33/775/74/2014(м)

                                                                                                     263/5829/14-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполь Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 липня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 09 червня 2014 року, о 05:40 у м. Києві по вул. Дніпровська Набережна керував автомобілем НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від продуття алкотестеру та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5. Правил Дорожнього руху України.

В постанові суддя прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначив адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рок

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив вищезазначену постанову скасувати, провадження по справі відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вказав, що він не керував транспортним засобом, а лише спав на пасажирському кріслі, відсторонення його від керування транспортним засобом не проводилося.

Оскільки він не був водієм, вимоги працівників ДАІ щодо проведення медичного огляду, а також с кладений протокол не відповідають закону, окрім цього, суд не викликав свідків для допиту у судовому засіданні.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, прихожу до висновку, що, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині того, що він не керував транспортним засобом та пропажу посвідчення водія і технічного талону.

Це спростовується протоколом про адміністративне правопорушення АВ2 №797867 від 09.06.2014 року, поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, згідно яких, ОСОБА_2 відмовився від проходження тесту на перевірку стану алкогольного сп’яніння, зачинився в машині та не реагував на вимоги співробітників ДАІ, від підпису та пояснень відмовився. Це також підтверджується відеозаписом з місця складання протоколу, що наявний в матеріалах справи.

З цього відеозапису вбачається, що після передання документів працівнику ДАІ, ОСОБА_2 зачинив двері авто ігнорував законні вимоги працівників ДАІ.

Також не є слушними доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, що його не відсторонили від управління транспортним засобом, оскільки, як вбачається із вищевказаних доказів, дії ОСОБА_2 були спрямовані на перешкоджання діяльності співробітників ДАІ.

Не можна погодитись і з доводами апелянта стосовно того, що суд не викликав свідків для допиту у суді, оскільки їх пояснення були дослідженні у судовому засідання, узгоджуються з іншими доказами по справі, у тому числі, відеозаписом.

При цьому, оскільки свідки проживають у м. Києві, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався в Жовтневому районному суді м. Маріуполя, суд розглянув справу без їх виклику на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного судового рішення.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, обрав міру адміністративного стягнення, яка відповідає обставинам справи та особі порушника і є необхідною та достатньою для запобігання вчинення ним у подальшому порушень правил дорожнього руху.

Позицію ОСОБА_2 в той частині, що він не керував транспортним засобом та відпочивав на сидінні пасажира вважаю обраною з метою уникнути відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп*ягніння, оскільки вона спростовується матеріалами справи, зокрема рапортами робітників ДАІ, поясненнями свідків та відеозаписом, які узгоджуються між собою та переконливо доводять факт скоєння ним інкримінованого правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 липня 2014 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік без змін.

Суддя