ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ  

Справа № 1-17/2009

ВИРОК  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2009 року                                                                                            місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Сидорчук К.А., з участю державного обвинувача помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Махмутова О.А., потерпілого ОСОБА_3,    

у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-0224 солдата

ОСОБА_4, що народився                                                    ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, громадянина України,  з професійно-технічною освітою,    не одруженого,  раніше не судимого,  призваного на  військову службу Ленінським РВК м. Миколаєва в жовтні    2008 року, проживаючого до призову на військову службу за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2  ст.406 КК України.

Судовим слідством військовий  суд

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

Солдат ОСОБА_4, проходячи військову службу у військовій частині А-0224, що дислокується в м. Миколаєві, 9 червня 2009 року близько 20 години 30 хвилин, знаходячись в місті для паління біля казарми, бажаючи продемонструвати свою перевагу над військовослужбовцем більш пізнього строку призову, на ґрунті нестатутних взаємовідносин, будучи невдоволений поведінкою солдата ОСОБА_3, якій у відносинах підлеглості з ним не знаходився та не відреагував на його зауваження відійти від паркану бесідки, а в послідуючому  відмовився поступитися йому місцем на лавці, наніс останньому один удар коліном по нозі та один удар кулаком правої руки в  область верхньої щелепи.

В результаті зазначених дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді травми 2-х зубів верхньої щелепи зліва, крововилив в області слизистих губ, пошкодження слизистої, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_4 свою провину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що він дійсно 9 червня 2009 року, біля 20 години 30 хвилин, знаходячись в бесідці для паління, застосовував до військовослужбовця строкової служби ОСОБА_3 нестатутні взаємовідносини та наніс йому два удари: коліном по нозі та кулаком в область щелепи. Від удару в обличчя у ОСОБА_3 пішла кров, а в послідуючому йому стало відомо що він пошкодив потерпілому 2 зуба верхньої щелепи зліва.

Причиною застосування нестатутних взаємовідносин до ОСОБА_3, показав також ОСОБА_4, стало те, що останній не відреагував на його зауваження відійти від паркану, а потім зайняв його місце на лавці  та відмовився поступитися ним.  

Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_4 у скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що 9 червня 2009 року,  біля 20 години 30 хвилин, він знаходився в місці для паління біля казарми з іншими військовослужбовцями. Солдат ОСОБА_4, який також знаходився в курилці, будучи невдоволений тим, що він не відійшов від паркану, а потім не поступився йому місцем на лавці, спочатку наніс йому 1 удар коліном по нозі, а потім 1 сильний удар кулаком в верхню щелепу зліва, чим спричинив йому тілесні ушкодження – розбив губи, вибив одного зуба та  пошкодив другого.  

Свідки  ОСОБА_5 і Черноусов, допитані в суді, кожен окремо показали, що близько 20 години 30 хвилин 9 червня 2009 року, знаходячись в місці для паління біля казарми військової частини, вони бачили як ОСОБА_4, бажаючи продемонструвати свою перевагу над військовослужбовцем більш пізнього строку призову, в присутності інших військовослужбовців частини наніс один удар коліном лівої ноги по нозі солдата ОСОБА_3, а потім один удар кулаком правої руки в область верхньої щелепи, в результаті чого останньому було вибито зуб верхньої щелепи.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 9 червня 2009 року йому  подзвонив солдат ОСОБА_4 та доповів, що він вдарив солдата ОСОБА_3 та вибив йому зуб, після чого він прибув у військову частину де почав розбиратися. З бесіди з ОСОБА_4 йому стало відомо, що останній знаходячись  в місці для паління біля казарми наніс солдату ОСОБА_3 удар в область щелепи та вибив зуб за те, що він не виконав його вимог – не відійшов від паркану бесідки та не поступився йому місцем на лавці.

Згідно виписок з наказів командира військової частини А-0224, досліджених в суді, військовослужбовці ОСОБА_4 і ОСОБА_3, проходять строкову військову службу у військовій частині А-0224 та у відношеннях підлеглості не знаходяться.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1516/1497-09 від 24.06.2009 року у потерпілого ОСОБА_3 були тілесні ушкодження  у вигляді травми 2-х зубів на верхній щелепі зліва, крововилив в області слизистих губ, пошкодження слизистої, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

За висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби.

Оскільки солдат ОСОБА_4,   являючись військовослужбовцем, 9 червня 2009 року,  застосовував нестатутні взаємовідносини до військовослужбовця ОСОБА_3, який у відносинах підлеглості з ним не находився, а саме наніс йому 2 удари, чим спричинив легкі тілесні ушкодження,  то скоєне ним військовий місцевий суд кваліфікує по ч.2 ст.406 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання, навчання та по військовій службі командуванням  характеризувався з позитивного боку, щире каяття і визнання неправомірності своїх дій та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, а також прохання потерпілого про поблажливість до підсудного.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 злочину, особу винного і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, військовий суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м’якого покарання ніж передбачено санкцією ст. 406 ч. 2 КК України, застосувавши ст.60 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 406 КК України на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді арешту  строком на 4 (чотири) місяці з відбуванням на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.  

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з  моменту прибуття на гауптвахту для відбуття покарання, з урахуванням строку затримання з 11 по 14 червня 2009 року.  

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 – нагляд командування частини  - до набрання вироком законної сили -  залишити без зміни.  

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                                                                                                            О.В. Семенчук