ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2009 р. Справа № 30/201-09-5263
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Жукової А.М.;
Суддів: Т.А. Величко, Бойко Л.І.
згідно Розпорядження Голови суду №215 від 16.11.2009р.
при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на ухвалу господарського суду Одеської області від "20" жовтня 2009 р.
зі справи №30/201-09-5263
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про усунення перешкод та розірвання договорів
встановив:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.09 р. (суддя Рога Н.В.) заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволена. На період розгляду справи накладено арешт на нежитлову будівлю (кав'ярню), розташовану за адресою: АДРЕСА_1; заборонено ФОП ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснення будь-яких робіт, у т.ч. будівельних та торгівельних на земельній ділянці пл. 0,038 га, за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташована нежитлова будівля кав'ярні. Суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на неповному з'ясуванні господарським судом обставин, що мають значення при вирішенні питання щодо вжиття заходів по забезпеченню позову, невідповідність висновків обставинам справи та предмету господарського спору, неправильне застосування норм процесуального права, а саме ст.ст. 66, 67 ГПК України та зазначено, що пряма заборона суб'єкту господарювання у здійсненні торгівельної діяльності на об'єкті, що належить йому на праві спільної часткової власності, є необґрунтованим втручанням у господарську діяльність та ніяким чином не може ототожнюватись із засобом забезпечення позову.
Представник позивача, заперечуючи доводи апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.
У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належить, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії, накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006р. № 01-8/2776).
Між тим, всупереч положенням ст. 66 ГПК України, заява позивача про забезпечення позову взагалі нічим не обґрунтована. Жодного доказу в підтвердження викладених обставин позивач всупереч вимогам ст. ст. 33, 66 ГПК України не подав. А в оскаржуваній ухвалі не зазначено, з яких саме підстав суд дійшов висновку щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову. Ухвала повинна бути обґрунтована вказівкою на документально підтверджені обставини , з яких виходив суд приймаючи рішення про таке забезпечення позову.
Проте, місцевий господарський суд вживаючи заходи до забезпечення позову, не зазначив жодну обставину, на якій би ґрунтувалося його припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не мають даних, на
підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів до забезпечення
позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення
господарського суду у спорі немайнового характеру.
Отже, ухвала господарського суду Одеської області про забезпечення
позову не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.99, 101-106 ГПК України,
суд постановив:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 20.10.2009р. по справі №30/201-09-5263 скасувати, апеляційну скаргу задоволити.
Справу направити до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до ВГСУ протягом місяця.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Судді: Т.А. Величко
Л.І. Бойко