Дата документу 22.06.2010

ЄУ № 2-а-1884/2010

Провадження №2-а-1884/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року с мт. Новопсков

Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Тарасова Д.С. при секретарі Півоваровій В.В. за участю ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Новопсковського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби ВДАІ з обслуговування Новоайдарського району ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати неправомірними дії інспектора ВДАІ по обслуговуванню Новоайдарського району при УДАІ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 щодо складання протоколу про порушення ПДР та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а також скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2010 року відносно нього про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. З такою постановою не згоден, оскільки при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що позивач рухався зі швидкістю 93 км/год., чим перевищив швидкість, що було зафіксовано приладом «Сокіл».

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, вислухавши пояснення свідка, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою від 12.03.2010 р. відповідачем накладено на позивача адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340 грн. по ч.І ст.122 КПАП України за порушення правил дорожнього руху, яке виразилося у тому, що позивач в смт.Новоайдар по вул.Октябрській в населеному пункті керуючи автомобілем ВАЗ 210994 д/з АА8913 ІС рухався зі швидкістю 93 км/год, чим перевищив швідкість на 33 км/год та порушив п.12.4 ПДР України.

Відеофіксація правопорушення була проведена за допомогою відеокамери САЙОК А-350.

Згідно ч,2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З наданої позивачем відеофіксації порушення Правил дорожнього руху не вбачається, яким чином зафіксовано порушення. Крім того, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів державно-патрульної служби Державтоінспекцїї МВС України ( затверджена наказом МВС 13.11.2006 р. № 1111) визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. Нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоці транспорту, а використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. З відеозапису доданого до протоколу та пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, вимірювання швидкості та відеозйомка відбувалася з приватного автомобіля.

За таких обставин постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необгрунтована у зв’язку з відсутністю належно добутих доказів його вини, таким чином постанова інспектора є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

В постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив вимірювання швидкості та відеофіксацію за допомогою відео записуючого пристрою САМСЖ А-350, що є порушенням п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби Державтоінспекції МВС України, яка затверджена Наказом МВС 13.11.2006 №1111, відповідно до якої до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.

Оскільки результати відеозйомки не додані до протоколу, їх не можна вважати за належний доказ вини позивача.. Це також підтверджує порушення відповідачем нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. ст. 10-15 ЗУ „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляду. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до постанови не долучено.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту ”, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту, як протоколу про адміністративне правопорушення, так і постанови в конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, постанова серії ВВ № 283012 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2010 року прийнята з порушенням прав позивача та чинного законодавства, є необгрунтованою та підлягає скасуванню.

За таких обставин на підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 14, 86, 99, 100, 158, 160, 163 КАС України, ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби ВДАІ з обслуговування Новоайдарського району ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню Новоайдарського району при УДАІ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 щодо складання протоколу про порушення правил дорожнього руху та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №283012 від 12.03.2010 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а в разі подачі заяви про апеляційне оскарження- після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку у десятиденний строк до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: