Справа № 2-1761
2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2009 року Ворошиловський районний суд м.Донецька у складі:
Головуючого: судді Івашури В.О.
При секретарі: Луцкової О.М.
За участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
20.03.2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16.12.2008 року на стоянці біля ТК «Золоте кільце» з вини відповідача ОСОБА_2 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача «Subaru Legasy», реєстраційний № НОМЕР_1.
Власником аавтомобіля, яким керувала відповідач ОСОБА_2 є її батько ОСОБА_3
Винним у дорожньо-транспортній пригоді був визнаний Відповідач ОСОБА_2, яка під час наїзду своїм транспортним засобом на транспортний засіб позивача порушила п. 23. Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП, що підтверджується доданими до заяви копією постанови Кіровського райсуду від 22.01.2009 року.
Внаслідок наїзду на автомобіль позивача був пошкоджений передній бампер, та ліве крило. Вартість відновлювального ремонту (заміни пошкоджених частин транспортного засобу) складає 5 941 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) гривня 54 копійок, яка визначена на підставі акту авто-товарознавчого дослідження спеціаліста від 30.12.2008р., що зроблена експертом ОСОБА_4, Також при зверненні до експерта для вчинення експертизи позивачем було сплачено 300 (триста) гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією що додається до позовної заяви.
Крім того, відмова Відповідачів добровільно відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду спричинили позивачу фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання оскільки він та його родина знаходяться у скрутному матеріальному становищі та йому доведеться ремонтувати автомобіль за власні кошти. Порушився попередній уклад сімейного життя. Унаслідок хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Важко переживаючи обставини, що склалися, в позивача останнім часом виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія. Він вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Відповідно до Цивільного Кодексу України Відповідач повинен також відшкодувати позивачу нанесену моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації, тобто моральну шкоду, яку Позивач оцінює у 10000 гривень.
На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду у сумі 5 941, 54 грн., моральну шкоду у сумі 10000 грн., витрати по сплаті судових витрат – 192, 42 грн.
В судовому засіданні позивач підтвердив свої вимоги, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, зазначивши, що згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів майнову шкоду в розмірі 5941,54 грн., що становить вартість відновлювального ремонту, посилаючи при цьому на акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста №3013/12-08 від 30.12.08. Однак згідно цього акту встановлено, що вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля становить 4656, 36 грн.
Стосовно відшкодування моральної шкоди, згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Даний розмір позивачем не обґрунтований та суперечить вимогам ст. 23,1167 ЦК України та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Позивач, як на підставу своїх вимог посилається на ст. 1188 ЦК України, проте вважаю, що положення цієї статті не може бути застосовано в даному випадку, виходячи з наступного.
16.12.2008 р. - на час дорожньо-транспортної пригоди, транспортним засобом Тойота (реєстраційний номер НОМЕР_2) який належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності, керувала за довіреністю, посвідченою нотаріально, відповідач ОСОБА_2 .
Відповідно, у разі встановлення її дій противоправними, саме на неї в майбутньому може покладатися обов'язок відшкодування завданої шкоди, а не на власника автомобіля.
Таким чином відповідач ОСОБА_2 просила позов задовольнити частково лише в частині підтверджених матеріальних збитків.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позову щодо нього відмовити, оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілем «Тойота» керувала його донька, яка і повинна нести відповідальність за вчинену дорожньо-транспортну пригоду. Просив у задоволені позову щодо нього відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 16.12.2008 року приблизно о 17.00 годин на автостоянці біля Торгового будинку «Золоте кільце» у Ворошиловському районі м.Донецька відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача завдано механічні пошкодження, а позивачу – матеріальні збитки.
Постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 22.01.2009 року винною у цій пригоді визнана відповідач ОСОБА_2, яку постановою цього ж суду притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 грн.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 також не заперечував своєї вини у даної ДТП.
Згідно акту автотоварознавського дослідження спеціаліста № 3013/12-08 від 30.12.2008 року автомобіля «Subaru Legasy», реєстраційний № НОМЕР_1 вартість поновлювального ремонту зазначеного автомобіля складає 5 941 грн. 54 коп.
Так, згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 керувала транспортним засобом автомобілем «Тоyota» на підставі довіреності, виданої відповідачем ОСОБА_3 21.09.2007 року. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 повинна відповідати за даним позовом, як особа, яка на відповідній правовій підставі (довіреність) керувала транспортним засобом і спричинила шкоду автомобілю позивача.
Суд також вважає, що позивачу ОСОБА_1 спричинено і моральну шкоду, доводи якої приведені у позовній заяві, але вважає, що вона підлягає відшкодуванню у сумі 1 000 грн.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завлада, за наяності її вини.
У судовому засіданні з”ясовано, що моральні збитки завдано відповідачем ОСОБА_2 з її вини.
Суд вважає, що зусилля, які приймав ОСОБА_1 для налагодження своїх нормальних стосунків, в результаті моральних страждань, можно оцінити у 1 000 грн.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачені ним судові витрати у сумі : 162 грн. судовий збір та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов»язані з проведенням технічного дослідження у сумі 300 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦПК України, ст.ст. 6, 10, 60, 80, 81, 88, 209, 212 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 941 грн. 54 коп. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, а також 162 грн. 42 коп. судового збору, 30 грн.- витрати на ІТО та 300 грн. за проведення експертного дослідження, а всього 7 433 (сім тисяч чотириста тридцять три) гривні 96 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано протягом 10 днів до апеляційного суду Донецької області через даний суд, а саму скаргу протягом 10 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського
Районного суду м.Донецька В.О.Івашура