2-482/11

18.07.2011

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Гавілей М.М. при секретарі: Сілановій Д.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ

Позивач в позовній заяві просить змінити розмір стягнених з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 150 грн. на 1/3 частину його щомісячного доходу (заробітку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що витрати на утримання дитини збільшилися з віком, стягнених судом аліментів недостатньо для утримання дитини, також змінилося матеріальне положення відповідача, який має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі. Дитина мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Але відповідач аліменти належним чином не сплачує, внаслідок чого за ним утворилася певна заборгованість по їх сплаті.

Позивач доповнила заявлені позовні вимоги вимогою про стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 81947,59 грн., мотивуючи тим, що на підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12.03.2007 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 150 грн. щомісячно, починаючи з 10.01.2007 року до досягнення дитиною повноліття та сплачувати аліменти у розмірі 150 грн. щомісячно на її утримання до досягнення дитиною трьох років. Внаслідок неналежного виконання рішення суду, на момент досягнення дитиною трьох років утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання позивача в сумі 3885,08 грн. та станом на 01.05.2012 року утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дитини в розмірі 7316,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, надала суду заяву, згідно якої підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила розглянути справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, надав суду заяву, згідно якої визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється^

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19.02.2008 року між сторонами припинені шлюбні відносини, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ЖС №048068 від 15.07.2008 року.

Сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС №037094 від 13.07.2006 року.

На підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12.03.2007 року з відповідача мають стягуватися аліменти на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 150 грн. щомісячно, починаючи з 10.01.2007 року і до повноліття дитини.

На підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12.03.2007 року з відповідача мають стягуватися аліменти на користь позивача на її утримання як матері у розмірі 150 гривень щомісячно, починаючи з 10.01.2007 року і до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно довідки ПП «Токмак-Центр» від 25.05.2012 року дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем за адресою: м. Токмак, вул. Гагаріна , 1а/10.

Але відповідач аліменти належним чином не сплачує, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість по їх сплаті.

Відповідач не має на утриманні інших дітей та непрацездатних осіб, не страждає на тяжкі та хронічні захворювання.

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Токмацького РУЮ від 10.07.2012 року за період з 10.01.2007 року по 20.06.2009 рік заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання позивача як матері складає 3885,08 гривень.

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Токмацького РУЮ від 10.07.2012 року за період з 10.01.2007 року по 01.05.2012 рік заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини складає 7316,00 гривень.

Всі ці обставини відповідачем не оспорювалися.

Судом встановлено, що визначений судом у 2007 році розмір аліментів у сумі 150 грн. на утримання неповнолітньої дитини є недостатнім для матеріального забезпечення і виховання дитини відповідного віку та не відповідає мінімальному розміру аліментів, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Ст. 12 Закону України від 22.12.2011 року № 4282-УІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1112 грн., з 1 квітня -1134 грн., з 1 липня - 1144 грн., з 1 жовтня - 1161 грн., з 1 грудня - 1197 грн.

На час ухвалення рішення суду дитині був 1 рік, а на даний час - 6 років, дитина йде до школи в перший клас. З віком збільшились життєві потреби дитини та відповідно витрати позивача на утримання дитини. Дитина знаходиться на вихованні позивача, відповідач з часу винесення рішення не сплачує аліменти у визначеному судом розмірі на утримання сина, додаткової матеріальної допомоги не надає. Тому, задоволення зростаючих потреб дитини повністю залежить від доходу матері, з якою проживає дитина. Суд вважає, що визначений розмір аліментів у сумі 150 грн. станом на сьогоднішній день є недостатнім для матеріального утримання дитини.

Між тим, згідно з вимогами статті 184 СК України, аліменти стягуються у твердій грошовій сумі якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за інших обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини на користь позивача змінилося матеріальне положення відповідача, який працевлаштувався та одержує регулярний дохід. Згідно рішення Токмацького районного суду від 12.03.2007 року відповідач станом на березень 2007 року займався підприємницькою діяльністю сезонно, мав мінливий дохід, який складав близько 400 грн.

На теперішній час відповідач працює в ДП «Хлібна база №74» охоронцем-пожежним з 05.05.2011 року по теперішній час, що підтверджується довідкою ДП «Хлібна база №74» № 125 від 16.07.2012 року.

Згідно довідки ДП «Хлібна база №74» № 327 від 16.07.2012 року загальна сума доходу відповідача за основним місцем роботи за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року становила 10737,80 грн.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,

погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи покращення матеріального стану відповідача, зміну матеріального стану позивачки в сторону погіршення у зв'язку із зростаючими потребами підростаючого сина, відповідно до ч.І ст.192 СК України розмір аліментів, які стягуються з відповідача, підлягають збільшенню до суми заявлених вимог.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину встановлені ст. 181 СК України і можуть виконуватися за домовленістю між батьками дитини або присуджуються за рішенням суду у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За даних обставин необхідно визначати розмір аліментів в частці від заробітку (доходу) відповідача - в розмірі 1\3 частини з усіх видів щомісячного заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Поряд з цим, відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не провадилось стягнення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) від загальної суми несплачених аліментів на утримання дитини за період з січня 2007 року по квітень 2012 року у сумі 63441,40 грн. на підставі наданого суду розрахунку.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку від загальної суми несплачених аліментів на її утримання за період з січня 2007 року по 20 червня 2009 року року у сумі 18506,19 грн. на підставі наданого суду розрахунку

Наведений позивачем розрахунок неустойки (пені) суд вважає правильним, узгоджується із фактичними обставинами справи, дослідженими судом, та вимогами ч.І ст.196 СК України.

Розрахунок пені не оспорювався відповідачем.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Факт наявності заборгованості за аліментами та вини відповідача у виникненні заборгованості відповідачем не заперечувалися, тому в силу ст. 196 СК України суд вважає, що позивач як одержувач аліментів дійсно має право на стягнення неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів на утримання дитини за кожен день прострочення.

В частині стягнення неустойки (пені) по заборгованості виплати аліментів на утримання позивача у сумі 18506,19 грн. слід відмовити у задоволенні, оскільки суперечить положенням діючого Сімейного кодексу України. Положення ст. 196 СК України стосується відповідальності платників аліментів за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, ст.196 СК України належить до гл. 15 СК України «Обов'язки матері, батька утримувати дитину та його виконання». Інші статті Сімейного кодексу України не регулюють питання відповідальності платників аліментів за прострочення сплати аліментів на утримання дружини (чоловіка).

Відповідно до п.З ч.І ст.80, ч.З ст.88 ЦПК України з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 703,05 грн.

Керуючись ст. ст. 181, 192, 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 60, 61, 80, 88, 174, 212,214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів -задовольнити частково.

Змінити розмір стягнутих з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/3 частини всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: Запорізька область м.Токмак вул. Куйбишева, 42-А/128, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, 20.06.2006 року в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.06.2012 року до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист № 2-212 від 12.03.2007 року Токмацького районного суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 150 грн. щомісячно до його повноліття повернути до Токмацького районного суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 63441,40 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: Запорізька область м.Токмак вул. Куйбишева, 42-А/128, в дохід держави судовий збір в розмірі 703,05 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Токмацький районний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ