ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ  

Справа №1-20/2009

ВИРОК

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 липня 2009 року                                                                               місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Лященко В.Л., з участю державного обвинувача старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3В .,  

у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-4465 сержанта контрактної служби                                                              

ОСОБА_4  , який народився                                                     ІНФОРМАЦІЯ_1 в   м. Ізяслав, Хмельницької області, громадянина України,  із професійно-технічною освітою,    одруженого,  раніше не засудженого, на  військовій службі за контрактом з серпня   2005   року, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2  ст.424  КК України.

Судовим слідством військовий  суд

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

Сержант ОСОБА_4, проходячи військову службу за контрактом в військовій частині А-4465, що дислокується в місті Миколаєві, діючи навмисно, всупереч інтересам служби, перевищуючи надані йому владу та службові повноваження,  11 червня 2009 року, близько 21 години 05 хвилин, знаходячись у спальному приміщенні батальйону аеродромно-технічного забезпечення, бажаючи затвердити свій авторитет як командира серед військовослужбовців строкової служби, являючись начальником за військовим званням, застосував насильство відносно підлеглого солдата ОСОБА_3, що виразилося в завдані  йому одного сильного  удару в область грудей, що спричинило потерпілому фізичний біль і страждання та  ушкодження у вигляді синця в області грудей.

Підсудний  ОСОБА_4 свою провину у викладеному вище визнав в повному обсязі, про обставини скоєного дав свідчення, які відповідають викладеному вище та пояснив, що дійсно,  11 червня 2009 року він, знаходячись у спальному приміщенні,  застосовував до підлеглого йому за військовим званням солдата ОСОБА_3  насильство у вигляді нанесення одного удару останньому в область грудей, бажаючи тим самим затвердити свій авторитет як командира серед військовослужбовців строкової служби.  

Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_4 в скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Так, потерпілий ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні, показав, що 11 червня 2009 року біля 21 години 05 хвилин, ОСОБА_4 застосував до нього насильство у спальному приміщенні батальйону під час виходу особового складу на шинкування для вечірньої прогулянки, наніс один сильний удар кулаком в область грудей від чого він відчув біль та страждання.

Крім того, потерпілий показав, що від нанесеного ОСОБА_4 удару у нього в області грудей виник синець.  

Допитані в суді, кожен окремо, свідки  ОСОБА_6 і ОСОБА_7, показали, що зі слів сержанта ОСОБА_4 їм стало відомо про нанесення останнім одного удару в область грудей солдату ОСОБА_3 11 червня 2009 року в розташуванні казарми батальйону аеродромно-технічного забезпечення.  

Крім того, свідок ОСОБА_7 показав, що зі слів потерпілого ОСОБА_3 йому відомо про наявність у останнього в області грудей синця, після нанесеного  ОСОБА_4  удару.

Той факт, що ОСОБА_4 був начальником за військовим званням відносно солдата ОСОБА_3, підтверджується витягами з наказів командира військової частини А-4465, дослідженими в суді.  

Згідно висновку військово-лікарської комісії, ОСОБА_4 визнано придатним до  проходження військової служби.

Таким чином суд вважає, що винність ОСОБА_4 у скоєні інкримінуємого йому  злочину знайшла підтвердження у повному обсязі.  

Оскільки сержант ОСОБА_4, будучи начальником за військовим званням,  застосовував щодо підлеглого військовослужбовця строкової служби солдата ОСОБА_3 насильство, яке виразилося в нанесенні останньому одного удару, вчинене ним військовий суд кваліфікує за ч.2 ст.424 КК України.

Призначаючи покарання Янюку суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та по військовій службі командуванням  характеризувався тільки з позитивного боку, його матеріальний та сімейний стан, оскільки ОСОБА_4 одружений і фактично на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина його дружини, прохання потерпілого  про поблажливість до підсудного, а також те, що підсудний з’явився із зізнанням, написавши явку з повинною, його щире каяття і визнання неправомірності своїх дій, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне  відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_3.

Зазначені останні чотири обставини суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 злочину, особу винного і  наявність кількох обставин по справі, які  пом'якшують покарання,  суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією ст. 424 ч. 2 КК України, застосувавши ст.53 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Крім того, не дивлячись на те, що ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, суд, з урахуванням пом’якшуючих обставин, а також його позитивної службової характеристики, вважає недоцільним застосовувати відносно нього ст. 54 КК України і позбавляти його військового звання.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_4  , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.424 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 680 ( шістсот вісімдесят) гривень.  

Запобіжний захід у відношенні   ОСОБА_4  . – підписку про невиїзд  - відмінити.  

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                                                                                                  О.В. Семенчук