Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
26.02.2009 С права № 22-а-685/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Хіштілова М.М.
за участю:
сторони та їх представники у судове засідання не з’явилися
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Завгородня Л.М.) від 22.05.08 у справі № 2-а-1046/08
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99058)
до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя (проспект Жовтневої революції, 8, м.Севастополь, 99038)
про стягнення грошової допомоги та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до суду та просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя щорічну грошової допомогу у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за період з 1999 по 2007 рік включно, посилаючись на те, що вона є членом сім’ї померлого інваліда війни першої групи та відповідно до ст.5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня їй повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, фактично такі виплати проводилися не в повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 10910грн.50коп. Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 2000грн. –в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричинення якої мотивує перенесеними стражданнями з причин тяжкого матеріального стану.
Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22.05.2008р. позовні вимоги ОСОБА_2 частково задоволені, на Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя покладений обов'язок сплатити на користь позивача 1770грн. - в рахунок недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік. В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської РДА м.Севастополя подало апеляційну скаргу, якої просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22.05.2008р. та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008р. Управлінню праці та соціального захисту населення Гагарінської РДА м.Севастополя поновлений строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2008 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008р. Управлінню праці та соціального захисту населення Гагарінської РДА м.Севастополя поновлений строк на апеляційне оскарження постанови суду від 22.05.2008р.
Ухвалою судової колегії від 24.11.2008р. справа призначена до апеляційного розгляду на 26.02.2009р., 11.00год.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним та обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є вдовою померлого ОСОБА_3, який за життя набув статус інваліду першої групи та мав пільги, встановлені законом для інвалідів Великої Вітчизняної війни, що підтверджується посвідченням та копією свідоцтва про укладення шлюбу (арк.с.6,7).
Згідно зі ч.5 ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У позовній заяві позивачем не оспорювалося, що у 2007 році їй сплачена відповідачем разова грошова допомога в сумі 280грн., тобто у розмірі, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 17-1 Закону України № 3551-ХII особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, судова колегія вважає, що з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007, у позивача, на підставі частини 3 ст.152 Конституції України, виникло право на отримання недоплаченої разової грошової допомоги, передбаченої ст.15 Закону України № 3551-ХII.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідачем було припущене порушення прав позивача на отримання грошової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Згідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у своїх запереченнях на позов наполягав на тому, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду (арк.с.11-14).
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовані положення ч.2 ст.99 КАС України, оскільки, як вже наголошувалося вище, відповідно до ч.4 ст.17-1 Закону України № 3551-ХII позивач мала право звернутися до відповідача за грошовою допомогою та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснювалася ії виплата.
Таким чином, недоплачена ОСОБА_2 щорічна грошова допомога як члену сім’ї померлого інваліда війни за 2007 рік підлягає стягненню, оскільки право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Законом України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” на 2007 рік встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 410грн.06коп., тому, судом першої інстанції правильно стягнуто з відповідача на користь позивача 1770грн.30коп.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 21.03.1995р. № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Разом з тим, в порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України, позивачем не доведені обставини, що свідчать про протиправність бездіяльності відповідача, а саме, чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується закон „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має відповідач право проводити виплати за рахунок інших платежів.
Отже, правові підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди відсутні.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно і правильно, тому, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.195; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя –залишити без задоволення.
2. Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Завгородня Л.М.) від 22.05.08 у справі № 2-а-1046/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя про стягнення грошової допомоги та моральної шкоди –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова