Справа №2а-3751
2009 рік
ПОСТАНОВА
Іменем УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Мальцевій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, з 01.01.2007 рік по 08.07.2007 року та з 10.07.2009 року по 4.11.2009 року , суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 3.09.2009 року звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни з 1.01.2009 року.
В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Вважає невиплату відповідачем зазначеного підвищення протиправною.
27.10.2009 року позивачкою були надані доповнення до позову, в яких вона просить зобов”язати відповідача виплатити їй надбавку до пенсії за віком як дитині війни й з 01.01.2006 року по день розгляду справи .
Ухвалою суду від 4.11.2009 року провадження у справі адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за період: 09.07.2007 року 09.07.2009 року було закрито.
Позивачка в судове засідання не з»явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.
Представник позивачки, за довіреністю ОСОБА_3, не з»явився, надавши, заяву про розгляд справи в його відсутінсть.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надавши письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що пунктом 3 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для окремих категорій громадян ОСОБА_4 України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Одним з таких ОСОБА_4 і є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
У даній справі, зазначено в запереченнях, слід виділити наступні періоди дії Закону:
1. З 1.01.2006 року по 9.07.2007 року - з моменту набрання чинності Закону України до винесення Конституційним судом рішення №6-рп/2007;
2. Із 09.07.2007 року по 31.11.2007 року - з моменту прийняття Конституційним судом рішення №6-рп/2007 і до внесення змін в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»;
3. Із 01.01.2008 року по 22.05.2008 року - дія змін в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" до моменту винесення Конституційним судом рішення №10-рп/2008;
4. Із 22.05.2008 року і по сьогоднішній день - повернення до дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції чинній до 01.01.2008 року.
Виникнення спірних правовідносин припадає на період після 22.05.2008 (Закон України "Про соціальний захист дітей війни" діє в редакцій чинній до 01.01.2008 року).
Згідно ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з положень преамбули Закону України "Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внески роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонд та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Преамбулою Закону України «Про соціальний захист дітей війни» закріплено, що цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Враховуючи межі застосування Закону України "Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону "Про соціальний захист дітей війни" є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є загальною нормою з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питані не врегульованих спеціальною нормою права.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" в ст.7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ч.2 ст.95 Конституції України встановлює, що виключно законом пре Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно ч.5 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч.2 ст.72 Закону Україні "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат, та на цілі, не передбачені цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ці положення втратили чинність.
Таким чином, вважає представник відповідача, норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007 року.
Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені виплати відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Загальна норма (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч.1 ст.28).
Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому, щодо пенсіонерів, яким доплата до пенсій призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначений у частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.
Розмір доплати до пенсії, встановлений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.
Положення частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.
Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відносно проміжку часу з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, представник відповідача зазначив в запереченнях, що 22.05.2008 року Конституційним судом України прийнято рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Відповідно до вказаного рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" (стосується змін до Закону України – «Про соціальний захист дітей війни»).
Згідно п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
ОСОБА_2, зазначив представник, керувалося в своїй діяльності редакцією Закону чинній з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року і нараховувало щомісячну доплату до пенсії у розмірі 48,10 грн. (ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни": дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення розмірі надбавки, встановленої для учасників війни).
Тобто ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька діяло відповідно до ст.6 Конституції України.
Також, зазначив представник, що статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду. З позовом позивач звернувся лише 3.09.2009 року, тому для захисту пропущеного права пропущено строк звернення до суду.
Згідно ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням №36895, виданого Ворошиловським відділом соціального захисту населення м.Донецька (а.с.6).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тобто, позивач право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2007 року набув лише з 09.07.2007 року, з дня ухвалення Конституційного Суду України, а позовні вимоги за період 09.07.2007 року 09.07.2009 року вже розглянуті судом та 21.07.2009 року прийнята постанова Ворошиловського районного суду м.Донецька .
Що стосується вимог позивача щодо виплати державної соціальної допомоги за період з 10.07.2009 року по день ухвалення рішення у розмірі встановленому ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІУ „Про соціальних захист дітей війни" , то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.
Аналіз приписів даної норми передбачає різновиди соціальних виплат, розміри яких встановлюються КМУ, а саме, які: визначаються від розміру заробітної плати; в абсолютних сумах; у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Окремою бюджетною програмою о «Дотації Пенсійному Фонду України». Порядок взаємодії Міністерства фінансів України як головною розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу відповідно до статті 8 Бюджетного Кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2007 року №662 (зареєстрований Міністерством юстиції 19 червня 2007 року за №673/13940). Пунктом 1.4 даного Порядку передбачено, що до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарата міністерства фінансів України, входять вісім відповідальних виконавців серед них Пенсійний фонд України.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №235. Видатки зазначеного бюджету сформовані, у тому числі, за рахунок коштів Державного бюджету України.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 (із змінами, винесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №355 від 14 квітня 2009 року) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8, якої встановлено, що дітям війни до пенсії або .щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
На теперішній час, ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані неконституційними.
Отже, за наявності декількох законів, а саме: Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України від 18.11.2004 № 2195-1V „Про соціальний захист дітей війни", норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, з 01.01.2007 рік по 08.07.2007 року та з 10.07.2009 року по 4.11.2009 року – відмовити.
Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька ОСОБА_5