Справа №2а-2701  

                      2009 рік  

ПОСТАНОВА  

Іменем УКРАЇНИ  

11 листопада 2009 року суддя  Ворошиловського районний суду м. Донецька Івашура В.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся  до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання  відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни, починаючи з 01.01.2006 року.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія у період із 01.01.2006 року повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.  

Позивач, представник відповідача в судове засідання не з»явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надавши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується  копією посвідчення.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітні - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.  

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х3х 30%).  

Однак, згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Позивач звернувся до Ворошиловського районного суду м.Донецька з даним позовом   29.07.2009 року,   не навівши поважних причин його пропуску.  

Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.  

У зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період   9.07.2007 по 31.12.2007 рік,   суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни за зазначений період. Відповідач в своїх заперечував проти поновлення строку звернення до суду.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином на підставі викладеного, а також з урахуванням того, що позивач звернулась до суду з даним позовом лише   29.07.2009   року, вимога позивача, щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році, підлягає задоволенню з   29.07.2008 року по 31.12.2008 року  

Що стосується вимог позивача щодо виплати державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року у розмірі встановленому ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІУ „Про соціальних захист дітей війни", то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.  

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.  

Аналіз приписів даної норми передбачає різновиди соціальних виплат, розміри яких встановлюються КМУ, а саме, які: визначаються від розміру заробітної плати; в абсолютних сумах; у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Окремою бюджетною програмою є «Дотації Пенсійному Фонду України». Порядок взаємодії Міністерства фінансів України як головною розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу відповідно до статті 8 Бюджетного Кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО травня 2007 року №662 (зареєстрований Міністерством юстиції 19 червня 2007 року за №673/13940). Пунктом 1.4 даного Порядку передбачено, що до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарата міністерства фінансів України, входять вісім відповідальних виконавців серед них Пенсійний фонд України.  

Бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №235. Видатки зазначеного бюджету сформовані, у тому числі, за рахунок коштів Державного бюджету України.  

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 (із змінами, винесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №355 від 14 квітня 2009 року) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8, якої встановлено, що дітям війни до пенсії або .щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.  

На теперішній час ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-УІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані неконституційними.  

Отже, за наявності декількох законів, а саме: Закону України від 26.12.2008 № 835-УІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни", норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.  

На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:  

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про  визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни задовольнити частково.  

Визнати  бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька по ненарахуванню та невиплаті  на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% як дитині війні     неправомірною.  

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоотриманої надбавки до пенсії за віком, як дитині війни за період: з 29.07.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 % до розміру мінімальної пенсії за віком з урахування виплачених сум.  

В іншій частині у задоволенні позову– відмовити.  

Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови,  може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: