Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

№672/2010

15 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних правах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.,

суддів: Андрушкевича С.З., Захарчука С.В.

з участю прокурора: Філя С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріа­ли справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2010 року про відмову в задоволенні подання виконуючого обов’язки начальника Бердичівського виправного центру №108 про заміну не відбутої частини пока­зання на більш м’яке,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2008 року ОСОБА_1 був засуджений за ст.186 ч.2,71 КК України на п’ять років позбавлення волі. Постановою Богунського районного суду м. Житомира віл 3.10.2009 року згідно ст.82 КК України не відбуту частину покарання замінено за 2 роки 2 місяці 10 днів обмеження волі.

В поданні в.о. начальника Бердичівського виправного центру №108 стави­лось питання про заміну не відбутої ОСОБА_1 частини покарання більш м‘яким.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 pоку в задоволенні подання було відмовлено.

В постанові суду, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 7.04.2010 року за вживання спиртного у виробничій зоні, нетактовну поведінку, чинення фізичного опору був поміщений в ДІЗО на три доби, що не дає підстав вважати його та­ким, що став на шлях виправлення і послужило причиною відмови в задоволенні подання.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просив постанову суду скасувати і прийняти рішення на його користь, замінивши не відбуту частину покарання більш м’яким. На обгрунтування апеляції вказував, що він став на шлях виправлення.

Вислухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти апеляції дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає до задоволення.

З подання в.о. начальника Бердичівського виправного центру №108 видно, що ОСОБА_1 відбуває покарання в центрі з 9.11.2009 року. За цей час характеризується позитивно, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, працевлаштований на виробництві у деревообробному цеху, сумлінно ставиться до праці. В скоєному злочині кається. За весь час перебування в центрі має п’ять заохочень та одне стягнення, зняте в установленому законом порядку.

З матеріалів справи - довідки про заохочення та стягнення видно, що на протязі 2009-2010 років ОСОБА_1 7.04.2010 року за вживання спиртних напоїв у виробничій зоні, нетактовну поведінку та вчинення фізичного опору був підданий стягненню у вигляді поміщення в ДІЗО на три доби. Надалі стягнення знято достроково, є п’ять заохочень, (а.с.4)

З характеристики видно, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, бере участь в суспільному житті відділення, працює, на заходи впливу реагує позитивно.( а.с.3)

Суд першої інстанції при розгляді подання, врахувавши всі вищенаведені обставини, правильно вказав, що після допущеного порушення минув невеликий проміжок часу, що не дає підстав вважати, що засуджений став на шлях ви­правлення.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання щодо ОСОБА_1 про заміну не відбутого покарання більш м’яким.

Підстави для скасування чи зміни постанови відсутні.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2010 року щодо нього - без зміни.

Судді: