У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.,
суддів Бідочко Н.П.,Вакарук В.М.
секретаря Сідорука А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення з посади голови правління Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» та зобов»язати Кабінет міністрів поновити його на посаді голови правління з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 1 червня 2009 року, -
з участю: апелянта та його представника ОСОБА_2, представника Кабінету Міністрів Заника М.Ф.
в с т а н о в и л а:
8 травня 2008 року в суд з позовом до Кабінету Міністрів України звернувся ОСОБА_1, щоб постановити рішення про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення з посади голови правління Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» та зобов»язати Кабінет Міністрів поновити його на посаді голови правління корпорації.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що розпорядження Кабінету Міністрів про звільнення його з посади голови правління за пунктом 1.1 ст. 41 КЗпП України, тобто вчинення винних дій внаслідок чого заробітна плата виплачувалась несвоєчасно прийнято з порушенням законодавства.
Зокрема не враховано, що заборгованість по заробітній платі працівників мала місце не з вини його як керівника, а набута підприємством. Питання про звільнення прийнято з порушенням регламенту Кабінету Міністрів.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1143/ 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.
Категорія 52 Доповідач Матківський Р.Й.
Розпорядження про звільнення прийнято в період його відпустки та тимчасової непрацездатності, що не допускається трудовим законодавством.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 1 червня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт в скарзі зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і об»єктивного дослідження всіх матеріалів справи в сукупності, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Суд не дав належної правової оцінки наказу про його відпустку з 11 червня 2007 року та листку непрацездатності виданого 23 липня 2007 року.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності а також в період перебування у відпустці.
Суд прийняв до уваги документи як доказ його вини в яких зазначено тільки факти проблем на підприємстві які не містять жодних доказів його вини як керівника.
Вислухавши апелянта та його представника які вимоги скарги підтримали, представника відповідача, який вимоги скарги не визнав, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Постановляючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог суд першої інстанції з»ясував всі обставини справи які мають значення, його висновки відповідають обставинам справи та встановлено, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм трудового законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою Кабінету Міністрів від 5 березня 1997 року призначено головою правління Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд», а розпорядженням Прем»єр Міністра України від 13 червня 2007 року його звільнено з цієї посади за вчинення винних дій, внаслідок чого заробітна плата виплачувалась працівникам несвоєчасно, на підставі ч.1-1 ст.41 КЗпП України.
Відповідно до Статуту корпорації голова правління призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України та несе персональну відповідальність за виконання покладених на корпорацію завдань і здійснення нею своїх функцій, тому апелянт безпідставно зазначає, що звільнений з посади без дотриманням встановленого порядку звільнення та відсутністю його вини в утворенні заборгованості заробітної плати працівникам.
Відповідно до листів прокурора Шевченківського району міста Києва, Київської міської державної адміністрації, Міністерства палива та енергетики позивачу неодноразово зверталась увага про погашення заборгованості із виплати заборгованої заробітної плати. Відповідно до акта від 18.05. 2007 року на а.с. 98 ОСОБА_1 від дачі письмового пояснення про заборгованість відмовився.
Листом Міністерства палива та енергетики від 16.04. 2007 року підтверджено, що заборгованість по заробітній платі працівникам Корпорації зростає, і на 1.03. 2007 року становить 327, 4 тисячі гривень, тому у відповідача були підстави для звільнення позивача з посади керівника за вчинення винних дій, внаслідок чого заробітна плата виплачувалась працівникам несвоєчасно.
Суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача, що розпорядження про звільнення позивача видано під час перебування його у відпустці та в період його тимчасової непрацездатності, що не допускається відповідно до вимог ст. 40 КЗпП.
Судом встановлено, що відпустка ОСОБА_1 відповідно до ст.10 ЗУ «Про відпустки» власником підприємства не погоджувалась, тому не взяв до уваги обидва накази позивача та його заступника від 8 червня 2007 року про відпустку з 11 червня цього ж року у зв»язку з погіршенням стану здоров»я та призначення виконуючого обов»язки голови правління.
Пояснення позивача, що дату відпустки погоджував усно з своїм куратором не підтверджено доказами.
Копією довідки на а.с. 10 підтверджено, що ОСОБА_1 відвідав поліклініку 20 липня 2007 року, а листок непрацездатності йому видано з 23 липня цього ж року, тому немає жодних підстав вважати, що на час видачі розпорядження про звільнення 13 червня 2007 року він був непрацездатним.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його законності не спростовують.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 1 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Р.Й. Матківський
Судді: Н.П. Бідочко
В.М. Вакарук
Згідно з оригіналом
Суддя Р.Й. Матківський