Судове рішення #67231017


Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44


Ухвала

Іменем України

№595/2010

21 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Романова О.В.,

суддів: Андрушкевича С.З., Слісарчука Я.А.

з участю прокурора: Філя С.В.

підсудного: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 8 липня 2010 року.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.291КК України повернуто прокурору Олевського району Житомирської області для проведення додаткового розслідування.

За матеріалами справи, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 9 серпня 2009 року близько 21 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, рухаючись на мопеді марки „Альфа” без реєстраційного номера, по автодорозі Олевськ-Стовпинка в напрямку м. Олевська, порушив вимоги п.п.2.3б, 2.9а, 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, в темну пору доби не вибрав швидкості, щоб зупинити транспортний засіб в межах дороги, виїхав на ліве узбіччя, де не впорався з керуванням і допустив перекидання транспортного засобу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритого надкісточкового перелому дистального відділу правої стегнової кістки із зміщенням, відкритого перелому правого надколінника.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3б, 2.9а, 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Під час розгляду справи суд за власною ініціативою прийняв рішення про направлення справи на додаткове розслідування, виніс окрему ухвалу щодо слідчого Кириченка Ю.М.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в ході досудового слідства залишились недослідженими такі обставини, з’ясування яких має суттєве значення для правильного вирішення справи, наявні істотні порушення вимог КПК України, а допущена досудовим слідством неправильність і неповнота не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Зокрема, в постанові суду вказано, що під час проведення слідчих дій 26.04.2010 року ОСОБА_1 перебував у гіпоглікемічній комі, тому лише підписував процесуальні документи, датовані 26 та 27 квітня 2010 року, не маючи можливості захистити свої інтереси, був позбавлений можливості надати пояснення та заперечення по обвинуваченню.

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, в цілому ряді процесуальних документів - протоколах ознайомлення обвинуваченого з матеріалами експертизи, пред’явлення матеріалів справи, записи зроблено нею, а не чоловіком, який дуже погано себе почував того дня і лише ставив свої підписи на документах.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердила ці обставини, вказавши, що 26.04.2010 року надавала медичну допомогу ОСОБА_1, який перебував у тяжкому стані в зв’язку із захворюванням на цукровий діабет.

В основу обвинувачення слідчим покладено порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 2.9а, 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, а не правил на транспорті, тобто пред’явлено неконкретне обвинувачення.

Крім цього, суд в постанові вказав, що під час досудового слідства було порушено право ОСОБА_1 на захист і це порушення перешкоджає суду повно, всебічно і об’єктивно розглянути справу і постановити законне обґрунтоване рішення.

В апеляції прокурор порушив питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

На обгрунтування апеляції вказував, що під час досудового слідства не була допитана свідок ОСОБА_1 J1.B., а при розгляді справи в суді остання вказувала, підсудний ОСОБА_1 26.04.2010 року після приїзду слідчого до них додому сидів в автомобілі слідчого, розмовляв з ним, тобто не перебував в стані гіпоглікемічної коми. Судом для встановлення стану підсудного в той день не була призначена судово-медична експертиза. Крім цього, під час судового слідства ОСОБА_1 заявив, що 9.08.2009 року, після вживання спиртного, під час керування мопедом „Альфа” він втратив свідомість. Судом також з цього приводу не призначена судово-медична експертиза для визначення того, яким чином алкоголь міг вплинути на рівень цукру в крові підсудного, і чи міг він при зниження чи підвищенні рівня цукру в крові втратити свідомість. Також судом не перевірено покази свідка ОСОБА_3 про те, що вона власноручно робила записи в процесуальних документах кримінальної справи замість свого чоловіка ОСОБА_1 і не призначено почеркознавчу експертизу з цього питання. На думку прокурора, суд безпідставно відхилив його клопотання про допит в судовому засіданні слідчого Кириченка Ю.М. з вищезазначених питань.

Також прокурор вважав, що дії ОСОБА_1 на досудовому слідстві кваліфіковані вірно, згідно ст.291 КК України.

Як вказував апелянт, допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Підставами для повернення справи на додаткове розслідування з стадії судового розгляду може бути лише неповнота або неправильність досудового слідства, з порушеннями вимог ст.ст.22, 64 КПК України.

На думку прокурора, суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом витребування документів, давання судових доручень, призначення експертиз, тому постанову суду слід скасувати, а справу направити до Олевського районного суду для розгляду в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, підсудного, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування під час судового розгляду справи з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як заявив підсудний ОСОБА_1, 26.04.2010 року під час проведення слідчих дій він знаходився в стані гіпоглікемічної коми, погано розумів суть пред’явлених йому документів, записи в протоколах робила його дружина, а він лише ставив підписи, з матеріалами справи не знайомився. Такий стан підсудного підтверджений свідками ОСОБА_5, ОСОБА_4 Ці обставини належним чином не перевірені, їм не дана відповідна оцінка.

Згідно вимог ст.370 ч.2 п. 11 КПК України, недотримання органами досудового слідства вимог закону щодо забезпечення права на захист є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне за собою направлення справи на додаткове розслідування.

За таких обставин, коли з вказаних питань не допитані свідки, не проведені відповідні слідчі дії, не призначені та не проведені відповідні експертизи, не досліджені документи, інші докази для підтвердження чи спростування обставин, що мають істотне значення для подальшої кваліфікації дій підсудного та правильного вирішення справи, суд обґрунтовано повернув кримінальну справу на додаткове розслідування.

Колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 8 липня 2010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.291 КК України на додаткове розслідування – без змін.

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація