробувального терміну, тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.


Запобіжний захід відносно ОСОБА_5. - підписку про невиїзд - по вступу вироку в законну силу - відмінити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 –  7 000 (сім тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.


Речові докази по кримінальній справі, після набрання вироком законної сили:

-   пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями марки РКС-5 «Ринг» НОМЕР_1 – конфіскувати як знаряддя злочину;

-   патрон марки «Терен-3», гумову кулю, светр та чоловічу майку, як речі, які не мають ніякої цінності  – знищити;

-   кобур – передати підсудному ОСОБА_5 -  за належністю.


Судові витрати у сумі 2360 (дві тисячі триста шістдесят ) гривень  34 копійки, витрачені на проведення судово-балістичної  експертизи, стягнути з  ОСОБА_5  -  на користь держави.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил України через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.



Головуючий:                                                                                                            О.В. Семенчук


  • Номер: 11-п/787/44/2016
  • Опис: кримінальна справа стосовно Войцовича Олександра Теодосійовича за п.п.2,6,9 ч.2 ст. 115, ч.2, ст.15 ч.2 ст. 156, ч.2 ст.156, ч.4 ст. 187 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-10/2009
  • Суд: Апеляційний суд Рівненської області
  • Суддя: Семенчук Олександр
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.07.2016
  • Дата етапу: 15.07.2016
  • Номер: 11-о/4815/1/19
  • Опис:
  • Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 1-10/2009
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Семенчук Олександр
  • Результати справи:
  • Етап діла: Закрито проваджененя: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.08.2019
  • Дата етапу: 16.10.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація