2-335/11

13.10.2011

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2011 р. м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Юрлагіній Т.В.

при секретарі Панченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засідані в Токмацькому районному суді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Символ» про зміну формулювання причини звільнення та стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Символ» про зміну формулювання причини звільнення та стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги мотивує наступним.

16 серпня 2010 року позивач звернувся до директора ПП «Символ» ОСОБА_2 з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

31.08.2010 року на підприємстві позивачу було повідомлено про його звільнення, трудову книжку на руки не видали, вказавши, що слід прийти за нею пізніше оскільки до неї ще не внесено запис про звільнення. До Токмацького відділу державної виконавчої служби було направлено лист, в якому повідомлено про повернення виконавчого листа, оскільки мене звільнено 31.08.2010 року, аліменти утримано по 31.08.2010 року, що підтверджується копією листа.

На вимоги видати заробітну плату, у її видачі директором ПП «Символ» позивачу було відмовлено.

28 вересня 2010 року позивач звернувся до Територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області з метою отримати від ПП «Симовол» заборгованість із заробітної плати, проведеною перевіркою було встановлено, що ПП «Символ» має заборгованість переді позивачем за вересень 2010 року у розмірі 580 гривень, за інші відпрацьовані місяці заборгованості немає, що підтверджується копією листа інспекції праці.

30.11.2010 року ОСОБА_1М отримав від ПП «Символ» трудову книжку з записом про його звільнення 30.11.2010 року за ст.. 40 п. 4 КЗпП України (за прогули), що підтверджується копією трудової книжки.

Але після повідомлення про моє звільнення 31.08.2010 року, він вважав, що звільнений за власним бажанням та більше на роботу не виходив.

Вважає формулювання причини його звільнення з роботи неправильним, оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 38 КЗпП України він мав право розірвати трудовий договір, укладений з відповідачем, попередивши його письмово за два тижні, і відповідач зобов’язаний був звільнити його з роботи за власним бажанням.

Неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці стало перешкодою для його працевлаштування на іншу роботу.

Крім того, за весь час роботи позивачу не виплачувалася заробітна плата, звернувшись до бухгалтерії підприємства, йому було показано відомості про отримання ним заробітної плати, в яких стояв підпис про отримання, але він не розписувався у відомостях та заробітної плати не отримував.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що 16 серпня 2010 року він звернувся до директора ПП «Символ» ОСОБА_2 з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, крім того пояснив, що ПП «Символ» має заборгованість переді мною, просить суд позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3Д в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1М підтримала та пояснила, що 22 березня 2011 року звертасась до Директора ПП «Символ» ОСОБА_2 з заявою про надання довідки про заборгованість з заробітної плати за період з 05.09.2008 року по 30.11.2010 року та довідку про середньомісячний заробіток ОСОБА_1М на час затримки розрахунку.

04 квітня 2011 року було отримано відповідь, згідно якої ПП «Символ» має переді позивачем заборгованість по заробітній платі з 05.09.2008 року по 30.11.2010 року в розмірі 2072,09 грн. З урахуванням індексації заборгованість складає 2135,59 грн. Але я не згоден з сумою заборгованості, оскільки не отримував заробітну плату за весь період роботи на ПП «Символ», але мінімальна заробітна плата в 2008 році відповідно до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» становила з 01 квітня – 525,00 грн., з 01 жовтня – 545,00 грн., з 01 грудня – 605 грн; в 2009 році відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст.2 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» становила з 01 січня – 605,00 грн., з 01 квітня – 625,00 грн., з 01 липня – 630,00 грн., з 01 жовтня – 650,00 грн., з 01 листопада – 774,00 грн.; в 2010 році відповідно до ст. 2 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» становила з 01 січня – 869,00 грн., з 01 квітня – 884,00 грн., з 01 липня – 888,00 грн., зважаючи на попередньо зазначене, заборгованість відповідача по виплаті заборгованості по заробітній платі за період з 05.09.2008 року – 31.08.2010 року перед позивачем має становити - 16973,00 грн.

Крім того пояснила, що за період 05.09.2008 – 30.09.2008 року = 525,00 грн. За період з 01.10.2008 – 30.11.2008 року = 1090,00 грн. (545*2). За період з 01.12.2008 – 31.12.2008 = 605,00 грн. За період з 01.01.2009 – 31.03.2009 року = 1815,00 грн. (605*3). За період 01.04.2009 – 30.06.2009 року = 1875,00 грн. (625*3). За період з 01.07.2009 – 30.09.2009 року =1890 ,00 грн. (630*3). За період з 01.10.2009 – 31.10.2009 = 650,00 грн. За період з 01.11.2009 – 31.12.2009 року = 1488,00 грн. (744*2). За період з 01.01.2010 – 31.03.2010 року = 2607,00 грн. (869*3). За період 01.04.2010 – 30.06.2010 року = 2652,00 грн. (884*3). За період з 01.07.2010 – 31.08.2010 року = 1776 ,00 грн. (888*2). Приймаючи до уваги відрахування на сплату аліментів в розмірі ? частини від усіх видів заробітку, заборгованість відповідача складає 12729,00 грн. (16973/4 =4244,00 16973,00 – 4244,00 = 12729,00), на підставі викладеного просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача _________. позов не визнав, суду пояснив наступне______________________________________________________________________

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії трудової книги ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ПП «Символ» воднем категорії «Е».

Відповідно до копії трудової книги запису зробленому 30.11.2010 року позивача звільнено з ПП «Символ» за п. 4 ст. 40 КЗпП України (за прогул).

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що 16 серпня 2010 року позивач звернувся до директора ПП «Символ» ОСОБА_2 з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Як встановлено з пояснень позивача ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_3Д, 31.08.2010 року на підприємстві позивачу було повідомлено про його звільнення, трудову книжку на руки не видали, вказавши, що слід прийти за нею пізніше оскільки до неї ще не внесено запис про звільнення, та після повідомлення про його звільнення 31.08.2010 року, позивач вважав, що звільнений за власним бажанням та більше на роботу не виходив.

Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України може бути звільнено за відсутністю на робочому місці більш ніж чотири години без поважних причин( та не виконали обов»язок письмового попередження власника про звільнення за власним бажанням, але як вбачається з матеріалів справи позивач 16 серпня 2010 року звернувся до директора ПП «Символ» ОСОБА_2 з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Оскільки ОСОБА_1 не бажає поновлення на роботі, а просить суд змінити формулювання звільнення, суд вважає за необхідне позов в ций частині задовольнити, на підставі ч.3 ст. 235 КЗпП України змінивши формулювання звільнення на звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до відповіді від 04 квітня 2011 року згідно якої ПП «Символ» має переді мною заборгованість по заробітній платі з 05.09.2008 року по 30.11.2010 року в розмірі 2072,09 грн. З урахуванням індексації заборгованість складає 2135,59 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Символ» про зміну формулювання причини звільнення та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Визнати звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст. 40 КЗпП України згідно наказу від 30 листопада 2010 року з посади водия категорії «Е» ПП «Символ» таким, що не відповідає законодавству про працю України.

Змінити формулювання звільнення ОСОБА_1, вважаючи його звільненим з посади водія категорії «Е» ПП «Символ» з 30 листопада 2010 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Стягнути з Приватного підприємства «Символ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з 05.09.2008 року по 30.11.2010 року в розмірі 2072,09 грн. З урахуванням індексації заборгованість в розмірі - 2135,59 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або рішення може бути оскаржене в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: